13. Поняття, класифікація, структура персоналу під-ва та інших суб’єктів господарювання.

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, тобто їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності тощо. Персонал під-ва формується та змінюється під впливом таких внутрішніх факторів як характер продукції, технологія, організація вир-ва і зовнішніх факторів, як демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства та ін.

Всі ці хар-ки зумовлюють кількісні та якісні параметри трудових ресурсів.

Трудові ресурси – це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає певній сфері дія-сті.

Персонал під-ва – це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної дія-сті. На промислових під-вах усіх працівників підрозділяють на дві групи: 1.Персонал основної дія-сті, 2.Персонал неосновної дія-сті. До першої групи відносять працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, тобто усіх зайнятих у вир-ві або його безпосередньому обслуговуванні. До групи непромислового персоналу входять ЖКК, дитячі садки, амбулаторії, навчальні заклади і т. ін.

Згідно з характером функцій, що виконуються, персонал під-ва поділяється на чотири категорії: 1) керівники під-в – це працівники, що займають посади керівників під-в та їх структурних підрозділів, 2) спеціалісти – це працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи, 3) службовці – працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування тощо, 4) робітники – це персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг тощо.

Важливий напрямок класифікації персоналу під-ва є його розподіл за професіями та спеціальностями. Професія – це вид трудової дія-сті, здійснювання якої потребує відповідного комплексу спец.знань та практичних навичок. Спеціальність - це більш-менш вузький розподіл трудової дія-сті в межах професії. Класифікація працівників за кваліфікаційним рівнем будується на їхніх можливостях виконувати роботи відповідної складності. Кваліфікація – це сукупність спец.знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності. За рівнем кваліфікації робітників поділяють на чотири групи: 1.Висококваліфіковані;2.Кваліфіковані; 3.Малокваліфіковані; 4.Некваліфіковані.

Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців хар-ся рівнем освіти, досвідом роботи на тій чи іншій посаді. Вирізняють спеціалістів найвищої кваліфікації –це працівники, які мають наукові ступені і звання. Спеціалістів вищої кваліфікації – це працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом. Спеціалістів середньої кваліфікації – це працівники із середньою спеціальною освітою певним практичним досвідом. Спеціалістів-практиків, тобто працівників, що мають відповідні посади, але не мають спеціальної освіти.