1.Поняття про текстильні волокна, їх класифікація

2.Методи оцінки стійкості пофарбування тканин до різних фізико-хімічних факторів

3.Счасний стан та перспективи розвитку ринку текстильних товарів в Україні

4.Спеціальні види обробки тканин

5.Текстильні волокна: терміни та визначення

6.Кінцеві обробки тканин різного волокнистого складу

7.Класифікація текстильних волокон

8.Волокнистий склад тканин і його вплив на властивості готових виробів

9.Хімічний склад та будова текстильних волокон

10.Основні параметри будови тканин і їх вплив на властивості готових виробів

11.Бавовняне волокно: хімічний склад, будова, властивості і галузі застосування

12.Геометричні і масові (вагові) властивості тканин

13.Лляні волокна: хімічний склад, будова, властивості і галузі застосування

14.Механічні властивості тканин

15.Вовна: типи і види вовняних волокон, їх властивості

16.Фізичні властивості тканини

17.Вовна: хімічний склад, будова, властивості і галузі застосування

18.Естетичні властивості тканин

19.Хімічні волокна: загальні поняття, способи отримання та їх вплив на властивості

20.Система класифікації тканин

21.Натуральний шовк: хімічний склад, будова, властивості і галузі застосування

22.Технологічні властивості тканин

23.Штучні волокна: загальні поняття. Віскозні волокна: отримання, види, різновиди, властивості і галузі застосування

24.Класифікація і асортимент лляних тканин

25.Ацетативні волокна: отримання, види, властивості застосування

26.Класифікація і асортимент вовняних тканин

27.Мідноаміативні волокна: отримання, види, властивості застосування.

28.Класифікація і асортимент шовкових тканин та тканин з хімічних волокон

29.Синтетичні волокна: загальні поняття, способи отримання

30.Характеристика асортименту тканин поштучних виробів

31.Поліамідні волокна: отримання, види, хімічний склад, властивості і галузі застосування

32.Дефекти тканин

33.Поліефірні волокна: отримання, види, хімічний склад, властивості і галузі застосування

34.Особливості встановлення сорту тканин різного волокнистого складу

35.Поліакрилонітрильні волокна: отримання, види, хімічний склад, властивості і галузі застосування

36.Класифікація швейних товарів

37.Полівінілхлоридні і поліефірові волокна: отримання, види, властивості і галузі застосування

38.Властивості (антропометричні утилітарні, естетичні, надійності) швейних виробів

39.Методи розпізнавання текстильних волокон

40.Класифікація матеріалів для одягу за призначенням

41.Асортимент і властивості пряжі і ниток звичайної структури

42.Види виробництва швейних виробів

43.Асортимент і властивості пряжі і ниток зміненої структури

44.Проектування і пошив швейних виробів

45.Характеристика підготовчих операцій пряжі і ниток до ткацтва

46.Характеристика асортименту верхнього та легкого одягу

47.Формування структури тканин на ткацькому верстаті

48.Характеристика асортименту натільної і постільної білизни

49.Поняття про ткацькі переплетення. Графічне зображення переплетень

50.Дефекти швейних виробів

51.Класифікація ткацьких переплетень

52.Порядок визначення сорту швейних виробів

53.Похідні і комбіновані ткацькі переплетення: їх характеристика і вплив на властивості тканин

54.Вимоги трикотажного виробництва до вихідної текстильної сировини

55.Характеристика жакардових переплетень і їх вплив на властивості тканин

56.Загальна схема виробництва трикотажних полотен і виробів

57.Хімічні способи вибілювання тканин різного волокнистого складу. Методи оцінювання білості тканин

58.Класифікація трикотажних полотен (переплетень)

59.Фізико-хімічні способи підвищення білості (білизни) тканин

60.Асортимент і властивості основних видів поперечно-вязаних полотен

61.Фарбування тканин. Поняття про барвники і їх класифікація

62.Асортимент і властивості основних видів основовязаних полотен

63.Гладке фарбування (фарбування в один колір) тканин

64.Класифікація трикотажних виробів

65.Друкування тканин. Способи населення друкованих візерунків на текстильні матеріали

