- •Кримінологія Загальна та Особлива частини
- •§ 2. Предмет кримінологічної науки
- •§ 3. Система кримінологічної науки
- •§ 1. Методологія кримінологічної науки
- •§ 1. Поняття злочинності та її визначення
- •§ 2. Кількісно-якісні вимірювання злочинності
- •§ 3. Латентність злочинності '
- •§ 4. Системний підхід до вивчення злочинності
- •§ 1. Поняття криміногенної детермінації
- •§ 2 . Фактори злочинності
- •§ 1. Поняття особи злочинця
- •§ 2. Структура особи злочинця
- •§ 3. Типологія злочинців
- •§ 1. Причини окремого злочину
- •§ 2. Умови, що сприяють вчиненню злочинів
- •§ 3. Криміногенна ситуація та її місце , ,,' в «механізмі» конкретного злочину , ,
- •§ 4. Особливості особи і поведінки потерпілих та їх роль у «механізмі» вчинення конкретного злочину
- •§ 1. Поняття попередження злочинності та класифікація попереджувальних заходів
- •§ 2. Об'єкт попередження злочинності
- •§ 4. Організація і управління процесом : попередження злочинності
- •§ 1. Поняття, завдання і види кримінологічного прогнозування
- •§ 2. Поняття, завдання і види кримінологічного планування
- •IX, Насильницька злочинність протії життя і здоров'я особищ&т та її попередження
- •§ 2. Криміногенні явища і процеси, які детермінують насильницькі злочини проти життя і здоров'я особи
- •§ 3. Попередження насильницької злочинності проти життя і здоров'я особи
- •6 Кримінологія |51
- •§ 2. Фактори, причини та умови хуліганства , . .,.
- •§ 3. Попередження хуліганства ,,
- •XI Економічна злочинність
- •§ 1. Поняття, ознаки і види економічної злочинності
- •§ 4. Попередження економічної злочинності
- •§ 1. Поняття і кримінологічна характеристика злочинності у місцях позбавлення волі
- •§ 2. Криміногенні фактори злочинності у місцях позбавлення волі
- •§ 1. Поняття організованої злочинності
- •§ 3. Основні криміногенні причини та умови і організованої злочинності
- •8 Кримінологія 225
- •1 Кримінологія. Особлива частина
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •§ 2. Причини та умови, що детермінують злочинність неповнолітніх
- •§ 3. Попередження злочинності неповнолітніх
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів " у сфері службової діяльності
- •§ 2. Фактори, причини та умови вчинення злочинів у сфері службової діяльності
- •XV. Злочини у сфері службової діяльності та їх попередженняшет
- •§ 3. Попередження злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 2. Криміногенні фактори, що детермінують жіночу злочинність
- •§ 3. Попередження жіночої злочинності
- •§ 1. Поняття і кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •§ 2, Причини та умови рецидивної злочинності
- •§ 1. Поняття і визначення професійної злочинності
- •§ 2. Кримінологічна характеристика '•'•• • •»
- •1'Кримінологія. Особлива частина
- •§ 4. Попередження професійної злочинності
- •§ 3. Попередження злочинів, учинених з необережності
- •1 Кримінологія. Особлива частина &р
- •II. Правове забезпечення профілактики злочинності
- •IV. Протидія організованій злочинності і корупції
- •1) Створити у Головдержслужбі України систему обліку державних службовців;
- •V. Зменшення кримінального тиску на економічні відносини
- •VII. Запобігання поширенню наркоманії, пияцтва та алкоголізму
- •VIII. Протидія рецидивній злочинності
- •IX. Охорона громадського порядку та безпека дорожнього руху
- •X. Запобігання поширенню бродяжництва
- •XI. Матеріально-технічне і кадрове забезпечення ••'
§ 3. Криміногенна ситуація та її місце , ,,' в «механізмі» конкретного злочину , ,
Кожна людина постійно перебуває в певній життєвій ситуації, яка впливає на її стосунки з іншими людьми, зачіпає її інтереси і
87
•-^Кримінологія. Загальна частина ж ж.чздйда**-'е*'"- •</.->>. *
тим самим діє на її поведінку в даній момент. Це також один з каналів впливу зовнішнього соціального середовища на індивіда.
Роль ситуації в різних випадках неоднакова. У зв'язку з цим з позиції кримінології вбачається необхідним за характером впливу на людину поділяти їх на сприятливі (некриміногенні) і несприятливі (криміногенні). До сприятливих належать ті ситуації, які або позитивно впливають на поведінку особи, або не справляють ніякого впливу на її намір вчинити суспільне небезпечне діяння, усувають появи злочинних мотивів і цілей.
