- •1.5. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки 11
- •1.5.2. Права працівників під час роботи 13
- •4.1. Основні поняття й терміни 90
- •1.1. Охорона праці в умовах ринкових відносин
- •1.2. Основи державної політики в гапузі охорони праці
- •1.3. Загальна характеристика основних законодавчих актів України про охорону праці
- •1.4. Найважливіші надбання Закону України "Про охорону праці"
- •1.5. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки
- •1.5.2. Права працівників під час роботи
- •1.5.3. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.5.4. Відшкодування у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •1.5.5. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •1.5.6. Обов'язки працівників щодо додержання вимог з охорони праці
- •1.6. Охорона праці жінок, молоді та інвалідів і
- •Граничні норми піднімання й переміщення важких речей жінками
- •1.7. Нормативно-правова документація з охорони праці
- •1.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.9. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.9.1. Державний нагляд за охороною праці
- •1.9.2. Громадський контроль за охороною праці
- •1.10. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •2.1. Державне управління охороною праці
- •2.2. Організація охорони праці на виробництві
- •2.3. Система управління охороною праці (суоп)
- •2.4. Служба охорони праці та комісія з питань охорони праці
- •2.5. Організація навчання та інструктажів з охорони праці
- •2.5.2. Інструктажі з охорони праці
- •2.6. Планування та фінансування роботи з охорони праці
- •2.8. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
- •2.9. Вимоги безпеки праці у конструкторській і технологічній документації
- •2.10. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.11. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •2.11.1. Загальні положення
- •2.11.2. Управління страхуванням, обов'язки фонду та нагляд за його діяльністю
- •2.11.3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров 'я
- •2.11.4. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •3.1. Основні поняття й терміни
- •3.2. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори
- •3.3. Загальна класифікація умов праці
- •3.4. Гігієнічна класифікація умов праці
- •3.5. Загальні вимоги до умов праці
- •3.6. Ергономічні вимоги до робочих місць
- •3.7. Методика аналізу умов праці
- •3.8. Паспортизація цехів та атестація робочих місць
- •3.9. Інформація та звітність про стан охорони праці
- •3.10. Соціальна й економічна ефективність заходів із поліпшення умов і охорони праці
- •4.1. Основні поняття й терміни
- •4.2. Причини нещасних випадків і професійних захворювань
- •4.3. Правова класифікація нещасних випадків
2.6. Планування та фінансування роботи з охорони праці
Обґрунтоване планування не може бути успішним без прогнозування як важливого елемента підготовчої роботи. Прогнозування дозволяє складати цільові програми з охорони праці за окремими напрямками роботи (боротьба з травматизмом, зниження рівня „захворюваності, поліпшення мікроклімату в приміщеннях, боротьба із шумом тощо). Такі цільові програми стають основою складання планів роботи з охорони праці.
Прогнозування має бути скероване на вирішення таких завдань, як імовірна оцінка тенденцій динаміки травматизму, захворювань, 56
Розділ 2. Організаційні основи охорони праці
умов праці у зв'язку з розвитком виробництва, і визначення на період прогнозування необхідних заходів.
Планування робіт з охорони праці включає розробку таких планів:- довгострокових - на кілька років; річних - розділу "Охорона праці" \ колективного договору і "Угоди з охорони праці", яка додається до і колективного договору (див. підрозділ 2.7); оперативних (квартальних, місячних) планів по цехах і дільницях.
При плануванні конкретних заходів повинні враховуватись вимоги відповідних нормативних документів. Форма плану передбачає обов'язковий розрахунок передбачуваної соціальної ефективності кожного заходу, тобто кількості робітників, яким поліпшуються умови праці, чи які вивільняються з важких робіт.
Усі заходи з охорони праці повинні бути забезпечені необхідною проектно-кошторисною документацією, фінансуванням і матеріальними ресурсами. Головна вимога до плану — конкретність заходів. ' Довгостроковий план підприємства може включати: кількість працівників, яким будуть поліпшені умови праці; загальну вартість виконання плану; заходи щодо приведення умов праці у відповідність із вимогами й нормами охорони праці; організаційні заходи щодо попередження виробничого травматизму; будівництво й розширення санітарно-побутових приміщень та ін.
В умовах ринкових відносин важливе значення надається опти- мізації планів заходів з охорони праці, яка дає можливість за даних витрат одержати максимум ефекту у вигляді зниження рівня травматизму, захворювань, зменшення робочих місць із шкідливими умовами праці, з важкими роботами. '—
Вихідними даними для розробки як довгострокових, так і щорічних планів заходів (угод з охорони праці) є результати паспортизації умов праці в цехах і атестації робочих місць (див. підрозділ 3.8), аналіз причин травматизму й профзахворювань (див. підрозділ 4.2), результати цільових перевірок стану охорони праці, аналіз виконання попередніх планів, матеріали прогнозування та цільових програм з охорони праці, пропозиції органів держнагляду, робітників і службовців.
Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Робітник не несе ніяких витрат на охорону праці.
Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному й місцевих бюджетах, що виділяються окремим рядком.
Сивко В.Й. Правові та організаційні основи охорони праці в Україні
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних! осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 % від суми реалізованої продукції.
На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в Державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 % від фонду оплати праці.
Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
На підприємствах, в галузях і на державному рівні утворюються фонди охорони праці у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Аналогічні фонди можуть утворюватися органами місцевого й регіонального самоуправління для потреб регіону. Кошти фондів охорони праці не оподатковуються.
