Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Місцеві фінанси як складова публічних фінансів.....docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
22.04.2019
Размер:
366.27 Кб
Скачать
  1. Тарифні ставки плати за користування житлом та механізм їх регулювання.

Сума коштів, необхідна для поточного утримання житлового фонду, повинна формуватися за рахунок плати за проживання, яка надходить від мешканців будинків, і включати всі витрати, пов'язані з утриманням цих будинків у належному санітарно-технічному стані. Зрозуміло, що такий підхід призвів би до різкого підвищення тарифних ставок за користування житлом і соціаль-ного напруження в суспільстві. Тому уряд України на першому етапі ринкового реформування житлово-комунального господарства взявся до поетапного підвищення тарифів за користування житлом.  Так, згідно з Концепцією розвитку житлово-комунального господарства України, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1995 року № 150, із 1 лютого 1995 року в тарифах відшкодовувалося 20% собівартості житлово-комунальних послуг, із 1 липня 1995 року " до 40%, із 1 січня 1996 року " 60%, із ЗО липня 1996 року " 80% і з І червня 2000 року відшкодовується 100% собівартості таких послуг. Слід зазначити, що в державному бюджеті на 1999 рік дотації на житлово-комунальні послуги вже не передбачалися, а фінансування цієї галузі повністю покладалося на місцеві бюджети.  Незважаючи на підвищення тарифів оплати за житло в Україні, останні 10 років зберігалася тенденція до розбіжності між офіційно встановленим і фактичним рівнем відшкодування витрат за житлово-комунальні послуги, спричинена постійним падінням курсу гривні щодо вільно конвертованих валют за умов незмінності тарифів оплати за житло, підвищенням цін на ремонтні матеріали і повільним реформуванням галузі, що не сприяло бажаному підвищенню якості й зниженню вартості послуг.  Іншою важливою причиною підвищення тарифів стала необхідність проведення поточного і капітального ремонтів житла. Більшість будинків, зведених у 50"60-х роках, потребує реконструкції. Упродовж тривалого часу капітальний ремонт будинків муніципальної форми власності відкладався через брак бюджетних коштів.  Аналіз загальних витрат житлово-експлуатаційних організацій м. Києва свідчить про те, що вони постійно зростають. Так, у 1999 році порівняно з 1998-м витрати зросли на 9,3% і становили 199858,7 тис. грн., або 46,1 коп. на 1 кв. м загальної площі, на місяць. 

  1. Прибуток житлових організацій та управління його використання.

Прибуток житлово-комунальних підприємств зазвичай визна­чається при складанні розрахунків до проектів місцевих бюдже­тів як різниця між сумою валових доходів, які містять у собі суму отриманої дотації з місцевого бюджету, і видатками. При плану­ванні прибутку застосовують метод прямого обчислення.

Балансовий прибуток, отриманий підприємствами житлово-ко­мунального господарства, розподіляється підпорядковуючись за­гальним правилам розподілу прибутку, який діє в країні. Насампе­ред частина його у формі податку спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, після чого підприємства повинні сплатити штрафи за порушення вимог суб'єктів господарювання, частина прибутку може бути вилучена місцевими органами само­врядування для перерозподілу між іншими підприємствами кому­нальної форми власності.

Чистий прибуток підприємств житлово-комунального госпо­дарства, як правило, спрямовується на розвиток виробництва, задоволення соціальних потреб та матеріальних запасів готової продукції і незавершеного виробництва. На відміну від промислових підприємств, де власні обігові кошти становлять значну частку в складі виробничих запасів, у житлово-комунальних підприємствах частка оборотних коштів незначна. У складі оборотних коштів відсутні статті «Сировина, матеріали покупні напівфабрикати», «Готова продукція», «Незавершені виробництво». Одна з характерних статей оборотних коштів житлово-комунальних підприємств - «Розрахунки з абонентами» або «Заборгованість абонентів», яка формується за рахунок коштів, що надходять за надані послуги та реалізовану продукції. Планова необхідність у власних обігових коштах визначається виходячи з установлених нормативів, виражених у днях. Норматив щодо малоцінного інвентарю, інструменту, спецодягу встановлюється виходячи з кількості працюючих і середньої норми в грошовому виразі на одного працюючого.

  1. Дотації з місцевого бюджету на покриття збитків житлових підприємствам та порядок їх розрахунку

    Як правило, доходи підприємств комунальної форми власності значно менші ніж видатки, тому після ретельної перевірки розрахунків підприємств місцеві фінансові органи планують державну дотацію в розмірі, необхідному для збалансування їх доходів і видатків. При цьому окремо планується дотація з урахуванням не тільки функціонального призначення підприємств, а й напряму надання дотації. Так, житлово-експлуатаційним конторам надається: бюджетна дотація на покриття збитків від експлуатації, від перевищення сплаченого ПДВ над отриманим і на покриття різниці в тарифах на тепло, яке подається відомчими котельними; дотація на капітальний ремонт. Транспортним підприємствам бюджетна дотація планується на покриття експлуатаційних витрат, на капітальний ремонт рухомого складу, на придбання нового рухомого складу та на капітально-відновлювальні роботи. Тобто дотації з місцевих бюджетів комунальним підприємствам плануються залежно від їх функціонального призначення. Крім того, у дотації комунальним підприємствам може закладатися прибуток, розмір якого залежить від стану місцевого бюджету, з якого планується отримати прибуток.

    Фінансове планування в комунальних підприємствах починається з визначення грошових надходжень, при цьому їх склад і структура залежать від функціонального призначення підприємства.