§ 3. Основні криміногенні причини та умови і організованої злочинності

Існування злочинності взагалі і організованої злочинності зок­рема пов'язане з проявом складних негативних суперечностей роз­витку нашого суспільства, які особливо загострилися у перехідний до нових ринкових відносин період. Деякі з цих суперечностей на­бувають властивостей основних криміногенних причин злочин­ності. За змістом їх можна класифікувати на соціально-екоиомічні, організаційно-управлінські та суспільно-моральні причини. Вони у своїй сукупності породжують організовану злочинність.

До соціально-економічних основних причин належать: глибокі кризові явища в економіці, розрив господарських зв'язків, дефор­мація зовнішньої торгівлі, тривалі взаємонеплатежі, помилки у про­цесі приватизації державного майна, лібералізація цін, слабкий кон­троль за діяльністю комерційних банків, поява спільних змішаних акціонерних товариств за участю іноземних фізичних і юридичних осіб, економічна репутація деяких з них іноді породжує сумніви, зріст «тіньової економіки», бартерних угод, непрозорість паливно-енергетичного ринку та ін.

223

* Кримінологія. Особлива частина*

«Тіньова економіка» —- це виробництво, споживання, обмін і розподіл матеріальних благ і коштів, які не враховуються офіцій­ною статистикою і не контролюються суспільством. Інакше кажу­чи, це економічна діяльність, яка суперечить чинному законодав­ству, тобто сукупність нелегальних господарських зв'язків. Сьо­годні «тіньова економіка» являє собою розгалужену систему, яка має спеціалізацію і своїх тіньових лідерів. Вона пронизана мафіозни­ми структурами. За даними Кабінету Міністрів України, обсяг не­законної «тіньової економіки» становить приблизно 50% і, по суті, вже дорівнює офіційній економіці. Діє вона, звичайно, не в інтере­сах України, а всупереч їм. До тіньового сектору щороку вливають­ся міліарди гривень, необхідних державі. Вони крутяться поза бан­ківським обігом.

Глибокі корені в економіці України пустив бартер (прямий і че­рез посередників). Зараз він становить орієнтовно 40 % валового внутрішнього продукту. Така його поширеність завдає істотної шкоди країні, сприяє процвітанню організованої злочинності.

Рельєфно дають знати про себе криміногенні фактори соціаль­ного характеру, а саме: безробіття, вкрай високе за своїм рівнем; часто відсутність у громадян легальних можливостей на одержан­ня заробітної плати, адекватної витраченій праці І своїй діловій кваліфікації; розшарування суспільства на бідних і багатих; низь­кий життєвий рівень численних прошарків населення; намір окре­мих осіб жити за високими стандартами життя розвинутих країн (автомобіль, сучасні квартири, вілли, відпочинок за кордоном тощо) при фактичній відсутності досягти цього правомірним шляхом, а також інші негативні фактори соціальної властивості.

Організаційно-управлінські основні причини., які обумовлюють організовану злочинність, проявляються у відсутності жорсткого контролю з боку державного апарату за обліком і розподілом націо­нального багатства і в той же час часто необгрунтованому втручанні чиновників у всі сфери підприємницької діяльності, що виходить за межі здорового глузду; в недоліках господарського механізму і практики його функціонування, кричущій безгосподарності і без­карності за конкретні їх прояви, незадовільній роботі контролюю­чих органів. Не викоренена ще роз'єднаність у функціях щодо бо­ротьби з організованою злочинністю між окремими правоохорон­ними відомствами. У зв'язку з цим слід відзначити неналежну матеріально-технічну, ресурсну і кадрову забезпеченість підрозділів

224

Розділ XIII. Організована злочинність та Ті попередження

з боротьби з організованою злочинністю. Викликає справедливі зауваження стиль їх роботи.

Під суспільно-моральними основними причинами розуміються у першу чергу погіршення морального клімату в суспільстві, деваль­вація духовних цінностей. Багато прошарків населення виявилися поглинутими корисливо-здирницькою, міщанською, паразитарною психологією. Тон у суспільстві почали завдавати ділки тіньової еко­номіки і корумповані чиновники. Ці особи перестали боятися ви­являти свої неправомірні доходи. Більше того, вони почали пиша­тися ними. Антисуспільні елементи певною мірою сприйняли досвід і спосіб життя зарубіжних злочинних співтовариств.

Сприяють організованій злочинності і такі нездорові явища, як хвиля беззаконня, яка поглинула окремих громадян і керівників різних рангів; низька державна, фінансова і виконавча дисципліна; недосконалість системи адміністративного управління; вседозво­леність і поширеність порушень службової честі та етики. Перелічені та інші подібні явища рясно живлять організовану злочинність.

Особливу роль у визріванні злочинної діяльності кримінальних структур відіграют корупція та її найбільш небезпечний прояв — хабарництво. Згубний вплив корупції, тобто зловживання владою в особистих цілях (продажність влади), відчувається в усьому світі. Відбувається це тому, що владні і управлінські повноваження кри­ють у собі велику спокусу для осіб, схильних до протиправного збагачення. Цим користуються учасники організованої злочинності, зближуючись з чиновництвом. Слід підкреслити, що деякі державні службовці самі часто йдуть назустріч кримінальним елементам, бажаючи продати свої послуги.

Запровадження ринкової економіки, децентралізація державних структур, обов'язковість одержання ліцензій на право заняття різно­манітною господарською, торговельною, посередницькою діяльністю, штучні протизаконні можливості знизити оцінку майна, яке привати­зується, лазівки ухилення від сплати податків і зборів у повному розмірі та багато інших небажаних обставин тривалого періоду перебудови усіх сторін нашого життя відкрили необмежені можливості для ко­рупції. Вона, ніби злоякісна пухлина, підриває здоров'я державного і суспільного організму. Кримінальні структури витрачають на підкуп посадових осіб різного рангу значну суму своїх злочинних доходів.

На стані боротьби з організованою злочинністю негативно відображаються деякі умови правового характеру, котрі стосуються