4.2. Причини нещасних випадків і професійних захворювань

Основна мета розслідування нещасних випадків - профілактика травматизму. Не можна розглядати Нещасні випадки як щось неми­нуче, як таке, що виникає внаслідок випадкового збігу обставин. Кожне випадкове — закономірне. Завжди існує певний ланцюжок причинно-наслідкових зв'язків, однак часто вони невиразні, їх не просто встановити, але це ніякою мірою не означає, що їх не існує. Завжди за нещасним випадком криється те чи інше, або ж декілька порушень вимог безпеки. Таким чином, кожний нещасний випадок має цілком певну причину або декілька причин, але одна з них обо­в'язково повинна бути основною, тобто без якої нещасний випадок не міг би статися. Інші ж причини — другорядні, що тільки сприяють дії основної причини.

Важливе значення у ймовірності нещасних випадків має мож­ливість виникнення екстремальної небезпечної ситуації, що пов'я­зане з порушенням ритму праці. Слід зазначити, що більшість не­щасних випадків виникає саме через порушення нормального ритму праці.

Для того щоб запобігти нещасним випадкам, необхідно знати й усувати причини, що їх викликають. Усі причини можна поділити на чотири групи: технічні, організаційні, психофізіологічні тарані- тарно-гігієнічні.,

Технічні причини: конструктивні недоліки, недосконалість, недо­статня надійність машин, механізмів, устаткування; недосконалість технологічного процесу; технічна несправність машин, механізмів, устаткування, інструментів; недосконалість або відсутність техніч­них засобів безпеки (огороджень, блокувань, запобіжних та сигналь­них пристроїв тощо).

Організаційні причини: незадовільна організація робіт (порушен­ня режиму праці, неналежний нагляд за виконанням робіт, порушен­ня адміністрацією вимог безпеки і т. і.); експлуатація несправного чи невідповідного устаткування; неправильна організація та утриман­ня робочих місць, проходів і проїздів; недоліки в навчанні безпеч­ним прийомам праці; відсутність цільового інструктажу перед робо­тою не за спеціальністю (професією); порушення технологічного процесу; залучення працівника до роботи не за його спеціальністю (професією); незастосування засобів індивідуального захисту через,/ незабезпеченість ними.

Психофізіологічні причти: порушення трудової й виробничої дис­ципліни, інструкцій з безпеки праці; помилкові дії внаслідок нео-

Сивко В.Й. Правові та організаційні основи охорони праці в Україні

бережності чи зниження уваги через надмірну напруженість, моно-1 тонність праці, підвищену стомлюваність; анатомічна чи психофізіо- < логічна невідповідність працівника виконуваній роботі; хворобли­вий стан, сп'яніння; психофізіологічні фактори іншої особи.

Санітарно-гігієнічні причини: несприятливі метеорологічні умо ви; незадовільне освітлення; підвищений рівень шуму; ущільненісі ь і обмеженість приміщень, робочих місць; антисанітарний стан, за харащеність приміщень, проходів, робочих місць.

Головне в розслідуванні нещасного випадку - правильне визна­чення істинної причини пригоди, оскільки тільки за цієї умови захо­ди профілактики можуть дати потрібний ефект.

Що стосується психофізіологічних причин травматизму, слід за­значити, що неправильні дії людей поділяються на свідомі пору­шення і помилкові. Помилкова дія - така, яку людина .виконує; '

• через недостатність у неї необхідних знань, навичок, вмінь;

• через невідповідність її індивідуальних особливостей вимогам виконуваної роботи; '

• через тимчасове зниження її працездатності й уваги внаслідок стомлення, захворювання, дії несприятливих умов праці.

До помилок ведуть також відхилення психофізіологічних зако-

, номірностей трудової діяльності, наприклад:

• перешкоди при сприйнятті інформації;

• надмірний обсяг чи швидкість надходження інформації;

• невідповідність форми подання інформації психофізіологічним можливостям людини;

• недостатній обсяг пам'яті.

Причинами професійних захворювань (пневмоконіозу, вібра­ційної хвороби, невриту слухового нерва та інших) та виробничо обумовлених захворювань (бронхіт, алергічні захворювання, ката- , ракта та ін.) є вплив виробничих факторів і трудового процесу, що ^ не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам охорони праці (див. 3.2 "Небезпечні і шкідливі виробничі фактори").