- •Поняття, цілі та напрями діяльності підпр-ва.
- •2.Правові основи функціонування підприємства.
- •3. Класифікація і структура підпр-ва.
- •Форма власності майна:
- •Належність капіталу:
- •Галузево – функціональний вид діяль-ті:
- •4. Добровільні та інституційні об єднання під-в.
- •5. Ринкове середовище господарювання під-в та організацій.
- •6. Підприємництво як сучасна форма господарювання.
- •7. Договірні взаємовідносини і партнерські звязки у підпр-кій діяльності.
- •8. Міжнародна підпр-ка діяльність.
- •9. Сутність і функції процесу управління.
- •10. Методи управління діяльністю підприємства.
- •11. Організаційні структури управління підприємствами різних форм власності.
- •12. Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями.
- •13. Поняття, класифікація, структура персоналу під-ва та інших суб’єктів господарювання.
- •14. Визначення чисельності окремих категорій працівників.
- •16. Оцінка персоналу як важливий елемент управління трудовим колективом.
- •17. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми.
- •18. Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів.
- •20. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів.
- •21. Ефективність відтворення і використання основних фондів.
- •22. Структура, нормування і використання оборотніх фондів під-ва.
- •23 Поняття нематеріальних ресурсів.
- •24. Поняття нематеріальних активів
- •25. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів.
- •26. Загальна характеристика та нормування оборотних коштів.
- •27. Ефективність використання оборотних коштів.
- •28. Поняття та структура інвестицій
- •29. Визначення необхідного обсягу та джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •30. Формування і регулювання фінансових інвестицій.
- •31. Залучення іноземних інвестицій для розвитку та посилення ефективності діяльності суб’єктів господарювання.
- •32.Оцінка ефективності фінансових та виробничих інвестицій.
- •33.Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень і фінансових інвестицій.
- •34.Інвестиційні проекти підприємств.
- •35. Загальна характеристика інноваційних процесів.
- •36. Науково-технічний прогрес (поступ), його загальні та пріоритетні напрямки.
- •37. Організаційний процес.
- •38. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень.
- •39. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва.
- •43. Структура та принципи організації виробничого процесу.
- •44. Організаційні типи виробництва.
- •45.Організація виробничого пр-су в часі.
- •46. Методи організації виробництва
- •1)Непотоковий метод:
- •2)Потоковий метод:
- •47. Технічна підготовка виробництва.
- •48. Суспільні форми організації виробництва
- •49. Поняття види і значення інфраструктури.
- •50. Система технічного обслуговування.
- •51. Соціальна інфраструктура і діяльність під-ва.
- •52. Відтворення і розвиток інфраструктури.
- •53. Державне економічне регулювання.
- •54. Прогнозування розвитку підприємств.
- •55.Методологічні основи планування.
- •56.Стратегія розвитку під-ва та бізнес-планування.
- •57.Тактичне і оперативне планування.
- •58. Загальна характеристика продукції
- •59. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції
- •60. Матеріально-технічне забезпечення виробництва
- •61. Якість і конкурентоспроможність продукції
- •62. Стандартизація та сертифікація продукції
- •63. Державний нагляд за якістю та внутрішньовиробничий технічний контроль
- •64. Продуктивність праці персоналу
- •65. Система, моделі та методи мотивації трудової діяльності.
- •66. Сучасна політика оплати праці
- •67. Застосовувані форми та системи оплати праці
- •68. Доплати і надбавки до зарплати та організація преміювання персоналу
- •69. Участь працівників у прибутках підприємства.
- •70. Загальна характеристика витрат на вир-во продукції.
- •71. Управління витратами на підприємстві.
- •72. Сукупні витрати та собівартість продукції
- •73. Сутність і методи калькулювання окремих виробів.
- •74. Ціни на продукцію: сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання
- •75. Зміст і форми фін. Діяльності п-ва.
- •76. Формування і використання прибутку.
- •77. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства (організації)
- •78. Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва
- •79. Чинники зростання ефективності виробництва
- •80. Змістово-типолопчна характеристика економічної безпеки підпр-ва
- •81. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства (організації)
- •82. Основні напрями орг. Економ. Безпеки за окремими функціональними складовими.
