11. Організаційні структури управління підприємствами різних форм власності.

У відповідності з виробничою структурою підприємства формуються органи управління дільниць, цехів та підприємства в цілому. Управлінський персонал підприємства поділяється на лінійний та функціональний.

Лінійний персонал забезпечує безпосереднє керівництво виробництвом. Функціональний допомагає лінійним керівникам виконувати функції управління своїми підрозділами.

Організаційна структура управління – це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.

В організаційній структурі управління кожний елемент має своє певне місце і відповідні зв’язки, які і забезпечують їх взаємодію. Зв’язки наведених елементів системи управління поділяються на лінійні, функціональні та між функціональні. Лінійні зв’язки виникають між підрозділами та керівниками різних рівнів управління, наприклад, директор – начальник цеху – майстер. Функціональні зв’язки характеризують взаємодію керівників, що виконують певні функції на різних рівнях управління, наприклад, начальник цеху – начальник планового відділу. Між функціональні зв’язки мають місце між підрозділами одного і того ж рівня управління, наприклад, начальник цеху – начальник цеху. В практиці господарювання традиційно розрізняють декілька типів організаційних структур:

1. лінійна організаційна структура управління – це така структура, між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії.

2. функціональна

це коли поділ функцій управління – між окремими підрозділами апарату управління

3. лінійно-функціональна

яка спирається на розподіл повноважень та відповідальності по функціях управління та прийняття рішень по-вертикалі.

4. дивізіональна

пов’язана з поглибленням поділу управлінської праці

5. матрична

де поряд з лінійними керівниками підприємства і апаратом управління виділяють ще і тимчасові спеціалізовані ланки, тобто проектні групи.

12. Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями.

Крім вищих органів управління підприємствами та організаціями існують вищі органи загальнодержавного управління всіма суб’єктами господарювання. Формування і функціонування таких органів управління є об’єктивно необхідними і доцільними, оскільки зумовлюються наявністю широкого кола управлінських рішень, прийняття та практична реалізація яких перебувають поза можливостями та компетенцією самих підприємств.

Система загальнодержавного управління підприємствами та організаціями в Україні наступна:

Президент України як голова держави в рамках повноважень, визначених Конституцією України керує всіма сферами діяльності України, включаючи економіку. З цією метою він віддає відповідні укази і розпорядження, проводить ділові зустрічі та наради з посадовими особами відповідного рівня, здійснює робочі поїздки в регіони, а також відвідує ті чи інші підприємства або організації.

Певні управлінські рішення приймає також глава адміністрації Президента.

Верховна Рада України бере участь в управлінні економікою, окремими її сферами і галузями опосередковано через формування необхідної законодавчої бази.

Центральну виконавчу владу держави репрезентує Кабінет Міністрів України, який практично реалізує соціально-економічну політику країни, координує та спрямовує діяльність конкретних ланок національної економіки через відповідні центральні органи виконавчої влади: міністерства, державні комітети, комітети, агентства, інші установи.