Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Місцеві фінанси як складова публічних фінансів.....docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
22.04.2019
Размер:
366.27 Кб
Скачать
  1. Визначення прибутку підприємств місцевого господарства. Управління використанням прибутку.

Прибуток житлово-комунальних підприємств зазвичай визна­чається при складанні розрахунків до проектів місцевих бюдже­тів як різниця між сумою валових доходів, які містять у собі суму отриманої дотації з місцевого бюджету, і видатками. При плану­ванні прибутку застосовують метод прямого обчислення.

Балансовий прибуток, отриманий підприємствами житлово-ко­мунального господарства, розподіляється підпорядковуючись за­гальним правилам розподілу прибутку, який діє в країні. Насампе­ред частина його у формі податку спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, після чого підприємства повинні сплатити штрафи за порушення вимог суб'єктів господарювання, частина прибутку може бути вилучена місцевими органами само­врядування для перерозподілу між іншими підприємствами кому­нальної форми власності.

Чистий прибуток підприємств житлово-комунального госпо­дарства, як правило, спрямовується на розвиток виробництва, задоволення соціальних потреб та матеріальних запасів готової продукції і незавершеного виробництва. На відміну від промислових підприємств, де власні обігові кошти становлять значну частку в складі виробничих запасів, у житлово-комунальних підприємствах частка оборотних коштів незначна. У складі оборотних коштів відсутні статті «Сировина, матеріали покупні напівфабрикати», «Готова продукція», «Незавершені виробництво». Одна з характерних статей оборотних коштів житлово-комунальних підприємств - «Розрахунки з абонентами» або «Заборгованість абонентів», яка формується за рахунок коштів, що надходять за надані послуги та реалізовану продукції. Планова необхідність у власних обігових коштах визначається виходячи з установлених нормативів, виражених у днях. Норматив щодо малоцінного інвентарю, інструменту, спецодягу встановлюється виходячи з кількості працюючих і середньої норми в грошовому виразі на одного працюючого.

  1. Оборотні кошти підприємств місцевого господарства та методи визначення їх потреби.

На відміну від промислових підприємств, де власні обігові кошти становлять значну частку в складі виробничих запасів, у житлово-комунальних підприємствах частка оборотних коштів незначна. У складі нормованих оборотних коштів відсутні статті „Сировина, матеріали й покупні напівфабрикати”, „Готова продукція”, „Незавершене виробництво”. Одна з характерних статей оборотних коштів житлово-комунальних підприємств-„Розрахунки з абонентами”, або „Заборгованість абонентів”, яка формується за рахунок коштів, що надходять за надані послуги та реалізовану продукцію. Планова необхідність у власних обігових коштах визначається виходячи з установлених нормативів, виражених у днях. Норматив щодо малоцінного інвентаря, інструменту, спецодягу встановлюється виходячи з кількості працюючих і середньої норми запасу в грошовому виразі на одного працюючого.

  1. Управління оборотними коштами підприємств місцевого господарства.

В умовах функціонування ринкових відносин значно зростає необхідність об'єктивного оцінювання фінансового стану підприємств . Це пов'язано з тим, що місцеві органи самоврядування повинні прийняти правильне рішення щодо конкретного виробництва. Вони мають з’ясувати:

доцільність виділення коштів з місцевого бюджету конкретному підприємству для подальшого його функціонування;

майновий стан підприємства;

його платоспроможність;

фінансову стійкість;

ступінь ліквідності.

Щоб комплексно оцінити фінансовий стан підприємства, необхідно дослідити динаміку найбільш загальних показників, що якомога повніше характеризують фінансовий стан підприємства. Позитивну сторону фінансової діяльності підприємства можуть характеризувати такі показники: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасне проведення розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів. Незадовільний фінансовий стан підприємства характеризують — неефективне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наявність стійкої заборгованості за платежами, негативні тенденції у виробництві.

Серед усієї сукупності показників фінансового стану підприємства особлива увага приділяється таким показникам, як ліквід­ність і платоспроможність підприємства. Ліквідність підприємства означає його здатність швидко продати активи й одержані гроші використати для оплати своїх зобов'язань. Ліквідність під­приємства визначається цілою системою показників (коефіцієнт абсолютної ліквідності, проміжний коефіцієнт покриття, загаль­ний коефіцієнт покриття, коефіцієнт обертання матеріальних за­пасів та інші), серед них найважливішим є співвідношення вели­чини його високоліквідних активів (грошові кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборго­ваності. Платоспроможність підприємства визначається на підставі звітного балансу. Для цього необхідно порівняти наявність платіжних засобів з терміновими зобов'язаннями, передбаченими платіжним календарем.

Для досконалішої характеристики платоспроможності підприємства використовують цілу систему показників, а саме: відношення довгострокової заборгованості до капі­талу підприємства, відношення надходжень коштів до довго­строкової заборгованості, відношення суми прибутку до сплати податків і постійних витрат до постійних витрат, відношення чи­стого прибутку до всієї суми активів та інші.