Державні, галузеві і регіональні фонди формуються за рахунок коштів Державного або місцевих бюджетів, відрахувань підприємств, коштів від штрафних санкцій на власників і окремих працівників за порушення вимог охорони праці.
Кошти фонду охорони праці підприємства формуються за рахунок:
частини прибутку від підприємницької діяльності, яка визначається колективним договором і залежить від фактичного рівня безпеки й умов праці;
відрахувань коштів підприємства в розмірі 1 відсотка обсягу реалізації продукції (робіт, послуг), які відносяться на собівартість продукції згідно із затвердженою «Інструкцією» (від загальної суми 60% направляють до фонду підприємства, 10% - до фонду області, 30% - до галузевого фонду охорони праці);
50% коштів, одержаних від застосування органами державного нагляду за охороною праці штрафних санкцій до підприємства за порушення нормативних актів про охорону праці (кошти від сплати штрафів за нещасні випадки та професійні захворювання у фонд підприємства не перераховуються).
Кошти фонду охорони праці підприємства використовуються тільки на виконання комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, а також на подальше підвищення рівня охорони праці на виробництві і не можуть ви користовуватися на підтримання основних фондів у належному технічному стані, навчання кадрів, придбання спецодягу, молока, надання різних пільг і компенсацій, благоустрій та озеленення тери-
Розділ 2. Організаційні основи охорони праці
торії та на інші заходи, безпосередньо не пов'язані з покращанням умов праці. Комплексні заходи погоджуються з місцевими органами Державного комітету України з нагляду за охороною праці.
' 2.7. Колективний договір та угода з охорони праці
Згідно з чинним законодавством на кожному підприємстві (в установі, організації) щорічно або через 2 чи 3 роки (залежно від галузі та згідно з рішенням трудового колективу) укладається колективний договір між роботодавцем (або уповноваженими ним органом чи осо
бою) і трудовим колективом.
Відповідно до Закону "Про охорону праці" у колективному до-\ говорі (угоді з охорони праці) сторони передбачають забезпечення ■ працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижче рівня, передбаченого законодавством, їхні обов'язки, атакож комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.
Оформлення проекту угоди з охорони праці зазвичай виконує комісія з охорони праці й служба охорони праці підприємства. Угода розглядається та затверджується на загальних зборах трудового колективу чи по змінах. Кошти і матеріальні ресурси, що передбачені на виконання заходів з охорони праці, забороняється використовувати на інші цілі.
Нормативною основою для розробки планів і угод з охорони праці є "Спільні рекомендації державних органів і профспілок щодо змісту розділу "Охорона праці" у колективному договорі (угоді, трудовому договорі)".
Відповідно до Закону "Про охорону праці" одним із найважливіших підрозділів колективного договору мають бути комплексні інженерно-технічні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці. Особливе місце і значимість цих заходів полягає в тому, що завдяки їм в умовах діючого виробництва досягається відчутний прогрес у забезпеченні охорони праці, робочі місця доводяться до нормативних вимог, умови праці наближаються до комфортних.
\
Сивко В.Й. Правові та організаційні основи охорони праці в Україні
валися за призначенням, а не йшли, наприклад, на ремонтні роботи основних фондів, надання пільг і компенсацій тощо. Заходи, що мають виконуватися за рахунок фонду охорони праці, можуть бути та*, кими:
розробка, виготовлення та встановлення нових, більш ефективних технічних засобів охорони праці (огороджень, блокувань, запобіжних засобів, сигналізації, засобів контролю тощо);
реконструкція системи природного та штучного освітлення з метою досягнення нормативних вимог щодо освітленості робочих місць;
розробка, виготовлення і монтаж нових чи реконструкція діючих вентиляційних систем та пристроїв;
здійснення конструктивних рішень та заходів, що забезпечують на діючому устаткуванні виключення або зниження до регламентованих рівнів шуму, вібрації, випромінювань та інших факторів;
упровадження устаткування та пристроїв, які забезпечують застосування безпечної напруги до 12 В — у приміщеннях особливо небезпечних та до 42 В - у приміщеннях із підвищеною небезпекою ураження електричним струмом;
уведення в електроустаткування пристроїв для контролю стану ізоляції та засобів сигналізації або відключення електричного живлення у випадках пошкодження цієї ізоляції;
виконання робіт щодо застосування сигнальних кольорів та знаків безпеки відповідно до правил і стандартів безпеки праці;
обладнання спеціальних механізмів та пристроїв, що забезпечують зручне та безпечне виконання робіт на висоті;
заходи щодо усунення безпосереднього контакту працівників із шкідливими речовинами та матеріалами (дистанційне управління , герметизація устаткування тощо);
упровадження більш безпечних і нешкідливих засобів транс-1 портування різних вантажів і матеріалів (пневмотранспорт тощо);
заходи щодо розширення, реконструкції санітарно-побутових приміщень, їх додаткове обладнання.
Кожен із конкретних заходів може бути включений до угоди з охорони праці лише тоді, коли виконання його дозволяє досягти більш високого рівня охорони праці відносно існуючого.
Законом України "Про колективні договори і угоди" визначено, що положення колективного договору поширюється на всіх працівників підприємства (незалежно від того, чи є вони членами профспілки) і обов'язкові як для роботодавця, так і для працівників. Положення генеральної, галузевої та регіональної угод діють безпосе-
Розділ 2. Організаційні основи охорони праці
редньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
