94.Поліамідні волокна: отримання, види, хімічний склад, властивості і галузі застосування

Пром-ть України виробляє два види поліамідних волокон – капрон і анід.

Отримання. Вихідними речовинами для отримання капронового волокна можуть бути продукти переробки камяного вугілля – фенол, бензол, циклогексан.

Для вир-ва волокон анід викор-ть продукти переробки камяного вугілля, нафти або газу:фенол, бензол, циклогексан, фурфурол, ацетилен.

За хім складом волокна бувають гомо-, гетеро- і сополімерними, без інгрідіє-нтів і з різними інгрідієнтами (стабілізаторами, барвниками, діоксдом титану), нестабілізованими і стабілізованими.Влас-ті поліамідних волокон залежать від складу полімеру, його структури і ос-тей форм-ня. Товщина моноволокон може бути різною, Але частіше знах-ся в межах 1,1-1,87 текс.Міцність на розрив досить висока. У мокрому стані міцність зниж-ся на 15%. Капрон і анід – волокна пластичні і не стійкі до нагрівання.

Викор-ть поліамідні волокна і нитки для вир-ва панчішно-шкарпеткових виробів, верхнього і білизняного трикотажу, тнанин різного призн-ня, тюлі, гардинних полотен, галантерейних та ін виробів

95.Поліефірні волокна: отримання, види, хімічний склад, властивості і галузі застосування

Поліефірне волокно - синтетичне волокно, сформоване з розплаву поліетилентерефталату або його похідних. Переваги - незначна сминаемость, відмінна світло-і атмосферостійкість, висока міцність, стійкість до стирання і до органічних розчинників; недоліки - труднощі фарбування, сильна електрізуемость, жорсткість - усувається хімічним модифікуванням. Застосовується, наприклад, у виробництві різних тканин, штучного хутра, канатів, для армування шин, як утеплювального матеріалу. Основні торгові назви: лавсан, терилен, дакрон, тетерон, Елана, тергаль, тесіл.

Отримання. В наслідок переробки природного газу, нафти або кам’яного вугілля отр-ть n=ксилол, толуол і етилен – продукти, з яких синтезують проміжні сполуки: терефталеву кислоту і етиленгліколь. Крім цього, для синте5зу полімеру викор-сядиметиловий ефір терефталевої кислоти і етиленгліколь, або терефталеву кислоту і оксид етилену.

Види. Най пошир. є назва поліестер (поліефір), також існують інші види лавсан, терилен, даркон тощо.

Влас-ті. Моноволокна форм-ть діаметром 0,2-1,5 мм, а комплексні нитки частіше мають товщину 11-16 текс. Поліефірні волокна виключно стійкі до дії тепла та холоду. Саме тому вони є кращими серед усіх природних і хімічних волокон, крім фторволокна. Поліефірні волокна досить стійкі до дії світла і світло погод, під дією світла не змінюють свій колір, стійкі до дії мікроорганізмі, цвілі, не пошкод-ся міллю.Поліефірні волокна важко фарбуються, мають підвищену здатність до електризації, низьку гігроскопічність – 0,4-0,5% за стандартних умов.

Застосовують поліефірні волокна у чистому вигляді і в сумішах з бавовняними, віскозними, лляними, шерстяними та іншими волокнами для вир-ва тканин, трикотажу, нетканих та ін матеріалів, а також широкого ас-ту виробів техн.. призн-ня (канати, рибоволецькі сітки і трали, фільтрувальні перегородки, струни для тенісних ракеток та ін.)