1.Поняття та ознаки права інтелектуальної власності. Під інтелектуальною власністю розуміються всі права, пов’язані з інтелектуальною діяльністю у виробничій, науковій, літературній і художній галузях.(відповідно до визначення конвенції) Результатом інтелектуальної діяльності є втілений в об'єктивній формі продукт, що його залежно від характеру називають твором науки, літератури, мистецтва, винаходом або промисловим зраз­ком.Результати інтелектуальної діяльності відрізняються від усіх інших об'єктів цивільного права наявністю в них двох ознак: по-перше, вони нематеріальні; по-друге, вони носять творчий характер. Не кожний результат творчої діяльності визнають об'єктом права інтелектуальної власності, а лише той, який охороняють ЦК та інші закони України про інтелектуальну власність. Результа­ти творчої діяльності, які з тих чи інших причин не стали об'єктом охорони права інтелектуальної власності, можуть бути визнані об'єктами цивільного права. Об'єктом інтелектуальної власності може визнаватися тільки результат особистого творчого пошуку. По-друге, цей результат повинен бути певним чином втілений у певну об'єктивну форму. По-третє, отримане інтелектуальне досягнення повинне бути здатне до відтворення. Таким чином,інтелектуальна власність — це матеріально виражений результат розумової (інтелектуальної) діяльності, що дає його творцеві (авторові) виключне право на нього і захищається відповідними офіційно виданими документами — патентами або свідоцтвами, а також установленими нормами законодавства. 2.Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності. До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних);виконання;фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин;  комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для то­варів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.Об'єкти інтелектуальної власності, перелічені в даній статті, можна поділи­ти на групи, кожна з яких характеризується певними методами правової охо­рони, що пов'язано з особливостями створення та юридичною природою цих об'єктів.До першої групи належать: літературні і художні твори, комп'ютерні про­грами, бази даних, виконання, фонограми, відеограми, передачі організацій мовлення. Відносини, пов'язані зі створенням і використанням цих об'єктів, регулюються інститутом інтелектуальної власності, який має назву авторські і суміжні права.Другу групу становлять об'єкти, які належать до іншого інституту права інтелектуальної власності — інституту патентного права. Це — винаходи, ко­рисні моделі та промислові зразки.Третю групу складають засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, виробленої продукції: комерційні найменування, торговельні марки, гео­графічні зазначення.Четверту групу об'єктів, які формують інститут нетрадиційних резуль­татів інтелектуальної діяльності, складають: компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, породи тварин, ко­мерційні таємниці. 3.Об’єкти авторського права і суміжних прав. Об'єктами авторського права є твори науки, літератури або мистецтва, виражені в будь-якій об'єктивній формі. 1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного,  наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;3) комп'ютерні програми;4) бази даних;5) музичні твори з текстом і без тексту;6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;7) аудіовізуальні твори;8) твори образотворчого мистецтва;9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;12) ілюстрації,  карти,  плани,  креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії,  геології,  топографії,  техніки, архітектури та інших сфер діяльності;13) сценічні  обробки  творів,  зазначених  у  пункті  1, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;14) похідні твори (обробки, переклади, компіляції, анотації, коментарі, музичне аранжування, збірники, антології); Правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не  поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі. неохоронювані об'єкти (ст. 10). До них відносяться: а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації; б) твори народної творчості (фольклор); в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру  (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади; г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки  органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій; д) грошові знаки; е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач,  телефонні довідники та інші аналогічні бази даних,  що  не  відповідають  критеріям  оригінальності  і  на які поширюється право sui-generis (своєрідне право,  право  особливого роду). Під суміжними мають на увазі права, пов’язані з авторським правом. Подібну назву ці права одержали тому, що особи, володіючи ними, творчо використовують створені іншими особами твори, і вони не розглядаються як автори виконуваних або записуваних і відтворених творів.  Об'єктом для їх прав служить:-виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних і інших творів;-фонограми, відеограми;-передачі (програми) організацій мовлення. 4.Суб’єкти права інтелектуальної власності, їх права та обов’язки. Суб'єкти права інтелектуальної власності підрозділяються на дві групи: 1) суб'єкти з первісними правами (автори, виконавці, винахідники); 2) суб’єкти з похідними правами - правонаступники (спадкоємці, держава, організації). Їм може бути тільки громадянин, фізична особа Особистими немайновими правами  інтелектуальної  власності є:     1) право на визнання людини творцем (автором,  виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;     2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної   власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;     3) інші особисті немайнові права  інтелектуальної  власності, встановлені законом. Майновими правами інтелектуальної власності є:     1) право   на   використання  об'єкта  права  інтелектуальної власності;     2) виключне  право  дозволяти  використання   об'єкта   права інтелектуальної власності;     3) виключне  право  перешкоджати  неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності,  в тому числі  забороняти таке використання;     4) інші майнові права інтелектуальної власності. 