63. Вимоги до змісту і складання документів в бухгалтерському обліку.

Бухг. документ – це документ певної форми і змісту, що містить інф. про госп. операцію та юридично підтверджує факт її здійснення або розпорядження на право її проведення. Документи складаються на бланках типових форм, затверджених Державним комітетом статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України, або виготовлених самостійно на бланках, які повинні обов’язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм. Для виконання цих вимог велике значення мають уніфікація і стандартизація документів. Уніфікація бухг. документів – це розробка єдиних форм документів для оформлення однотипних госп. операцій. Стандартизація бухг. док. – це встановлення для бланків однотипних документів однакового найраціональнішого розміру та форми з певним розміщенням відповідних реквізитів. Головною складовою документа є інформація. Інф. може бути не документальною – не закріпленою, та документальною – закріпленою на відповідному носії, призначеному для її зберігання та передавання у просторі і часі. Матеріальний об’єкт, спеціально призначений для записсу, зберігання та передачі інф. назив. матеріальним носієм або носієм інф.

64. Розкрити суть, значення, обов’язкові реквізити документів в бухгалтерському обліку.

Бухг. документ – це документ певної форми і змісту, що містить інф. про госп. операцію та юридично підтверджує факт її здійснення або розпорядження на право її проведення. Реквізити – це показники, як характеризують сутність госп. операції. Відповідно до ЗУ «Про БО та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: 1) назву документа(форми), код форми. 2) дату і місце складання. 3) назву під-ва, від імені якого складено документ. 4) зміст та обсяг госп. операції, одиницю виміру госп. опер.(у натуральному та вартісному виразах). 5) посади осіб, відповідальних за здійснення госп. операції та правильність її оформлення. 6) особисті підписи, або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госп. операції. Залежно від характеру операції і технології опрацювання облікової інформації до первинних документів можуть бути внесені й інші додаткові реквізити: ідентифікаційний код п-ва, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу одержувача тощо.

65. Надати класифікацію документів, що використовуються в обліку.

За ступенем узагальнення госп. операцій – первинні та зведені. Первинний документ – це документ, який складено безпосередньо в процесі ведення госп. операції або відразу після її завершення.(прибутковий ордер, накладна). Зведені документи складають на підставі первинних документів, вони узагальнюють госп. операції, які вже зафіксовані в первинних документах(звіт касира, звіт про використання коштів). Застосування в обліку зведених документів значно зменшує обсяг облікових записів на синт. та анал. рахунках.

За способом використання – разові та накопичувальні. Разові використовують для оформлення кожної госп. операції в момент її здійснення(накладні, акти, чеки). Накопичувальні документи використовуються для відображення протягом тижня, декади, місяця однорідних госп. операцій відповідно до їх здійснення(лімітно-забірні картки, бригадні наряди).

За місцем складання – внутрішні та зовнішні. Внутрішні – це такі документи, які складають на самому п-ві(вимоги, прибуткові ордери). Зовнішні – це такі документи, які надходять від інших підприємств.(рахунки-фактури, платіжні вимоги).

За призначенням – розпорядчі, виконавчі, бухгалтерського оформлення і комбіновані. Розпорядчі – документи, які містять розпорядження на здійснення певної госп. операції.(накази, доручення) Вони не підтверджують факту здійснення операцій, тому не можуть бути підставою для облікових записів. Виконавчі – ті, що підтверджують факт здійснення госп. операцій.(виписки з банку з поточного рахунка, прибутковий ордер). Документи бухг. оформлення складаються працівниками бухгалтерії на підставі виконавчих та розпорядчих документів для підготовки облікових записів.(бухг. довідки, групувальні та розробні таблиці) На практиці документи часто поєднують у собі ознаки всіх перелічених вище документів, тому їх називають комбінованими.( прибуткові та видаткові касові ордери, лімітно-забірні картки)

За характером задокументованих операцій, тобто залежно від змісту госп. операцій, які підлягають документуванню, первинні документи поділяють на грошові, матеріальні та розрахункові. Грошовими оформлюють операції з грошовими коштами(банківські чеки, прибуткові ордери). Матеріальні – документи з надходження та вибуття ОЗ, запасів(вимоги, лімітні картки). Розрахунковими оформлюють операції між підприємствами, підприємцями – фізичними особами(рахунки-фактури, платіжні вимоги.

За кількістю позицій – однорядові та багаторядкові.

За способом складання – ті, що вручну і за допомогою ЕОМ.