47. Технічна підготовка виробництва.

Технічна підготовка виробництва – комплекс робіт, який передує виробництву нової продукції:

• науково-дослідні роботи – з’ясовуються можливості , принципи та методи створення нової або модернізації старої продукції.

• конструкторська підготовка виробництва – створення нової або вдосконалення продукції, що виготовляється.

• технологічна підготовка виробництва – охоплює сукупність робіт із забезпечення технологічної готовності підприємства до виготовлення продукції належної якості і в належному обсязі.

• організаційно-планова підготовка виробництва – адаптація виробничої та організаційної структур підприємства до умов виготовлення нової продукції, забезпечення потрібним обладнанням, перепланування технологічних схем і розміщення устаткування в підрозділах, розробка календарно-планових нормативів тощо.

Технологічна підготовка включає:

• забезпечення технологічності конструкції виробу (властивість, яка дає змогу виготовляти, обслуговувати та ремонтувати виріб з оптимальними витратами часу й коштів)

• розробка технологічних процесів і методів контролю (визначення технологічних маршрутів деталей і складальних одиниць у процесі їхнього виготовлення)

• проектування та виготовлення технологічного оснащення (залежить від конструктивно-технологічних особливостей виробу, типу виробництва)

• наладка і впровадження технологічних процесів (здійснюється в цехах основного виробництва в міру готовності технологічної документації).

48. Суспільні форми організації виробництва

На різногалузевих підприємствах під впливом НТП відбуваються складні і суперечливі процеси суспільного поділу праці. Ці процеси виявляються в еволюційному розвитку суспільних форм організації виробництва. Серед них провідна роль належить концентрації виробництва, на засаді якої створюються і розвиваються інші форми його організації:

1. деконцентрація

2. спеціалізація

3. конверсія

4. кооперування

5. комбінування

6. диверсифікація

Концентрація виробництва означає його усуспільнення через збільшення розмірів підприємств, зосередження процесів виробництва робочої сили, засобів виробництва і випуску продукції на все більш великих підприємствах. У господарській практиці виокремлюють 3 основні види концентрації:

• агрегатну

• технологічну

• заводську або фабричну

Специфікація – це добре розвинута суспільна форма економіки, яка відображає процес зосередження діяльності підприємства на виготовленні певної продукції або виконанні окремих видів робіт. Виокремлюють декілька видів специфікації:

• предметна

• по детальна

• технологічна

• функціональна.

Конверсія характеризує істотне, а іноді і повне перепрофілювання частини виробництва, або всього виробничого потенціалу підприємства на виробництво іншої продукції під впливом докорінної зміни ринкового середовища або глобальних чинників розвитку економіки.

Кооперування є формою виробничих зв’язків між підприємствами, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції, воно органічно зв’язано з розвитком специфікації виробництва і характеризується відносною сталістю і стійкістю зв’язків між продуцентами, а також необхідністю дотримання підприємствами-суміжниками відповідних техніко-економічних вимог головних підприємств з випуску готових до споживання виробів.

Комбінування як специфічна суспільна форма організації виробництва – це процес органічного поєднання в одному підприємстві, комбінаті багатьох виробництв, що належать до різних галузей промисловості чи народного господарства в цілому.

Диверсифікація будь-якого виробництва є однією з поширених його форм за умов розвиненої ринкової економіки і гострої конкуренції на ринку. Сутність диверсифікації полягає в одночасному розвитку багатьох технологічно непов’язаних між собою видів виробництва, у значному розширенні номенклатури та асортименту виробів, що їх виготовляє підприємство.