§ 2 . Фактори злочинності

Злочинність у кінцевому рахунку є наслідком взаємодії всіх пе­релічених видів криміногенної детермінації. Тому помиляються ті юристи-кримінологи, які детермінацію злочинності зводять лише до причин і умов, оперують тільки двома термінами («причини та умови злочинності»). При цьому ігноруються інші види криміно­генної детермінації. Щоб уникнути цього, детермінацію злочин­ності слід уявляти ширше, в справжньому світлі, включаючи до ЇЇ поняття всі зв'язки, опосередкування і взаємодію злочинності з іншими соціальними явищами і процесами, тобто всі види кримі­ногенної детермінації, називаючи їх сукупність термінами «факто­ри», «криміногенні фактори». Цей термін (від лат. Гасїог — такий, що скоює, відтворює) позначає рушійну силу якого-небудь явища, таку, яка обумовлює його характер. Тому під факторами злочинності розуміємо всі ті соціальні явища і процеси, з якими вона пов'язана та взаємодіє, які мають будь-яке детерміністичне, в тому числі й ка­зуальне (причинно-умовне), значення для пояснення того, що ж її породжує, визначає, обумовлює. Отже, криміногенні фактори — це родове поняття, яке включає в себе всі види криміногенної детермі­нації.

57

-.--.: , •-..;;•.; •.„; Кримінологія. Загальна частина зь_:. -нши^.--"".^..^^*^

Звичайно, не всі фактори злочинності мають однакове, рівно­цінне значення. Різноманітний вплив соціальних явищ на зло­чинність необхідно класифікувати, виділяючи серед них головні, другорядні та побічні. Зрозуміло, найбільш важливим і активним фактором злочинності є її причини. Вони породжують (продуціру-ють) злочинність. Але кримінологія, спираючись на методологію соціального детермінізму, при поясненні коренів, джерел злочин­ності не може обмежуватися тільки їх вивченням. Вона повинна враховувати умови та інші криміногенні фактори, не забуваючи, що між ними відбувається постійна взаємодія; кожний із них впливає на всі інші та в свою чергу зазнає на собі їх впливу; вони діють опо­середковано, через низку проміжних ланок, неоднозначне і мають імовірнісний характер.

Фактори злочинності слід розрізнять за їх змістом і характером «механізму» впливу на неї.

За змістом їх можна підрозділити на економічні, соціальні, сус­пільно-психологічні, негативно-правові, організаційно-управлінські та інші криміногенні фактори.

До останніх належать несприятливі природно-кліматичні умо­ви, стихійні лиха, неврожаї, небажані демографічні процеси, фак­ти самого існування в суспільстві злочинності, правопорушень, а також інших явищ, що створюють тло злочинності. Всі перелічені криміногенні фактори різного змісту в своїй сукупності детерміну­ють, обумовлюють злочинність.

За характером «механізму» впливу на злочинність її фактори виступають у ролі або причин, або умов, або інших детермінант.

Візьмемо останню групу факторів (інші фактори), їх зв'язок зі злочинністю виражається у вигляді простої взаємодії. Іноді цей зв'я­зок носить характер кореляційного, системно-структурного зв'яз­ку або зв'язку станів. Щодо злочинності ця група факторів позбав­лена причинно-наслідкового значення. Між тим явища і процеси, які належать до даної групи, все ж таки пов'язані зі злочинністю, впливають на неї, між ними є певні детерміністські зв'язки. Тому ми і називаємо дану групу факторів детермінантами злочинності.

Що стосується «механізму» впливу на злочинність організацій­но-управлінських і негативно-правових факторів (маються на увазі порушення принципів кримінальної юстиції в широкому розумінні слова), то вони, впливаючи на злочинність, не породжують її, а тільки сприяють її збереженню, існуванню та відтворенню у суспільстві.

58

Розділ IV. Детермінація злочинності

Такі зв'язки між явищами з позицій детермінізму є нічим іншим, як умовами злочинності.

Зв'язок економічних, соціальних і суспільно-психологічних факторів зі злочинністю має причинний характер. Соціальні явища і процеси, що становлять зміст цих факторів, визначають, пород­жують злочинність. Вони розглядаються нами як її причини. Най­ближчою, першопорядковою причиною злочинності є суспільно-психологічні фактори, точніше, дефекти суспільної свідомості. Вони найближче прилягають до злочинності. Останні фактори із цього числа належать до причин другого порядку; вони впливають на злочинність опосередковано через суспільну свідомість, створю­ють необхідні об'єктивні передумови її існування та відтворення, породжуючи можливість суспільне небезпечної поведінки окремих членів суспільства. Злочинність спричиняється дією і першопоряд-кових (суб'єктивних) і другопорядкових (об'єктивних) причин; і економічно-соціальних умов життя суспільства, і суспільно-психо­логічних явищ.

Аналізуючи криміногенні фактори, слід підкреслити, що вони являють собою наслідок соціальних суперечностей, притаманних розвитку суспільства.

Але злочинність та її фактори пов'язані не з суспільними супе­речностями як такими, а лише з окремими їх сторонами — нега­тивними, консервативними, відживаючими. Ці негативні, тіньові сторони суперечностей створюють об'єктивні передумови існуван­ня і відтворення злочинності.

Наступну сходинку в ієрархії криміногенних детерміністичних зв'язків займають загальні причини та умови окремих видів зло­чинів, тобто причини та умови, загальні для того чи іншого виду (групи) злочинів, їх сукупність також має назву «криміногенні фак­тори». Йдеться, наприклад, про фактори вбивств, хуліганства, ха­барництва і т. под. (не про конкретні акти вбивств, хуліганства, ха­барництва, а про фактори цих видів злочинів у цілому). На цьому рівні можна говорити і про криміногенні фактори, наприклад, на­сильницьких, корисливих, службових та інших груп злочинів.

Наявність у суспільстві криміногенних факторів, що обумовлю­ють і визначають збереження в ньому окремих видів (груп) зло­чинів, так само як і злочинності в цілому, є результатом існування і прояву суперечностей суспільного розвитку. Інакше і не може бути, оскільки окремі види злочинів або їх деякі групи становлять

59

і Кримінологія. Загальна частина арга*-•• »>^;~-з«.>₅;: -,.= = ^

частину злочинності, бо, як відомо, фактори частини явищ певною мірою збігаються з факторами цілого.

Між тим кожному виду (групі) злочинів відповідає, так би мо­вити, свій «набір» негативних соціальних явищ і процесів, які їх детермінують. Так, корисливі злочини беруть свій початок переваж­но в проявах суспільних суперечностей економічного характеру; хуліганство обумовлюється суперечностями суспільно-психологіч-ного характеру (наявністю в повсякденній свідомості окремих гро­мадян і соціальних груп таких звичаїв та проявів, як неповага до суспільства і особистої гідності людей, прояви цинізму, бешкету­вання і т. ін.); в основі службових злочинів лежать неповага до сус­пільних інтересів на догоду своїм особистим, прояви формалізму, бюрократизму, прагнення до наживи, невиконання службових обо­в'язків, неповага до закону тощо. Перелік соціальних аномалій, що детермінують кожний із наведених видів (груп) злочинів, носить не­вичерпний характер, а тому, зрозуміло, неповний.

Таким чином, поняття криміногенних факторів окремих видів (груп) злочинів займає проміжне становище поміж поняттям фак­торів злочинності в цілому (вища ступень детермінації злочинності) і максимально конкретним поняттям безпосередньої причини та умов одиничного злочину,

Питання детермінації індивідуальної злочинної поведінки роз­глядатимуться після висвітлення теми про особу злочинця.

Розділ Особа злочинця