5.Державна система правової охорони інтелектуальної власності. Міністерство науки і освіти, молоді та спорту  України---Державна служба інтелектуальної власності---((1) Державне підприємство ”Український інститут промислової власності—(2) Державне підприємство ”Українське агентство з авторських і суміжних прав”---(3) Державне підприємство „Інтелзахист”---(4) Інститут інтелектуальної власності і права) У рамках Міністерства освіти і науки створений Державний департамент інтелектуальної власності як орган покликаний здійснювати державну політику в сфері інтелектуальної власності. На базі Державного агентства по авторських і суміжних правах створене Українське агентство з авторських і суміжних прав, яке створено з метою управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав. Державне підприємство “Інтелзахист” створено з метою вдосконалення організації видачі контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів та фонограм, Інститут інтелектуальної власності та права є структурною складовою Національної системи охорони інтелектуальної власності, головним завданням якого є підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності, а також установ, організацій іпідприємств усіх форм власності. 6.Джерела правового регулювання права інтелектуальної власності. Законодавство України у сфері інтелектуальної власності становить цілісну систему правових норм.Основні нормативні акти, які регулюють відносини у сфері інтелектуальної власності Конституція України;Кодекси України: Цивільний та Господарський,Кримінальний,Адміністративний;Закон України «Про авторське право і суміжні права»; «Про видавничу справу»; «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»; «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;  «Про захист від недобросовісної конкуренції»; «Про інформацію»; «Про кінематографію»; «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»; «Про охорону прав на зазначення походження товарів»; «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»; «Про охорону прав на промислові зразки»; «Про охорону прав на сорти рослин»; «Про рекламу»; «Про систему суспільного телебачення і радіомовлення України»;»Про телебачення і радіомовлення»; 7.Поняття, ознаки і джерела авторського права. Авторське право - це право особи, що є автором, володіти, користуватися й розпоряджатися твором, створеним своєю інтелектуальною працею, здобувати особисті майнові й немайнові права, пов'язані з авторством. Об'єктом авторського права є твір. Твір – це сукупність ідей, думок, міркувань, образів, наукових положень, оцінок, висновків, пропозицій тощо, які виникли у процесі творчої діяльності автора і знайшли своє відображення у певній об’єктивній формі. Ознаками твору, який визнається об’єктом авторського права, є творчий характер твору, оригінальність твору та об’єктивна форма вираження твору. Авторське право автоматично виникає в момент створення твору.  Регулює Закон України „Про авторське право і суміжні права” Крім основного Закону, що безпосередньо регулює авторське право, в Україні діє ще ряд законів, такі, як, Закон "Про кінематографію", "Про видавничу справу" та ін. Також існує ряд підзаконних актів, таких як постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, роз'яснення й постанови Вищого господарського суду України, а так само листи та інструкції різних міністерств, департаментів. І ще, Україна є учасницею як мінімум п'яти міжнародних угод з питань захисту авторських прав: 8.Строк і територія дії охоронних документів на об’єкти інтелектуальної власності Не всі об'єкти інтелектуальної власності охороняються охоронними документами. На об'єкти авторського права і об'єкти суміжних прав спеціальні охоронні документи не видаються. Правова охорона зазначених об'єктів виникає з моменту надання твору чи об'єкту суміжних прав об'єктивної форми.   Правова охорона інших результатів інтелектуальної діяльності здійснюється у формі патента або свідоцтва. Патентами охороняються винаходи, корисні моделі, промислові зразки, селекційні досягнення. Свідоцтва видаються на топографії інтегральних мікросхем, знаки для товарів і послуг, на кваліфіковане зазначення походження товарів і послуг.   Результати інтелектуальної діяльності, які для визнання їх об'єктами права інтелектуальної власності потребують перевірки заявлених пропозицій на патентоздатність, охороняються патентами. Ті результати інтелектуальної власності, які потребують лише державної реєстрації, охороняються свідоцтвами. Процедура одержання патенту на винахід в Україні займає 2,5–3 роки, патенту на корисну модель – 9-11 місяців Особа, яка бажає одержати патент на винахід і має на це право (заявник), подає заявку на його видачу до Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Патент – це юридично-технічний документ, виданий уповноваженим компетентним державним органом, за допомогою якого держава засвідчує виключне право власника на створений ним об’єкт промислової власності (винахід, корисну модель, промисловий зразок). Строк дії правової охорони: Патент на винахід – 20 років, патент на корисну модель – 10 років, починаючи від дати подання заявки на видачу патенту. Однак, права, що випливають із патенту, починають діяти від дати публікації відомостей про видачу патенту. Термін дії патенту на промисловий зразок становить 10 років і по клопотанню патентовласника може бути продовжений ще на 5 років. Свідоцтво на знак для товарів і послуг видається будь-якій особі, яка має право на його одержання, строком на 10 років. Проте Закон надає право власнику свідоцтва на знак для товарів і послуг продовжити чинність свідоцтва на кожні наступні 10 років після закінчення попередніх 10 років. Продовження чинності свідоцтва здійснюється Установою за клопотанням власника свідоцтва, яке подається протягом останнього року його чинності. Свідоцтво надає його власнику виключне право користування і розпорядження знаком на свій розсуд. Торговельна марка може бути використана у будь-який спосіб, що не суперечить чинному законодавству. Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності

