27. Розкрити принципи побудови і значення плану рахунків бухгалтерського обліку.

План рахунків - це систематизований перелік найменувань і кодів рахунків і субрахунків БО, які використовують для відображення д-сті п-ства, установи, організації.

Під час розробки плану рахунків використовувались загальновживані принципи БО і фін звітності, основні положення Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку. Структурно План рахунків побудований за десятковим принципом: усі рахунки на десять класів, синтетичні р-ки закодовані в межах 1-99, а субрахунки – у межах 1-9, рахунки, що не включаються до підсумку б-су, починаються з 0. Тому першою цифрою коду є клас рахунка, другою — номер синтетичного рахунка (в цьому класі), третьою — номер субрахунка. У практичній діяльності застосовуються щонайменше двозначні коди. Для забалансових рахунків встановлено коди за тим самим принципом.

План рахунків забезпечує отримання інформації для внутрішніх і зовнішніх користувачів, задоволення інформаційних потреб різних рівнів управління та складання форм фін звітності за даними рахунків тощо.

28. Дати класифікацію рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом.

Класифікація рахунків за економічним змістом показує, що обліковується на даному рахунку, які об’єкти БО відображаються на ньому. Тобто надає відомості, що характеризують стан і зміни облікованого об’єкта.

За економічним змістом рахунки поділяють на дві групи:

1. Рахунки обліку господарських засобів(активів) підприємства і процесів;

2. Рахунки обліку джерел формування господарських засобів підприємств.

Залежно від функціональної участі в процесі діяльності господарські засоби (активи) підприємства, як відомо, поділяються на: необоротні активи і оборотні активи.

Для обліку необоротних активів, їх наявності, руху, зносу в процесі діяльності і відновлення використовують:

рахунки обліку необоротних активів: «Основні засоби», «Інші необоротні активи», «Нематеріальні активи», «Знос необоротних активів», «Капітальні інвестиції» та ін.

Рахунки для обліку оборотних активів використовують для обліку і контролю виробничих запасів , грошових коштів, розрахункових відносин тощо («Виробничі запаси», «Товари», «Каса», «МШП», «Рахунки в банках» тощо.)

Рахунки бухгалтерського обліку, які використовуються для обліку джерел формування активів підприємства, поділяються на дві групи:

• рахунки обліку джерел власних засобів;

• рахунки обліку джерел залучених (позикових) коштів.

Для обліку джерел власних засобів підприємства використовують:

• рахунки обліку власного капіталу: «Статутний капітал», «Пайовий капітал», «Додатковий капітал», «Резервний капітал»;

• рахунки обліку доходів і результатів діяльності: «Доходи від реалізації», «Дохід від участі в капіталі», «Інші фінансові доходи»;

Для обліку джерел залучених (позикових) коштів використовують:

• рахунки обліку довгострокових зобов'язань: «Довгострокові позики», «Довгострокові векселі видані;

• рахунки обліку поточних зобов'язань: «Короткострокові позики», «Короткострокові векселі видані.

Таким чином, класифікація рахунків за економічним змістом, показуючи, на яких рахунках має вестися облік тих або інших об'єктів бухгалтерського обліку, розкриває економічний зміст окремих рахунків. Таке групування дає змогу визначити систему рахунків, необхідних для обліку необоротних і оборотних активів, джерел їх формування, господарських процесів і результатів діяльності підприємств різних галузей та форм власності.