52. Відтворення і розвиток інфраструктури.

Формування виробничої і соціальної інфраструктури здійснюється в процесі капітального будівництва. Капітальне будівництво – це процес створення нових, реконструкції, розширення та технічного переозброєння діючих об’єктів виробничої і соціальної інфраструктури. Для цього процесу характерні довго тривалість виробничого циклу, значна різноманітність об’єктів будівництва, а також здійснення виробничого процесу на місці функціонування основних фондів. Основу планування капітального будівництва складають розрахунки введення в дію виробничих потужностей, основних фондів і кошторисної вартості будівництва. Конкретизація завдань плану капітального будівництва і доведення їх до виконавців здійснюється за допомогою титульних списків об’єктів. Початковим етапом капітального будівництва є його проектування. Проектування виробничих об’єктів складається з декількох стадій: передпроектна стадія → технічний проект → робочі креслення. Капітальне будівництво може здійснюватися двома способами: 1)підрядним, тобто методом ведення робіт постійно діючими підрядними та будівельними організаціями, які виконують роботи для різних замовників за договорами підряду; 2)господарським, тобто методом ведення робіт безпосередньо самим забудовником власними силами та засобами.

53. Державне економічне регулювання.

Будь-яка держава виконує низку функцій і першочерговою, визначальною є функція регулювання економіки, тобто ступінь втручання держави в процеси формування стратегії і тактики розвитку народного господарства в цілому, а також його окремих ланок. Метою державного регулювання економіки є досягнення найбільш ефективного економічного, соціального, наукового і культурного розвитку країни. Основними принципами державного регулювання економіки слід вважати: 1)мінімальне втручання державних органів у екон.процеси; 2)вплив відповідних владних структур на розвиток соц-екон.процесів за допомогою встановлювальних державою екон.регуляторів і нормативів. Методами держ.регулювання є: 1)фінансово-економічні; 2)адміністративні.

Основними функціями державного регулювання економіки є: 1) Забезпечення сприятливої правової бази та суспільної атмосфери; 2) Визначення глобальної стратегії розвитку країни та індикативне макроекономічне планування; 3) Узгодження і стимулювання пріоритетних напрямків інноваційних процесів та інвестиційної діяльності; 4) Перерозподіл ресурсів, стабілізація економіки та соціальний захист населення; 5) Моніторинг та регулювання процесів охорони і відтворення навколишнього природного середовища.

54. Прогнозування розвитку підприємств.

Прогнозування – це передбачення, тобто спроба визначити стан якогось явища чи процесу в майбутньому. Прогнозування розвитку під-ва або організації – це наукове обґрунтування можливих кількісних і якісних змін його стану в майбутньому, а також альтернативних способів і строків досягнення очікуваного стану. Процес прогнозування базується на слідуючи принципах: цілеспрямованість, системність, наукова обґрунтованість, багаторівневий опис, інформаційна єдність, адекватність об’єктивним закономірностям розвитку, послідовне вирішення невизначеності, альтернативність.

Система методів прогнозування формується через фіксацію можливих і структурованих за певними ознаками методів розробки прогнозів. Залежно від джерел інформації, технології Ії обробки та одержаних результатів екон.методи прогнозування поділяються на дві групи: фактографічні, евристичні.

Фактографічні методи прогнозування базуються на використанні фактичних матеріалів, що детально характеризують зміни в часі всієї сукупності чи окремих показників об’єкта прогнозування. Основними в цій групі є методи: екстраполяції, функцій, кореляційно-регресійних моделей.

Евристичні методи прогнозування передбачають здійснення прогнозних розробок за допомогою логічних прийомів і методичних правил теоретичних досліджень. Конкретні методи прогнозування цієї групи охоплюють дві підгрупи: інтуїтивні, аналітичні. До першої підгрупи відносять методи експертної оцінки і “мозкової атаки”. До другої підгрупи відносять методи морфологічного аналізу, побудови “дерева-цілей”, інформаційного моделювання і оптимізації.