75. Зміст і форми фін. Діяльності п-ва.

Функціонування підприємства су­проводжується безперервним кругооборотом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу й використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться роз­рахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органа­ми (сплата податків), персоналом підприємства тощо. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансо­вої діяльності підприємства.

Основні завдання фінансової діяльності такі: вибір оптимальних форм фінансування, структури капіта­лу підприємства і напрямків його використання з метою забезпечення стабільно високої прибутковості; балансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів; підтримування належної ліквідності та своє­часності розрахунків. Головний зміст фінансової діяльності підприєм­ства (організації) полягає в належному забезпеченні фінансування.

Внутрішнє фінан­сування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амор­тизаційні відрахування, виручка від продажу чи зда­вання в оренду майна. Зовнішнє фінансування вико­ристовує кошти, не пов'язані з діяльністю підприєм­ства: внески власників у статутний капітал, кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії тощо.

Треба також розрізняти фінансування за рахунок власних і залу­чених коштів. До залучених коштів належать ті, які треба поверта­ти, тобто кредит або інші боргові зобов'язання.

Важливим інструментом управління фінансами підприємства є фінансовий план. Основна мета складання фінансового плану — узгодження до­ходів із витратами в плановому періоді. У перспективному фінан­совому плані вирішуються принципові питання фінансування діяль­ності та розвитку підприємства. До таких питань на­лежать фінансування капітальних вкладень, повернен­ня боргів, сплата відсотків за борговими зобов'язаннями тощо. Поточні фінансові плани на рік (квартал, місяць) опрацьовуються детальніше за видами доходів і витрат з урахуванням їхньої кален­дарної динаміки. Фінансовий план підприємства (організації) складається у формі балансу доходів і витрат. У складі доходів основними є надходжен­ня від стабільних власних джерел — прибуток та амортизаційні відрахування.

До нерегулярних власних джерел доходу належать емісія і про­даж акцій, виручка від продажу непотрібних активів тощо. Різниця між плановими фінансовими потребами і власними коштами покри­вається за рахунок залучених коштів у вигляді кредитів, випуску облігацій, лізингу і т. п.

Важливою формою фінансового планування є складання опе­ративного балансу (бюджету) грошових надходжень і видатків. За даними балансу вільні грошові кошти доцільно інвестувати в діяльність, а якщо виникає брак коштів, потрібне надання банківського кредиту.

76. Формування і використання прибутку.

Прибуток — це та частина виручки, що зали­шається після відшкодування всіх витрат на ви­робничу й комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами, прибу­ток виражає мету підприємницької діяльності і береться за голов­ний показник її результативності.

Загальний прибуток — це весь прибу­ток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу. Такий прибуток інакше називають балансовим. Прибуток після оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства, має поширену у вітчизняній літературі та практиці назву — чистий прибуток.

Валовий прибуток — це різниця між виручкою та виробничими витратами (собівартістю продукції, визначеною калькулюванням за неповними витратами).

Прибуток підприємства формується за рахунок таких джерел: а) продаж продукції (послуг); б) продаж іншого майна; в) позареалі­заційні операції. Прибуток від продажу продукції (виконання робіт, надання послуг) є основним складником загального прибутку. Це прибуток від операційної діяльності, яка відображає місію і профіль підприємства..

Прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу основних фондів (матеріальних активів), нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств тощо.

Прибуток від позареалізаційних операцій — це прибуток від пайової участі в спільних підприємствах, здавання майна в оренду (лізинг), дивіденди на цінні папери, дохід від володіння борговими зобов'язаннями, роялті, надходження від економічних санкцій тощо.

Напрями використання прибутку:

1) спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав, персоналу підприємства за результатами роботи (захід заохочення), на соціальну підтримку. (розподілений прибуток)

2) залишається на підприємстві і є фінансовим джерелом його розвитку. (нерозподілений прибуток). Спрямовується а створення резервного та інвестиційного фондів.

Резервний фонд – фінансовий компенсатор можливих відхилень від нормального обороту коштів, джерело покриття додаткової потреби в них.

В акціонерних товариствах власники отримують частину корпоративного прибутку у вигляді дивідендів.