66.Характеристика асортименту верхніх трикотажних виробів

67.Методи оцінки стійкості пофарбування тканин до різних фізико-хімічних факторів

68.Характеристика асортименту білизняних трикотажних виробів

69.Спеціальні види обробки тканин

70.Характеристика асортименту панчішно-шкарпеткових виробів

71.Кінцеві обробки тканин різного волокнистого складу

72.Волокнистий склад тканин і його вплив на властивості готових виробів

73.Дефекти трикотажних виробів

74.Основні параметри будови тканин і їх вплив на властивості готових виробів

75.Визначення сорту трикотажних виробів

76.Поняття про текстильні волокна, їх класифікація

77.Сучасний стан та перспективи розвитку ринку текстильних товарів в Україні

78.Килимові вироби: класифікація, способи виготовлення, властивості, показники якості

79.Волокнистий склад тканин і його вплив на властивості готових виробів

80.Основні параметри будови тканин і їх вплив на властивості готових виробів

81.Класифікація та загальна характеристика властивостей тканин

82.Бавовняні волокна: хімічний склад, властивості і галузі застосування

83.Льон та вироби з нього: хімічний склад волокон, будова, властивості і галузі застосування

84.Вовна: типи і види волокон, властивості тканих полотен, показники їх якості

85.Штучні текстильні волокна: хімічний склад, будова, властивості і галузі застосування

86.Гатуральний шовк: хімічний склад, будова, властивості і галузі застосування

87.Хімічні волокна: класифікація, загальні поняття про виробництво, способи модифікації та їх вплив на властивості

88.Система класифікації тканин

89.Синтетичні волокна: виробництво, властивості, методи модифікації, галузі застосування

90.Класифікація і асортимент лляних тканин. Основні споживні властивості одягу з лляних волокон

91.Класифікація і асортимент вовняних тканин

92.Методи ідентифікації текстильної сировини

93.Нитки і пряжа: визначення, способи отримання, показники якості

94.Поліамідні волокна: отримання, види, хімічний склад, властивості і галузі застосування

95.Поліефірні волокна: отримання, види, хімічний склад, властивості і галузі застосування

96.Поліакрилонітрильні волокна: отримання, види, хімічний склад, властивості і галузі застосування

97.Полівінілхлоридні і поліолефінові волокна: отримання, види, властивості і галузі застосування

98.Класифікація трикотажних виробів. Вимоги до якості

99.Основні технологічні процеси виготовлення килимових виробів. Способи формування ворсових поверхонь

100.Асортимент і вимоги до якості готового верхнього одягу з тканих полотен

101.Асортимент і вимоги до якості готового верхнього одягу з трикотажних полотен

102.Характеристика підготовчих операцій пряжі і ниток до ткацтва

103.Формування структури тканин у технологічних процесах їх виготовлення

104.Поняття про ткацькі переплетення. Основні та похідні переплетення, їх вплив на властивості матеріалів

105.Виробництво трикотажних полотен. Класифікація трикотажних переплетень

106.Загальні поняття про трикотаж. Відмінність трикотажних полотен від тканих та їх дефекти.

1.Поняття про текстильні товари, їх класифікація.

Враховуючи, що якість готових виробів залежить насамперед від вихідної сировини – волокон та отримуваних з них пряжі і ниток, до текстильних товарів правомірним буде віднесення всіх видів матеріалів, що складаються з волокон. Вивчення текстильних товарів становить предмет текстильного товарознавства – вчення про різноманітні матеріали і вироби, що складаються з текстильних волокон і в умовах ринкової економіки відносяться до категорії товарів. Товаром є і текстильні волокна.

До розділу „Текстильні товари” відносяться текстильні волокна, пряжа, нитки, кручені вироби, тканини, трикотаж, ткано-в’язані і неткані матеріали, текстильна галантерея, килими і килимові вироби.

Клас Текстильні волокна – підклас 1.натуральні 2.хімічні – група 1.Рослинного походження – підгрупа Насіннєві і плодові – вид Бавовна – різновид Бавовна тонковолокниста.

Клас Пряжа і нитки – підклас 1.звичайної структури 2.Зміненої структури.

