5.Текстильні волокна: терміни та визначення.

Текстильними волокнами називають тонкі видовжені тіла, в яких площа поперечного перерізу набагато менша за довжину, а міцність і еластичність такі, що дають можливість, скручуючи, переробляти їх на пряжу і полотна.

За ознакою будови: елементарні (волокна, що не розділяються вздовж без руйн-я – бавовна, вовна), комплексні (скл-ся з елементарних волокон – клітин, скріплені між собою клейковиною – льон, коноплеволокно), профільовані волокна (хімічні волокна, що мають задані фігурні перетини), звиті волокна (такі, що мають природну звитість або надану методом механ., теплов, тепло вологої обробки).

За довжиною: безмежно довгі волокна (мають довжину, обмежену ємністю шпулі, клубка), штапельовані волокна (мають задану довжину. Їх отримують розріз-ям, розрив-ям).

За складом основної волокно твірної речовини та видом обробки: целюлозні, білкові, поліамідні, біокомпонентні, матові, світло стабілізовані, антистатичні, фарбовані в масі, у джгуті, у стрічці, у рівниці. Довгі комплексні волокна склад-ся з багатьох довгих і тонких моноволокон. Їх називають ще філаментами. Моноволокна не дуже міцні, тому їх переробляють у той чи інший текстильний матеріал, попередньо скрутивши між собою. Такі скручені або склеєні волокна називають комплексними нитками.

6.Кінцеві обробки тканин різного волокнистого складу.

Кінцеві обробки проводять з метою надати готовому матеріалу товарного вигляду. Але переважна більшість ефектів є недовговічними. Апретування – кінцеві обробки, суть яких полягає в просоченні текст. матеріалів спец. загущеними розчинами, або апретами. До складу таких апретів уводять крохмаль та його продукти, різні синтетичні препарати, латекси, віск, жири, каолін...

Бавовняні тканини після просочення апретом піддають подальшим обробкам: 1. Фулярова обробка (тканина стає м’якою, а лицьовий бік має підвищений блиск); 2.Муслінова обробка (тканину пропускають між набірними валками, які пом’якшують гриф); 3.Жорстка обробка (застосовують її фабрики, що продукують ситці, використ. апрети з високим вмістом крохмалю, полотно набуває жорсткої структури); 4.Лощена обробка (подібна до жорсткої, але відрізн-ся використанням високотемпературних каландрів); 5.Сріблиста обробка (привабливі оптичні ефекти); 6.Глянцева і матова обробки. 7. Вирівнювання полотен за шириною у разі наявності суттєвих перекосів. 8. Прасування (за допомогою каландрів). 9. Ворсування (для деяких видів бавовняних і вовняних тканин, трико. полотен, НТМ на голко- чи шишко-ворсувальних машинах). 9. Обробки ворсових поверхонь (стриження, очищення від лишків, розчісування і запрасовування в одному напрямі, ратинові обробки, або надання звивистості чи оформлення його у вигляді візерунків)

7.Класифікація текстильних волокон.

За походженням волокна розподілені на два класи – природні (натуральні) і хімічні.

Природні волокна розподіляють на три підкласи: рослинного, тваринного і мінерального походження, а хімічні на два підкласи – штучні і синтетичні.

До хімічних штучних відносять волокна, що формують з природних ВМС (целюлози, білків, їх похідних) або з природних простих речовин (металів, їх сплавів, скломаси). Хімічні синтетичні волокна отримують з простих сполук (продуктів переробки нафти, прир газу). Як і усе в природі, текстильні волокна розподіляють на дві групи – органічні і неорганічні.

Натуральні рослинного походження: насіннєві і плодові, стеблові, листкові; тваринного походження: волосяний покрив (вовна), виділені залозами (шовк натуральний); мінерального походження: з гірських порід (азбест, базальт).

Хімічні штучні: органічні (целюлозні та ефіро-целюлозні: віскозні, мідно-аміачні, ацетатні; білкові: зеїнові, соєбобові), неорганічні (силікатні: скляні; металеві: золоті, срібні, мідні).

Хімічні синтетичні органічні: поліамідні (капрон, анід, енант), поліефірні (лавсан), полі вінілові (ПВХ, хлорин), поліакрилонітрильні (нітрон), полівінілспиртові (вінол), поліплефінові (поліетиленові, поліпропіленові), фтормісткі (фторолон)