- •83. Служба безпеки підприємства.
- •84. Загальна хар-ка пр-су реструктеризації п-ва.
- •85. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств
- •86. Санащя (фінансове оздоровлення) суб'єктів господарювання
- •87. Банкрутство підприємства як економічне явище
- •88. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб’єктів господарювання.
- •89. Ліквідація збанкрутілих підприємств
62. Стандартизація та сертифікація продукції
Під стандартизацією розуміють встановлення і застосування єдиних правил з метою порядкування діяльності в певній галузі.
Стандартизація продукції здійснюється за певними принципами:
-
урахування рівня розвитку науки і техніки
-
гармонізація з міжнародними і національними стандартами інших країн
-
взаємозв’язок і узгодженість нормативних документів усіх рівнів.
-
участь в розробці нормативних документів усіх зацікавлених рівнів.
-
відкритість інформації щодо цінних стандартів та програм робіт зі стандартизації з урахуванням вимог законодавства.
Для виготовлення і проектування продукції використовується така нормативно-технологічна стандартизація:
-
міжнародні стандарти ИСО серії 9000.
-
галузеві стандарти
-
державні стандарти України
-
стандарти науково0технічних і інженерно-наукових товариств і союзів
-
технічні умови
-
стандарти підприємств
Коли підприємство веде активну зовнішньоекономічну діяльність найважливішим елементом виробничого менеджменту взагалі та системи управління якості зокрема стає сертифікація продукції.
В Україні розрізняють обов’язкову і добровільну сертифікацію.
63. Державний нагляд за якістю та внутрішньовиробничий технічний контроль
До найважливіших видів забезпечення належної якості та конкурентоспроможності продукції належать державний нагляд за якістю і внутрішньовиробничий технічний контроль. Держнагляд за якістю здійснюють органи по стандартизації, метрології та сертифікації. Він передбачає відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за порушення стандартів, норм, тобто метрологічних, санітарних та інших обов’язкових вимог, які встановлюють граничнодопустимі величини показників продукції, що гарантують високу якість і правила.
Держнагляд за додержанням стандартів, норм і правил здійснюють Держстандарт України та його територіальні органи. Держнагляд проводиться за планами його органів у формі періодичної перевірки додержання вимог нормативних документів чи проведення суспільного або вибіркового контролю, стабільності якості, сертифікації продукції, а також правил випробування виробів. Серед існуючих методів чільне місце належить внутрішньовиробничому технічному контролю. На підприємствах функції безпосереднього контролю якості складових частин і готових для споживання виробів виконують відділи технічного контролю (ВТК). Головне завдання технічного контролю – це постійно забезпечувати необхідний рівень якості, зафіксований у нормативних документах через безпосередню перевірк кожного виробу. Об’єктами контролю мають бути всі виробничі компоненти системи, тобто ресурси, сам виробничий процес і продукція.
Якість продукції визначальною мірою формується протягом всього виробничого процесу, що спричиняє необхідність ретельного контролювання перебігу технології її виготовлення. Найбільш ефективними методами контролю вважають:
-
за впливом на перебіг технологічного процесу
-
за способами, що використовуються
-
за організаційними формами
Активний метод – це контроль якості безпосередньо в ході технологічного процесу виготовлення виробу та режимів його обробки за допомогою спеціальних контрольних технічних пристроїв. За автоматизованого контролю перевірка якості здійснюється через застосування автоматичних пристроїв без участі людини як під час технологічного процесу так і після завершення обробки чи складання виробу.
Статистичний метод – це особливий вид вибіркового контролю, що ґрунтується на застосування теорії ймовірності і математичної статистики. Крім вище згаданих існують летючий, інспекційний, стаціонарний і змінний види технічного контролю.
Летючим називають раптовий і швидко-минучий контроль якості виробів на окремих дільницях виробництва.
Інспекційним є запланований чи здійснюваний за критичними сигналами метод контролю переважно у вигляді державного або внутрішньовиробничого нагляду.
Стаціонарний контроль здійснюється в спеціально обладнаних приміщеннях з допомогою відповідних випробувань, аналізів та інше.
Змінний контроль виконується на тих чи інших робочих місцях самими виконавцями або контролерами відділу технічного контролю підприємства.