Клас Тканини – підклас 1.бавовняні, 2.лляні, 3.вовняні, 4.шовкові, 5.з хімічних волокон. Клас Трикотаж – підклас 1.поперечнов’язаний, 2.основов’язаний.

Клас Ткано-в’язані – підклас 1.ткані, 2.в’язані.

Клас Неткані матеріали – підклас 1.голкопрошивні, 2.клейові.

Клас Килими і килимові вироби – підклас 1.ручні, 2.машинні.

Клас Текстильна галантерея – підклас 1.ткана, 2.плетена.

Клас Кручені вироби – підклас 1.сукані, 2.плетені.

2.Методи оцінки стійкості пофарбування тканин до різних фізико-хімічних факторів.

В процесі використання фарбованих текстильних виробів на них діють світло, дощ, прання, прасування.

Усі фактори поділяються на дві групи: 1)світло і світло погода, 2)інші оброблення, як правило, із застосуванням водних розчинів, tº, тертя та ін.підфакторів: прання, прасування, витирання.

Стійкість фарбування до світла, до світло погоди визначають за допомогою шкали синіх еталонів, яка складається з 8 смужок-балів:1,2,3,...,8. Найміцнішим балом є 8, найб. нестійким – 1. Випробування проводять таким чином: на спец.планшет закріплюють смужечки синіх еталонів та дослідну тканину. Розміщують під кутом 45º до горизонту і піддають інсоляції. Після того, як на третьому еталоні з’явл.ледь помітний контраст, картонку зсувають вправо ще на 1/5, чекають, щоб контраст з’явився на 4-му...і т.д.

Міцність фарбування до інших чинників проводять за допом. 2 шкал сірих еталонів. Друга шкала сірих еталонів має теж 5 пар смужок. Їх використовують для оцінювання зафарбування білої тканини: 1-а пара має дві однакові білі смужки, 2-а – одна така сама біла, а друга темніше і т.д. 1-у шкалу сірих еталонів використовують для оцінювання зміни зафарбованої тканини по відношенню до нової тканини. Існують стандарти на міцності й стандарти на методи випробування. Стандарти на норми мають три оцінки, наприклад: 5/4/4...(1-а оцінка, 2-а оц. – здатність до зафарбування біл.бавов.тканини, 3-а – зд-ть до зафарб-я біл. ткан. з інш.волокнистого складу)

3.Сучасний стан та перспективи розвитку ринку текстильних товарів в Україні.

Сучасні завдання текстильного товарознавства випливають насамперед із Держ.програми розвитку легкої промисловості на період до 2000 р., схваленої КМУ.

Це: 1)пошуки нових вітчизняних джерел і видів сировини; 2)розроблення нового асортименту текстильних виробів і вивчення їх властивостей; 3)вивчення конкурентоспроможності текстильних товарів вітчизняного виробництва; 4)участь у створенні нормативно-техніч бази та розробці ст-тів...; 5)забезпечення підготовки висококваліфік товарознавців-комерсантів, товарознавців-експертів... За останні десятиліття збільшилося споживання волокон на душу населення: 1990-8,7 кг,2000-10,2кг. Виробництво природ волокон у 1990 р - 22,1 млн.т., хімічних – 22,1, у 2000 – 26,3 та 34,7 відповідно.отже, інтенсивніше зростає обсяг вир-ва хім.волокон.99% штучних волокон виробляють з целюлози – 1/3 світового вир-ва хім волокон.

Виробництво бавовняних тканин сконцентроване на 3 бавовн комбінатах – Херсонському, Донецькому, Тернопільському (за обсягом випуску їм належить 60%).

Лляні: вир-во сконцентроване на Житомир та Рівнен льонокомбінатах. У-на посідає одне з провідних місць у світі з вир-ва лляних тканин і тканих поштучних виробів.Є власна сировинна база, стабільний попит населення, наявне технолог облад-я – нові перспективи для зб-я обсягів та розшир-я ас-ту.

Шовкові: 2-ге місце після бавовн тканин – 15%, виробляють на Київському,Дарницькому,Черкаському шовкових комбінатах, Луцькому виробничо-торговому об’єднанні „Волтекс”.

Вовняні: за обсягом вир-ва – 7,5%