- •Кримінологія Загальна та Особлива частини
- •§ 2. Предмет кримінологічної науки
- •§ 3. Система кримінологічної науки
- •§ 1. Методологія кримінологічної науки
- •§ 1. Поняття злочинності та її визначення
- •§ 2. Кількісно-якісні вимірювання злочинності
- •§ 3. Латентність злочинності '
- •§ 4. Системний підхід до вивчення злочинності
- •§ 1. Поняття криміногенної детермінації
- •§ 2 . Фактори злочинності
- •§ 1. Поняття особи злочинця
- •§ 2. Структура особи злочинця
- •§ 3. Типологія злочинців
- •§ 1. Причини окремого злочину
- •§ 2. Умови, що сприяють вчиненню злочинів
- •§ 3. Криміногенна ситуація та її місце , ,,' в «механізмі» конкретного злочину , ,
- •§ 4. Особливості особи і поведінки потерпілих та їх роль у «механізмі» вчинення конкретного злочину
- •§ 1. Поняття попередження злочинності та класифікація попереджувальних заходів
- •§ 2. Об'єкт попередження злочинності
- •§ 4. Організація і управління процесом : попередження злочинності
- •§ 1. Поняття, завдання і види кримінологічного прогнозування
- •§ 2. Поняття, завдання і види кримінологічного планування
- •IX, Насильницька злочинність протії життя і здоров'я особищ&т та її попередження
- •§ 2. Криміногенні явища і процеси, які детермінують насильницькі злочини проти життя і здоров'я особи
- •§ 3. Попередження насильницької злочинності проти життя і здоров'я особи
- •6 Кримінологія |51
- •§ 2. Фактори, причини та умови хуліганства , . .,.
- •§ 3. Попередження хуліганства ,,
- •XI Економічна злочинність
- •§ 1. Поняття, ознаки і види економічної злочинності
- •§ 4. Попередження економічної злочинності
- •§ 1. Поняття і кримінологічна характеристика злочинності у місцях позбавлення волі
- •§ 2. Криміногенні фактори злочинності у місцях позбавлення волі
- •§ 1. Поняття організованої злочинності
- •§ 3. Основні криміногенні причини та умови і організованої злочинності
- •8 Кримінологія 225
- •1 Кримінологія. Особлива частина
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
- •§ 2. Причини та умови, що детермінують злочинність неповнолітніх
- •§ 3. Попередження злочинності неповнолітніх
- •§ 1. Кримінологічна характеристика злочинів " у сфері службової діяльності
- •§ 2. Фактори, причини та умови вчинення злочинів у сфері службової діяльності
- •XV. Злочини у сфері службової діяльності та їх попередженняшет
- •§ 3. Попередження злочинів у сфері службової діяльності
- •§ 2. Криміногенні фактори, що детермінують жіночу злочинність
- •§ 3. Попередження жіночої злочинності
- •§ 1. Поняття і кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •§ 2, Причини та умови рецидивної злочинності
- •§ 1. Поняття і визначення професійної злочинності
- •§ 2. Кримінологічна характеристика '•'•• • •»
- •1'Кримінологія. Особлива частина
- •§ 4. Попередження професійної злочинності
- •§ 3. Попередження злочинів, учинених з необережності
- •1 Кримінологія. Особлива частина &р
- •II. Правове забезпечення профілактики злочинності
- •IV. Протидія організованій злочинності і корупції
- •1) Створити у Головдержслужбі України систему обліку державних службовців;
- •V. Зменшення кримінального тиску на економічні відносини
- •VII. Запобігання поширенню наркоманії, пияцтва та алкоголізму
- •VIII. Протидія рецидивній злочинності
- •IX. Охорона громадського порядку та безпека дорожнього руху
- •X. Запобігання поширенню бродяжництва
- •XI. Матеріально-технічне і кадрове забезпечення ••'
§ 2. Фактори, причини та умови хуліганства , . .,.
Факторами (основними причинами) існування і поновлення хуліганства як одного з видів злочинів у сучасний період є загострення економічної, соціальної і суспільно-моральної обстановки в країні. Всі сфери життя виявилися пронизаними глибокими суперечностями: спад виробництва, інфляція, зниження життєвого рівня населення (значна кількість людей опинилася за офіційною межею бідності), безробіття, поділ суспільства за рівнем прибутків, падіння суспільної моралі тощо. Перелічене становить зміст криміногенних факторів, які значною мірою детермінують хуліганство взагалі. Між тим слід мати на увазі, що названі криміногенні фактори, являючи собою наслідок соціальних суперечностей, зумовлюють хуліганські прояви не самі по собі, адже такі суперечності неминучі
^ 163
•:'--і'---'-"'^& Кримінологія. Особлива частина ^•^••-"•••І^їтттіі1--^1"^^!-!'
при докорінному реформуванні будь-якого суспільства. Йдеться про інше — про негативні, руйнівні, поступово відживаючі криміногенні сторони таких суперечностей. Маються на увазі: зростання соціальної напруженості, зниження законослухняності громадян, правовий нігілізм, жорстокість і озлобленість громадян, незахищеність особи, погіршення у деяких регіонах громадського порядку тощо.
Безпосередніми причинами і умовами вчинення одиничних (конкретних) хуліганських дій є:
несприятливі обставини морального формування тієї чи іншої особи;
недоліки і недогляди у діяльності державних органів і гро мадських об'єднань, що забезпечують процеси нормальної соціа лізації населення;
незадовільна робота правоохоронних органів по зміцненню громадського порядку.
