14. Визначення чисельності окремих категорій працівників.

Планування трудових ресурсів на діючому під-ві починається з оцінки їхньої наявності. Останнє передбачає інвентаризацію робочих місць, виявлення тих, хто працює на кожній операції, що забезпечує реалізацію кінцевої мети. Аналіз і подальші розрахунки проводяться за категоріями працівників, а для кожного з них за професіями, спеціальностями та розрядами. Розрахунки чисельності спираються не лише на кількісну і якісну оцінку самих трудових ресурсів, а й на можливий рівень їхнього використання та на аналіз технічних , організаційних та соціально-економічних факторів. Визначення планової чисельності персоналу залежить від специфіки під-ва, а також особливостей його функціонування при визначенні чисельності на перспективний період. Необхідно враховувати фактори зовнішнього середовища. Загальна чисельність промислово-виробничого персоналу на плановий період визначається методом корегування базової чисельності:

Ч_пл=Ч_б*ΔV/100+ΔЧ, де Ч_пл-чисельність виробничо-промислового персоналу, що необхідна для забезпечення планового обсягу вир-ва (осіб); ΔV-плановий темп зростання обсягу вир-ва продукції (%); ΔЧ-сумарна зміна чисельності за факторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці (осіб); Ч_б-чисельність промислово-виробничого персоналу фактична, або за минулий період (осіб).

Точнішим розрахунком є метод планової чисельності на підставі повної трудомісткості виготовленої продукції:

Ч_пл=∑t/Т_рп*К_вн, де Т_рп-розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника; К_вн-очікуваний коеф.виконання норм; ∑t-повна трудомісткість виробничої програми планового року.

Чисельність робітників, що зайняті на роботах, які нормуються розраховується за формулою: Ч_пл^рп=∑t_im_i/Т_рпК_вн , де t_i-планова трудомісткість одиниці і-го виду виробу (нормо/годин), m_i-кількість виробів і-го виду (одиниць), n-кількість видів виготовлених одиниць.

Чисельність основних робітників, які зайняті на ненормованих роботах визначається по слідуючій формулі: Ч_пл^ос=m_jП_змК_го/Н_об , ,де m_о-кількість об’єктів, що обслуговуються, П_зм-кількість змін роботи на добу, К_го-коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову, який розраховується за формулою: К_го=100/(100-f), де f-плановий процент невиходів на роботу робітників, Н_об-норма обслуговування одного агрегату, або кількість об’єктів на одного робітника.

Чисельність робітників, для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати трудомісткість робіт, визначається за формулою: Ч_пл=П_рм*П_зм*К_го, де П_рм-кількість робочих місць.

15. Сучасна система управління персоналом.

Сучасна кадрова політика під-ва має бути спрямована на ринкові умови господарювання, головна мета Ії полягає в забезпеченні нині і в майбутньому кожного робочого місця кожної посади персоналом відповідних професій і спеціальностей та належної кваліфікації.

Досягнення кінцевої мети кадрової політики суб’єктом господарювання має передбачити виконання таких основних функцій: 1) розробка і корекція стратегії формування та використання трудового потенціалу відповідно до змін в умовах госп-ня; 2) набір і формування необхідних категорій персоналу; 3) підготовка персоналу до відповідної професійної діяльності; 4) оцінка персоналу; 5) мотивація дотримання належного режиму трудової дія-сті та високої продуктивності праці; 6) постійний моніторинг безпеки праці; 7) забезпечення соціальної захищеності персоналу під-ва; 8) реалізація постійних контактів між керівництвом і представниками трудових колективів.

Результативність господарювання на під-ві залежить від якості чинної системи управління персоналом. Найбільший успіх госп-ня досягається тоді, коли всі функціональні підсистеми управління персоналом узгодженні в часі та просторі і застосовуються одночасно.