§ 2. Умови, що сприяють вчиненню злочинів

Індивідуальна злочинна поведінка розгортається і здійснюєть­ся в певних соціальних умовах, що являють собою частину зовніш­нього середовища. Деякі з них сприяють вчиненню злочинів, інші перешкоджають. Перші, з точки зору пануючих загальносоціальних інтересів, завжди є негативними об'єктивними явищами. Жодне злочинне посягання не може бути вчинено, якщо для цього немає відповідних умов.

Умови самі по собі безпосередньо не можуть викликати злочин. Однак без їх наявності він не відбудеться. Тільки під їх впливом у людини виникає намір вчинити злочинний акт. Супроводжуючи причини, умови надають їм певного розвитку, полегшують їх фор­мування і реалізацію. Причина злочину стає саме такою у взаємодії з умовами, які сприяють вчиненню злочинів.

Якщо причини окремого злочину пов'язані з глибинними про­цесами формування психологічного і морального складу людини, викликаючи готовність вчинити злочинне посягання, то умови ство­рюють сприятливу обстановку для цього. Вони пов'язані не стільки з суб'єктами, скільки з об'єктом злочинного діяння і обстановкою його вчинення.

Так, крадіжку майна із складу можна вчинити за умови, що воно погано охороняється або є інші умови, які дають можливість про­никнути на склад і винести викрадене. При вчиненні умисного вбивства на побутовому ґрунті може йтися про такі умови, як мож­ливість незаконно придбати холодну або вогнепальну зброю, не­вжиття заходів органами внутрішніх справ у зв'язку з сигналами про загрозу вбивством, які надійшли, бездіяльність громадян у мо-

85

- Кримінологія. Загальна частина

мент події і т. под. Навіть найдосвідченіший злочинець не в змозі вчинити злочин, якщо для цього немає відповідних умов.

Умови за своїм змістом є не що інше, як певні факти реальної дійсності, які носять економічний, організаційний, правовий, кон­кретно-виховний, кадровий характер. Причому кожному конкрет­ному злочину притаманні свої певні умови, що йому сприяють. Тому дане питання детально висвітлюється у розділах, присвя­чених проблемам кримінологічної характеристики і попередженню окремих видів злочинів. У даній же темі, спираючись на узагальнення слідчої і судової практики, відзначимо, що як умови вчинення зло­чинів частіше за все згадуються: недоліки господарської діяльності різних управлінських ланок; стан безконтрольності у зберіганні, обліку і використанні матеріальних цінностей; неправильний підбір і помилки при висуненні кадрів на керівні посади; нереагування вищестоящих посадових осіб на неправомірні дії підлеглих; право­вий нігілізм з боку деяких керівників; недосконалість і суперечність чинного законодавства, наявність прогалин у ньому; недоліки в діяльності тих чи інших контролюючих органів; упущення в роботі правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю в даному регі­оні; терпимість, байдуже ставлення населення до фактів вчинення злочинів і т. ін. Наведений перелік не є вичерпним, але досить і названих, щоб уяснити їх зміст і поширеність.

Враховуючи роль умов, яку вони відіграють в індивідуальній зло­чинній поведінці, наведемо кримінологічне визначення їх поняття. Умови вчинення окремого (конкретного) злочину — це зовнішні об'єктивні негативні факти реальної дійсності, які полегшили його вчинення і сприяли досягненню злочинного результату.

Виявляти умови вчинення злочинів не є великою працею; вони, як свідчить практика, існують у момент вчинення злочинів і часом продовжують діяти після його розкриття. Усунення їх, як правило, не пов'язано з великими труднощами і значними матеріальними витратами. Тут, по суті справи, все впирається в те, щоб навести належний порядок в районі, місті, на підприємстві і в установі, за­безпечити виконання вимог законів та інших нормативних актів.

Аналізуючи індивідуальну злочинну поведінку, слід мати на увазі таке. По-перше, злочин є не результатом впливу одного якого-небудь соціального явища і процесу, а наслідком сукупності багатьох при­чин і умов. При цьому будь-яка з цих причин має, в свою чергу, влас­ну причину, а будь-який наслідок — інші наслідки. Всі вони утворю-

86

-•-.,;. ~г';™>«- Розділ VI. Причини і умови окремого (одиничного) злочину

ють складну систему взаємодіючих сил, кожна з яких відіграє певну роль. Таким чином, виникає причинний ланцюжок із множини ланок. При випаданні або заміні однієї з них виходить інший результат. По-друге, причини і умови злочинів діють не прямо і неминуче, а опо­середковано та ймовірно. По-третє, ці причини і умови історично мінливі і навіть несхожі в один і той же час у різних регіонах краї­ни. По-четверте, одне й те ж соціальне явище може виступати залеж­но від становища, що склалося, і типу особи в значенні або причи­ни, або умови, тобто трансформуватися з однієї якості в іншу. Отже, відмінність між ними має непостійний характер. З філософської точ­ки зору причина зумовлена, а умова причинна. Вони часто міняють­ся місцями. Тому іноді буває складно, а то й неможливо виділити в «чистому» вигляді, які соціальні явища і процеси є причиною зло­чину, а які — його умовою. Пояснюється це мінливістю функцій, які вони виконують у різних конкретних випадках.

Наведене дозволяє зробити висновок про те, що на рівні конк­ретного (одиничного) злочину складаються і діють складні причин-но-наслідкові комплекси, які його породжують і обумовлюють. Ці комплекси («причини-умови») виникають і діють тільки стосовно даного злочину, часу і місця його вчинення, залежно від конкрет­ної життєвої ситуації, що склалася у момент його вчинення.

По кожній конкретній кримінальній справі слідчий, прокурор і суд повинні виявити причини і умови вчиненого злочину в тому їх розумінні, яке викладене вище. Вони посідають нижчу сходинку в ієрархії причинності і згадуються у нормах кримінально-процесу­ального закону (ст. ст. 23, 23^і, 23², 65 КПК України). Органи крим­інальної юстиції зобов'язані фіксувати ці причини і умови у подан­нях слідчих і окремих ухвалах судів, а потім вживати заходів щодо їх усунення спільно з відповідними державними органами, керів­никами підприємств, організацій і установ.

Природно, усунення причин і умов при цьому не треба розумі­ти всеосяжно, абсолютно, а тільки як рекомендації в кожному кон­кретному випадку. Незважаючи на це, подібна діяльність перешкод­жає вчиненню злочинів у певній сфері суспільних відносин.