- •1.5. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки 11
- •1.5.2. Права працівників під час роботи 13
- •4.1. Основні поняття й терміни 90
- •1.1. Охорона праці в умовах ринкових відносин
- •1.2. Основи державної політики в гапузі охорони праці
- •1.3. Загальна характеристика основних законодавчих актів України про охорону праці
- •1.4. Найважливіші надбання Закону України "Про охорону праці"
- •1.5. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки
- •1.5.2. Права працівників під час роботи
- •1.5.3. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.5.4. Відшкодування у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •1.5.5. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •1.5.6. Обов'язки працівників щодо додержання вимог з охорони праці
- •1.6. Охорона праці жінок, молоді та інвалідів і
- •Граничні норми піднімання й переміщення важких речей жінками
- •1.7. Нормативно-правова документація з охорони праці
- •1.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.9. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.9.1. Державний нагляд за охороною праці
- •1.9.2. Громадський контроль за охороною праці
- •1.10. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •2.1. Державне управління охороною праці
- •2.2. Організація охорони праці на виробництві
- •2.3. Система управління охороною праці (суоп)
- •2.4. Служба охорони праці та комісія з питань охорони праці
- •2.5. Організація навчання та інструктажів з охорони праці
- •2.5.2. Інструктажі з охорони праці
- •2.6. Планування та фінансування роботи з охорони праці
- •2.8. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
- •2.9. Вимоги безпеки праці у конструкторській і технологічній документації
- •2.10. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.11. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •2.11.1. Загальні положення
- •2.11.2. Управління страхуванням, обов'язки фонду та нагляд за його діяльністю
- •2.11.3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров 'я
- •2.11.4. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •3.1. Основні поняття й терміни
- •3.2. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори
- •3.3. Загальна класифікація умов праці
- •3.4. Гігієнічна класифікація умов праці
- •3.5. Загальні вимоги до умов праці
- •3.6. Ергономічні вимоги до робочих місць
- •3.7. Методика аналізу умов праці
- •3.8. Паспортизація цехів та атестація робочих місць
- •3.9. Інформація та звітність про стан охорони праці
- •3.10. Соціальна й економічна ефективність заходів із поліпшення умов і охорони праці
- •4.1. Основні поняття й терміни
- •4.2. Причини нещасних випадків і професійних захворювань
- •4.3. Правова класифікація нещасних випадків
1.1. Охорона праці в умовах ринкових відносин
\ Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності І Охорона праці як наукова дисципліна виникла на перетині соціально- правових, технічних і медичних наук. Головними об'єктами її досл- ідженя є людина в процесі праці, виробниче середовище, організація праці та виробництва. На підставі цих досліджень розробляються заходи щодо підвищення рівня умов праці на виробництві.
Перехід підприємств в умови ринкових відносин означатиме, що нещасні випадки й захворювання на виробництві викликатимуть суттєві економічні втрати не тільки держави, а й даного підприємства. Вони впливатимуть на рентабельність і конкурентоспроможність цього підприємства, на прибутки трудового колективу. Погані умови праці негативно відбиваються на продуктивності праці, якості й собівартості продукції, зменшують валовий національний доход країни. Тому всебічна турбота про охорону праці, проведення активної соціальної політики стає ключовим завданням для роботодавців і керівництва підприємств, державних і профспілкових органів.
Роботодавцем, згідно із Законом "Про охорону праці", є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.
Докорінна перебудова методів управління економікою вимагає відповідної наукової організації охорони праці, удосконалення управління цією діяльністю на виробництві в сучасних умовах господарювання.
Розділ 1. Правові основи охорони праці
В умовах адміністративно-командної економіки робота з охорони праці на підприємствах зазвичай активізувалася після аварій і нещасних випадків, а згодом затихала до наступного випадку. Функціонування системи управління охороною праці забезпечувалося доти, доки цього вимагали вищі державні й партійні органи та технічна інспекція праці профспілок. Як тільки був послаблений контроль із боку міністерств та профспілкових органів, фактично припинилося удосконалення системи управління.
При переході до ринку має докорінно змінитися мотивація діяльності з охорони праці, головними стануть економічні методи управ-
іііння.
Головним завданням власника, керівника підприємства, менеджера є створення такої організації виробництва, за якої досягатиметься найбільший прибуток. Кожний нещасний випадок на виробництві ;ібо випадок професійного захворювання означатиме для підприємства серйозну моральну й економічну втрату.
Не менш важливим завданням є забезпечення високої якості продукції або послуг, їх конкурентоспроможності. Закон захищає споживача від недоброякісної продукції й послуг. Якість праці та якість продукції прямо залежать від якості умов праці, від санітарно- і і і ієнічного та ергономічного комфорту на робочих місцях.
Отже, забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці стає важливим фактором існування підприємства в умовах ринкової конкуренції. Керівникам належить зберігати цінних кваліфікованих робітників, створювати їм належні умови праці, забезпечувати гуманний моральний клімат у трудовому колективі, що сприятиме підвищенню продуктивності праці й поліпшенню якості продукції.
Керівник повинен постійно намагатися забезпечувати технологічну та організаційну перевагу свого підприємства над іншими. Гостро постане питання використання наукових досягнень і серед них системи наукової організації охорони праці, системного підходу п,о проблем запобігання нещасним випадкам та захворюванням на виробництві.
Поліпшення умов праці стає одним із важливих напрямків підвищення матеріального та культурного рівня життя народу. Сучасне виробництво, значні темпи науково-технічного прогресу потребують усе більш рішучих вимог щодо охорони праці. Роботодавець юбов'язаний створити на всіх робочих місцях у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових ііктів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (п
Сивко В.Й. Правові та організаційні основи охорони праці в Україні
працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'я; ки або функції згідно з трудовим договором або контрактом).
У Законі України "Про охорону праці" вказується, що управл: ння охороною праці на підприємстві здійснює роботодавець, яки створює відповідні служби для організації й контролю виконанн нормативно-правових актів з охорони праці. Законодавством устг новлено порядок економічної відповідальності за недодержання ві- мог охорони праці, стягнення штрафів із порушників, відшкодував ня збитків потерпілому на виробництві або його родині. Нехтуванн вимогами охорони праці неминуче призводить до зменшення прї бутку і навіть до банкрутства підприємства.