66. Сучасна політика оплати праці

Ефективність функціонування та соціальний розвиток тих чи інших суб’єктів господарювання забезпечується формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою яких є оплата праці різних категорій персоналу.

Оплата праці – це будь-який заробіток, обчислений як правило у грошовому виразі, що його за трудовим договором власник виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги. Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової оплати праці.

Основна заробітна плата залежить від результатів його праці і визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами в розмірах не вищих за встановлені чинним законодавством.

Рівень додаткової оплати праці здебільшого залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства.

Питома вага основної заробітної плати і додаткової оплати праці за останні роки в Україні складає 70-80% і 20-30% від загальної величини цього заробітку.

Дійовість оплати праці визначається тим, на скільки вона повно виконує свої функції: відтворювальну, стимулюючу, регулюючу, соціальну.

Політика оплати праці підприємств, організацій та інших суб’єктів господарювання формується і реалізується в межах чинного законодавства. Основним організаційно-правовим інструментом обґрунтування диференціації зарплатні працівників різних суб’єктів господарювання є тарифно-посадова система, основні елементи якої такі:

1. тарифно-кваліфікаційні довідники

2. кваліфікаційні довідники посад керівників, службовців і спеціалістів.

3. тарифні сітки і ставки

4. схеми посадових окладів, або єдина тарифна сітка.

67. Застосовувані форми та системи оплати праці

Основними вимірниками результатів праці є кількість виготовленої продукції належної якості або витрачений робочий час. Такому поділу праці відповідають дві форми заробітної платні, що базуються на тарифній системі:

• відрядна

• почасова.

За відрядної форми оплата праці проводиться за нормами і розцінками установленими на підставі розряду працівника. За почасової форми зарплатні оплата праці робітників здійснюється за годинними або денними тарифними ставками з урахуванням відпрацьованого часу та рівня кваліфікації, що визначається тарифним розрядом.

Відрядна форма оплати праці поділяється на такі системи:

1. пряма відрядна

2. непряма відрядна

3. відрядно-преміальна

4. відрядно-прогресивна

5. акордна

Почасова форма оплати праці має такі системи:

1. проста почасова

2. почасово-преміальна

3. за посадовими окладами

В період переходу до ринкових відносин чільне місце займає контрактна система оплати праці.

68. Доплати і надбавки до зарплати та організація преміювання персоналу

За функціональним призначенням доплати і надбавки є самостійними елементами зарплати, які призначаються для компенсації або винагороди за суттєве відхилення від нормальних умов праці, котрі не враховано в тарифних ставках і посадових окладах. Доплати до зарплати класифікуються за ознаками трудової діяльності. За цією ознакою розділяють доплати, які не мають обмежень щодо сфер трудової діяльності або застосовуються тільки в певних, тобто окремих сферах прикладання праці.

В зв’язку з переходом до ринкових відносин значно зростає роль доплати і надбавок спеціалістам за високі досягнення праці, а також виконання особливо важливих і відповідальних робіт.