18.Естетичні властивості тканин

Естетичні властивості тканини забезпечують її гарний зовнішній вигляд і привабливість - колір, колорит, блиск, прозорість, фактору, туше тощо.

Колір тканини - це зорове відчуття світла певного спектрального складу. Серед основних спектральних кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Перші три кольори називають теплими, вони яскраві, добре виявляють фактуру тканини, сприяють поглинанню теплових променів. Зелений колір є нейтральним. Останні гри кольори називають холодними, вони менш яскраві, приховують фактуру тканини, відбивають теплові промені. Ось чому у районах зі спекотним кліматом доцільно використовувати для одягу тканини холодних кольорів.

Блиск - це властивість поверхні текстильних матеріалів дзеркально відбивати світло. Блиск залежить від ступеня гладкості поверхні волокон та розташування їх у пряжі, будови й характеру обробки тканини. Чим гладкішими є волокна, пряжа, нитки або сама тканина, тим більшим буде блиск. Блиск тканин викликає переважно негативні емоції, приємнішими вважають тканини з м’яким, нерізким блиском.

Прозорість текстильних матеріалів характеризує їх здатність . пропускати відбиті різними тілами промені і бути сприйнятими візуально з протилежного боку, Прозорість залежить від будови нитки, щільності текстильного матеріалу. Найбільшою прозорістю характеризуються .малощільні тканини зі синтетичних волокон і. натурального шовку.

Фактура характеризує загальний зовнішній вигляд тканини та готового виробу і залежить від будови пряжі й ниток, ткацького переплетення, способу обробки. Фактура буває рівна матова, рівна блискуча, дрібнорельєфна, рельефновізерунчаста, ворсова тощо. Фактура - це важлива властивість тканини, яка залежить від моди, її беруть до уваги під час крою і пошиття одягу.

19.Хімічні волокна: загальні поняття, способи отримання та їх вплив на властивості

Хімічні волокна мають ряд суттєвих переваг над натуральними:

- виробництво хімічних волокон потребує значно менше затрат праці;

- виробництво хімічних волокон не залежить від природних, географічних і кліматичних умов і може швидко нарощувати свої потужності.

В наш час існують волокна, які по багатьох показниках перевищують натуральні волокна.

Хімчні волокна отримують у заводських умовах, їх поява стала можливою завдяки рочвитку хімічної технології. Із замінника природних вихідних текстильних матеріалів хімічні волокна в середині поточного століття перетворилися на самостійну і дуже важливу сировину не тільки для текстильного, а й для інших виробництв.

Джерел походження природних і хімічних волокон може бути кілька. Вони частково свідчать про особливості складу і будови волокон. За цією ознакою хімічні волокна розподіляють на на два підкласи - штучні і синтетичні.

До хімічних штучних відносять волокна, що формують у заводських умовах з природних високомолекулярних сполук (целюлози, білків та їх похідних речовин) або з природних простих речовин (металів, їх сплавів, скломаси). Склад штучних волокон аналогічний складові вихідних сполук або дещо змінений під впливом певних технологічних обробок. Дані волокна найбільше відповідають вимогам гігієни. Найбільш широко впровалжені у виробництво три способи отримання штучних волокон з целюлози, а саме: віскозний, ацетатний і мідноаміачний.Хімічні синтетичні волокна отримують з різних простих сполук (частіше продуктів переробки нафти, природного газу, кам'яного вугілля) шляхом їх попереднього синтезу - перетворення на високомолекулярні речовини і подальшого формування в той чи інший спосіб. Склад синтетичних волокон відповідає складові синтезованих проміжних речовин (полімерів) або має деякі відмінності внаслідок спеціальних обробок (модифікації волокон).Відомо два основних методи синтезу волокнотвірних полімерів: поліконденсація і поліконденсація.Поліконденсація – процес утворення полімеру з мономерів що відбувається з виділенням побічних речовин, води , спирту, аміаку. Основними реакціями процесу є: гомополіконденсація і гетерополіконденсація.Полімеризація - процес урворення волокнистих полімерів, що відбуваеться без виділення побічних хімічних сполук.Як і усе в природі, текстильні волокна розподіляються на дві групи - органічні і неорганічні.