2.11. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

2.11.1. Загальні положення

Прийнятий Верховною Радою України Закон України "Про за­гальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спри­чинили втрату працездатності" повністю набрав чинності з 1 січня 2003 року.

Цей закон відповідно до Конституції України та Основ законо­давства України про загальнообов'язкове державне соціальне стра- 66

Розділ 2. Організаційні основи охорони праці

хування визначає правові підстави, економічний механізм та орга- і іізаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та про­фесійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі — страхування від не­щасного випадку).

Страхування від нещасного випадку - це самостійний вид загаль­нообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я ₍ громадян у процесі їхньої трудової діяльності. .

Завдання страхування від нещасного випадку: проведення проф­ілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпеч- \ них виробничих факторів; запобігання нещасним випадкам на ви- \ робництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози ' здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; відшкодування матеріаль­ної та моральної шкоди застрахованим і членам їхніх сімей.

Дія розглядуваного Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в уста­новах, організаціях, незалежно від форм власності та господарюван­ня (далі — підприємства), у фізичних осіб, а також на осіб, які забез­печують себе роботою самостійно, та громадян — суб'єктів підприє­мницької діяльності.

Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення їхніх прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку.

Законодавство про страхування від нещасного випадку скла­дається з "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", цього Закону, "Кодексу законів про працю України", Закону України "Про охорону праці" та інших ,, нормативно-правових актів.

Основні принципи страхування від нещасного випадку: пари­тетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку; своєчасне та по­вне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування і від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового дого­вору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян — суб'єктів

Сивко В.Й. Правові та організаційні основи охорони праці в Україні

підприємницької діяльності; надання державних гарантій реалізаці' застрахованими громадянами своїх прав; обов'язковість сплати стра­хувальником страхових внесків; формування та витрачання страхо­вих коштів на солідарній основі; диференціювання страхового тари­фу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травма­тизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; економічна зацікавленість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; цільове використання коштів страхування від нещас-

I ного випадку.

) Суб'єкти страхування від нещасного випадку: застраховані гро­мадяни, а в окремих випадках - члени їхніх сімей та інші особи, стра­хувальники та страховик.

Застрахований — це фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник). Страхувальники — це роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд со­ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та про­фесійних захворювань України (далі - Фонд).

^ Об 'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахо­ваного, його здоров'я та працездатність.

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), а також учні та студенти навчальних закладів, аспіранти тощо, залу­чені до будь-яких робіт під час, перед або після занять, у період про­ходження виробничої практики (стажування).

Для страхування від нещасного випадку на виробництві не по­трібна згода або заява працівника. Страхування здійснюється в безо­собовій формі. Усі перелічені особи вважаються застрахованими 3: моменту набрання чинності Законом. Усі застраховані є членам" Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного випадку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків можуть заст­рахуватися особи, які забезпечують себе роботою самостійно та гро-* мадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

Особам, які підлягають страхуванню від нещасного випадку, ви­дається єдине для всіх видів страхування свідоцтво про загальнообо­в'язкове державне соціальне страхування, яке є документом суворої звітності.

Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві аб професійне захворювання, що спричинили застрахованому профес­ійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, із настан­ням яких виникає право застрахованої особи на отримання матерів

Розділ 2. Організаційні основи охорони праці

ального забезпечення та/або соціальних послуг. Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконан­ня зобов'язань перед потерпілим.

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а та­кож страхових виплат слугує акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) згідно з чинним " Положенням про розслідування та ведення обліку нещас­них випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" (див. 4.4 та 4.5).