37.Полівінілхлоридні і поліефірові волокна: отримання, види, властивості і галузі застосування

Поліефірні волокна є продуктами поліконденсації багатоатомних спиртів з багатоосновними кислотами. Нині відомий цілий ряд поліефірів, що мають здатність до волокноутворення, але для виготовлення волокна застосовуються не всі з них.

Полівінілхлоридні волокна виготовляють з полівінілхлориду, додатково хлорованого полівінілхлориду і суполімерів полівінілхлориду. До чистих полівінілхлоридних волокон зараховують ПВХ, віклон, PSU, ровіль, еластон та ін.

Вихідними сполуками для отримання ПВХ волокон є продукти переробки нафти, вугілля, вапна і хлору – етилен, ацетилен і хлористий водень.різними методами хімічного синтезу з цих та іню вихідних сполук отримують проміжний продукт – вінілхлорид

.Ас-т волокон. Полівінілхлоридові волокна виробляють у вигляді моноволокон, комплексних ниток і шпательованими, блискучими і матованими, нефарбованими і фарбованими в масі; короткі волокна – прямими і хвилястими.

Влас-ті. Залежно від призначення волокна формують різної товщини також вони дуже міцні (міцність на розрив 10-18 сН/текс).модуль пружності найнижчий порівняно з іншими хімічними волокнами. Усі ПВХ волокна мають високу стійкість проти витирання.волокна не стійкі до дії тепла. При температурі≈100⁰Свони розм’якшуються, з підвищ.температури – зморщується, в полум’ї не спалахують, а згорають без плавлення, тому що температура їх плавлення вища за температуру розпаду.

Викор-ня. Переважають технічні галузі – вир-во тканин для фільтрувальних прокладок, електро-, тепло-, і звукоізоляційних матеріалів, спецодягу тощо. Поряд із цим волокна цієї підгрупи широко викор-ть в трикотажній пром-ті для вир-ва полотен для лікувальної білизни, для отримання трикотажної замші, тканин для верху взуття, килимових виробів тощо.

38. Властивості (антропометричні, утилітарні, естетичні, надійності) швейних виробів (шв)

Виробництво → Обіг→ Споживання

↓ ↓ ↓

Продукція Товар Предмет вжитку

↓ ↓ ↓

Натурал. →

вл-ті Товарні вл-ті → Ужиткові вл-ті

Якість ШВ визначається рівнем задоволення різних потреб людини, які вони повинні задовольнити залежно від їх призначення. Це матеріальні та нематер. потреби. Сутність матер. потреб, які повинні задовольнити ШВ полягає у створенні умов для нормальної життєдіяльності організму, які пов'язані з основною функц. ШВ. А для задоволення цих потреб, ШВ повинні мати певні властивості.

Утилітарними вл-тями ШВ назив. ті, які задовольняють саме матер. потреби людини. А нематер. потреби задовольняються естет. Вл-тями.Вл-ті ШВ насамперед залежать від їх призначення, умов експлуатації та ін. факторів.

Антропометричними є вл-ті, які задовольняють відповідність ШВ (їх конструкція) розмірам і формі тіла людини ( баланс, посадка виробу), зручність конструкції виробу як в статистиці, та і в динаміці, відповідність конструкції виробу психофізіологічним особливостям людини у системі „людина-виріб-середовище”. Вироби повинні забезпечити приємні умови для дихання, кровообігу, виконання різних рухів, запобігання втомлюваності. До антропометричних вл-тей відносяться також гігієнічні вл-ті, які повинні створити потрібний мікроклімат підодягового простору та захищати людину від дії зовн. факторів.

Естетичні властивост ( ті, що задовольняютьпред'явлені до виробів вимоги краси та художньої виразності) і представлені такими показниками: відповідність виробів стилю та моді (новизна моделі та конструкції, силует, покрой, кольорове рішення моделі, фактура матеріалів тощо), рівнем вдосконалення композиції ( співвідношення частин виробу з цілим виробом, організація внутрішньої структури, цільність композиції виробу, чіткість елементів виробу, взаємозв'язок об'ємно-просторової форми і конструкції виробу з вл-тями виробу) та товарним виглядом виробу (зовнішній вигляд, внутрішня відділка, виразність фірмових знаків).

Надійність х-ють такими показниками:формостійкість, стійкість матеріалів і з'єднань до розривних навантажень і зносостійкістю матеріалів і елементів конструкції. Кожен з цих показників може також характеризуватись одиничними показниками, так., наприклад, формостійкість х-ють стійкістю, жорсткістю, усадкою до тепло-вологих обробок, стійкістю конструкції виробу тощо.

Надійність х-ють такими вл-тями: довговічність ( вл-ть зберігати роботопридатність до певного стану. Довговічність визначаєтьс фізичним та моральним зносом виробу)), збереженість ( здатність виробу зберегти спож. вл-ті після зберігання та транспортування) та ремонтопридатність ( залежить від конструкції та методів обробки виробу. Від цього пок-ка залежить термін служби виробів).