Для зручності всі об'єкти поділені на три групи:

об'єкти промислової власності, нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності, об'єкти авторського права і суміжних прав.

2.1.2 Об'єкти промислової власності

Винахід (корисна модель) - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Винахід (корисна модель) може бути секретним, якщо містить інформацію, віднесену до державної таємниці. Якщо винахід (корисна модель) створений працівником у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи за дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором не передбачено інше, або з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, то він вважається службовим винаходом (корисною моделлю).

Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Під торговельною маркою розуміють позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Географічне зазначення - це назва географічного місця, яке вживається для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора. Сутність фірмового найменування витікає з самої назви цього об'єкту. Але, на відміну від попередніх об'єктів, поки що не існує закону, який би охороняв права на нього.

2.1.3 Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності

Сорт рослин - це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів. Під породою тварин зазвичай розуміють селекційні досягнення у тваринництві.

Зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними визначене законом як топографія інтегральної мікросхеми.

Комерційна таємниця - це технічна, комерційна, організаційна та інша інформація, що здатна підвищити ефективність виробництва або іншої соціальне доцільної діяльності або забезпечити інший позитивний ефект.

Відкриттям визнається встановлення невідомих раніше закономірностей властивостей і явищ матеріального світу.

Раціоналізаторською пропозицією е визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

2.1.4 Об'єкти авторського права і суміжних прав

Ці об'єкти права інтелектуальної власності, у свою чергу, поділяються на дві групи - власне об'єкти авторського права: твори літератури і мистецтва, комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних) і об'єкти, суміжні з авторськими правами, до яких відносяться виконання творів, фонограми і відеограми, програми (передачі) організацій мовлення.

Перелік об'єктів права інтелектуальної власності, наведений на рис. 2, не є вичерпним. З розвитком людської цивілізації будуть з'являтися все нові й нові об'єкти права інтелектуальної власності, насамперед у галузі інформаційних технологій, генної інженерії тощо.

2.2 Суб'єкти права інтелектуальної власності

Суб'єктами права інтелектуальної власності е: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать за заповітом або за договором особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності.

Суб'єктами права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки є автори або фізичні чи юридичні особи, до яких право авторів перейшло за договором чи заповітом.

Суб'єктами права на торговельні марки, зазначення походження товарів можуть бути юридичні особи, а також фізичні особи, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність.

Суб'єктом правовідносин, що виникають у процесі створення і використання сортів рослин, може бути будь-яка юридична чи фізична особа.

Суб'єктом права на раціоналізаторську пропозицію є раціоналізатор, тобто автор раціоналізаторської пропозиції, що створив його своєю творчою працею.

Виходячи з того, що комерційною таємницею відповідно до чинного законодавства визнаються, в основному відомості, що стосуються підприємницької діяльності, суб'єктами права на комерційну таємницю (ноу-хау) є особи, що займаються підприємницькою діяльністю, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

До суб'єктів авторського права відносяться:

автори творів;

спадкоємці й інші правонаступники;

організації, що керують майновими правами авторів на колективній основі.

Авторами визнаються особи, творчою працею яких створений твір. Авторами визнаються не тільки творці оригінальних творів, але й творці похідних (залежних) творів, таких як: переклади, переробки, копії творів мистецтва тощо.

Поряд з фізичними особами, власниками авторських прав можуть бути юридичні особи, що придбали окремі авторські повноваження за договором з автором чи одержали їх за заповітом або в інших випадках.

Суб'єктами авторського права після смерті автора стають його спадкоємці. Спадкування авторських прав здійснюється або за законом, або за заповітом. При спадкуванні за законом спадкоємцями можуть стати тільки громадяни, що е законними спадкоємцями. При спадкуванні за заповітом авторські права можуть бути передані будь-якому громадянину.

Суб'єктами авторського права можуть бути також видавництва, театри, кіностудії та інші організації, що займаються використанням творів.

Організації, що керують майновими правами автора на колективній основі, не є власниками авторських прав. У відносинах із третіми особами вони виступають як представники авторів і діють від їхнього імені в їхніх інтересах. Це порівняно нове явище для України і до кінця законодавче воно не врегульовано.

Відповідно до Закону України "Про власність" суб'єктами права інтелектуальної власності визначаються громадяни, юридичні особи і держава. Держава може стати суб'єктом зазначення прав у чітко визначених законом випадках. Однак у Цивільному кодексі України держава як суб'єкт права не згадується. Найближчим часом це протиріччя повинно бути усунуте.