Охарактеризуємо три названих блоки обставин і недоліків.
Передусім щодо несприятливих обставин морального формування, які викликають у своїй сукупності в свідомості осіб готовність вчинити хуліганські дії. Такі обставини мають місце у деяких сім'ях. Вони проявляються у культивуванні серед і'х членів убогих потреб і інтересів, схваленні примітивних і вульгарних зразків поведінки, ігноруванні самоцінності інших індивідів. Для таких сімей характерні викривлена моральна і правова свідомість; нездорова обстановка, яка формує схильність до вирішення конфліктів, що виникають, шляхом застосування насильства; часті випадки, які провокують нездорові взаємостосунки між людьми (образи, скандали, бійки). В подібних сім'ях поширене пияцтво, показуються приклади жорстокості до близьких, знущання над молодшими і слабкими, жорстоке поводження із тваринами. Окремі сім'ї знаходяться в поганих матеріальних і житлових умовах. Ці останні обставини сприяють криміногенному впливу не напряму, а опосередковано через свідомість людей. Загальновідомо, наприклад, що незадовільні житлові умови, коли в одній квартирі проживають сім'ї, що розпалися, то тут відбуваються часті бійки і сварки, створюється нездоровий моральний клімат, що негативно відбивається на моралі і свідомості окремих членів сім'ї.
З обставинами такого роду часом можна зустрітися за місцем проживання винних, у молодіжних гуртожитках, найближчому побутовому оточенні, особливо якщо таким оточенням є криміналь-
164
шш:£4!;!;;>і™жаіж»ій Розділ X. Хуліганство та його попередження
но «заряджена» антисоціальна неформальна група, члени якої керуються негативними нормами поведінки.
Доцільно відмітити значне поширення серед деяких верств населення уявлень про допустимість насильницьких дій у міжособи-стих стосунках і те, що певну роль у вчиненні хуліганських дій відіграють психофізіологічні особливості і відхилення в окремих осіб, а також стан фрустрації. Під фрустрацією розуміється психічний стан, що виникає як результат реальних або уявних перешкод досягнення мети. Такий стан проявляється у відчутті занепокоєння, відчаю, гніву, обділеності, постійного незадоволення тощо.
А тепер про недоліки і недогляди в діяльності державних органів і громадськості у сфері соціалізації населення.
На жаль, не викликає особливої'тривоги у державних органів стан побуту і організації дозвілля населення. Ця сфера була і залишається на останньому місці серед загальнодержавних пріоритетів і інтересів. Побутові умови людей знаходяться у соціальне занедбаному стані. Відсутні навіть мінімальні умови для більш-менш культурного дозвілля переважної більшості населення. Воно носить в основному неорганізований, «самостійний» характер, який супроводжується колективним вживанням алкоголю.
Не вживається належних заходів щодо поліпшення суспільно-моральної обстановки у регіонах, з якою хуліганство пов'язане напряму. Чим нижче планка моральності, тим вище рівень хуліганства.
Суспільство байдуже ставиться до долі людей, які відчувають комплекс соціальної неповноцінності. Існують терпимість, байдужість у трудових колективах і побутовій мікросфері до п'яниць, порушників громадського порядку, фактів залучення неповнолітніх у пияцтво І наркоманію. Не знаходять морального засудження випадки невтручання громадян у кримінальні конфлікти на ґрунті хуліганських спонукань, проявлення при цьому байдужості, терпимості, боязкості.
Не вирішуються кардинально питання про заборону демонстрації фільмів і телепередач із сценами насильства, жорстокості, грубості, які навіюють деяким глядачам думки, що така поведінка є дещо повсякденною нормою.
І, нарешті, про незадовільну роботу правоохоронних органів по зміцненню громадського порядку. Зокрема, це проявляється у тому, що вони:
- несвоєчасно викривають криміногенні сімейно-побутові ситуації і належним чином не реагують на них:
165
т*-'--- ••у*.'.:\хч!.*.-•-•'•і::'-ч®тш Кримінологія. Особлива частина'
не ведуть обліку на рівні своїх низових відділень міліції осіб, які вчиняють адміністративне каране хуліганство;
не завжди вживають заходів щодо роз'єднання антисуспіль- них угруповань молоді;
не реалізують своєчасно профілактичних заходів щодо осіб, які схильні до хуліганських посягань;
слабо контролюють поведінку осіб, умовно засуджених і до строково звільнених за насильницькі злочини, а також осіб, які пе ребувають під адміністративним наглядом;
-допускають недогляди в організації і здійсненні патрульно-постової служби міліції;
подекуди приховують від обліку відомості про вчиненні хулі ганські дії;
часто не вживають заходів по заявах, скаргах і повідомленнях громадян про злочинні та інші антигромадські вчинки;
створюють обстановку безкарності хуліганів, проявляють лібе ралізм до порушників громадського порядку, які постали перед судом;
не завжди здатні рішуче нейтралізувати конфліктні ситуації, що переростають у хуліганські дії.
Перелічені та інші подібні недоліки становлять причинно-на- слідкові комплекси («причини+умови»), які обумовлюють одиничні хуліганські дії. Стосовно конкретного хуліганського прояву і його суб'єкта складається кожного разу свій причинно-наслідковий ком плекс, що відрізняється за набором і складом несприятливих обста вин, а також такий, що залежить від місця, часу і конкретної ситу ації ЙОГО ПрОЯВу. ...-:• ' , .