Під несприятливою (криміногенною) ситуацією розуміється та конкретна життєва ситуація, яка склалася у момент вчинення злочину або незадовго до цього і у взаємодії з його причинами та умовами викликає остаточну рішучість особи вчинити даний злочин. Якщо особа, в свідомості якої вже сформувалися стійкі і глибокі погляди і звички, опиняється в такого роду ситуації, в неї з'являються великі шанси вчинити злочинне посягання.
Серед криміногенних ситуацій, як приклад, можна навести такі: ситуація, яка виникла внаслідок дій самого винного (привів себе у стан сильного сп'яніння, затіяв сварку і т. под.); ситуації, що склалися внаслідок неправомірних дій інших осіб (обман з їх боку, погрози, підмовлення, знущання і т.д.); інтенсивні сімейні скандали і конфлікти; фізіологічні і емоційні багатоденні біоцикли, внаслідок яких настають неуважність, депресія та ін.); екстремальні стани особи через хворобу, втому; ситуації, викликані стихійними лихами (повені, пожежі); проблемні, конфліктні ситуації та ін.
Проблемні ситуації — це ті, в межах яких існують перешкоди, труднощі на шляху до поставленої винним мети. При вирішенні таких ситуацій деякі люди ігнорують засоби і правила, випрацьовані для цих випадків суспільством, і віддають перевагу неправомірним способам подолання перешкод. Конфліктні ситуації передбачають зіткнення інтересів, позицій, прагнень винного та інших осіб, внаслідок чого виникають серйозні суперечності сторін, що тягнуть за собою складні форми боротьби для досягнення бажаного.
Криміногенна ситуація за своїм змістом — категорія об'єктивна. Вона визначається фактичними явищами, подіями, що відбуваються у дійсності, оточують людину. В той же час вона має особистісне значення, оскільки оцінка ситуації тісно пов'язана з мотиваційною сферою особи, її індивідуальними особливостями. Треба враховувати і те, що в конкретній ситуації винний, як правило, діє відповідно до
«яж-здяш Розділ VI. Причини і умови окремого (одиничного) злочину
раніше отриманого досвіду, навичок, звичок, до соціальної спрямованості його особистості. Не можна скидати з рахунку наявність у деяких індивідів дефектів сприйняття зовнішнього середовища.
Об'єктивний зміст конкретної криміногенної ситуації та її суб'єктивне значення для індивіда можуть значною мірою розійтися. У зв'язку з цим злочин часто є невідповідною реакцією на ситуацію, що склалася. Людина під впливом напруженої ситуації іноді вчиняє поспішні необдумані дії при відсутності критичного сприйняття подій, що відбуваються.
Криміногенна ситуація не належить ні до поняття причини, ні до поняття «умови вчинення злочину». Вона у деяких випадках відповідно впливає на них, відіграючи при цьому роль поводу до вчинення злочину. Не кожна людина, чия свідомість уражена асоціальними поглядами і звичками, готова всякий раз вчинити злочин. Для цього потрібен свого роду «поштовх», який би викликав остаточну рішучість вчинити злочинне посягання. Таким поштовхом і є криміногенна ситуація, яку слід розглядати як зовнішнє спонукання до дії, як повід до злочину. Подібна специфічна категорія в системі детермінації явищ і процесів філософськи є цілком поясненою. Повід слід відрізняти від приводу. Якщо повід створюється поведінкою третіх осіб, або пояснюється особливо несприятливим збігом життєвих обставин у житті людини, або результатом екстремальних умов, то привід створюється самим винним і свідомо використовується ним для вчинення злочину або для виправдання своїх дій. Привід є не що інше, як помилковий, надуманий повід.
Отже, окремий (конкретний) злочин є наслідком впливу на індивіда криміногенних причин, умов і криміногенної ситуації. Причина проявляється в тому, що під її дією в нього виникають готовність, високий ступінь ймовірності вчинити злочинне посягання. Умова сприяє розвитку причини і внаслідок цього в особи виникає намір вчинити суспільне небезпечне діяння. Криміногенна ситуація, нарешті, викликає остаточну рішучість вчинити злочин.
Зазначені форми впливу зовнішнього середовища на суб'єкта злочину накладаються на внутрішньо-особистісні елементи його свідомої і вольової діяльності — на психічні процеси і стани, які знаходяться у постійній динаміці.
Таке поєднання і взаємодія об'єктивного і суб'єктивного, соціального і психологічного в особі конкретної людини становить сутність поняття «механізму» індивідуальної злочинної поведінки.
Кримінологія. Загальна частина