86. Санащя (фінансове оздоровлення) суб'єктів господарювання

Санація — це комплекс послідовних взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організа­ційного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення ним при­бутковості та конкурентоспроможності.

За проведення процесу санації необхідно визначити її цілі та стратегію. На підставі обґрунтованої стратегії розробляється сис­тема санаційних заходів, формується програма та проект плану са­нації. На кінцевому етапі здійснюється реалізація цього плану.

Стратегія — це узагальнена модель дій, необхідних для досяг­нення поставлених цілей через координацію та розподіл ресурсів компанії. Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні довгострокових конкурентних переваг, які б забезпечили компанії високий рівень рентабельності, а суть самої стратегії — у виборі найліпших варіантів розвитку фірми та в оптимізації політики ка­піталовкладень .

Структура проекту санації:

1. Загальна характеристика підприємства ( фактичний фінансовий стан підприємства; аналіз причин, унаслідок яких підприємство потрапило в скрут­не фінансове становище; перспективи виходу з цього стану).

2. План фінансового оздоровлення (виробнича програма на найближчі роки; баланс грошових доходів і витрат; розрахунок ефективності заходів, спрямованих на оздоровлен­ня підприємства.

3. Прогнозовані кінцеві результати реалізації проекту.

План фінансового оздоровлення може бути складений у формі бізнес-плану.

Структура бізнес-плану санації: 1. Загальна характеристика підприємства та його фінансо­вий стан. 2. Основні параметри проекту бізнес-плану. 3. Заходи для відновлення платоспроможності та підтримки ефективної господарської діяльності. 4. Ринок і конкуренція. 5. Маркетингова діяльність підприємства. 6. План виробництва та його ресурсне забезпечення. 7. Фінансовий план. 8. Обґрунтування сценаріїв подолання найбільш імовірних ризиків у процесі проведення фінансового оздоровлення підприємства.

87. Банкрутство підприємства як економічне явище

Банкрутство - неспро­можність підприємства (організації) задовольнити ви­моги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, а також забезпечити обов'язкові платежі в бюджет і позабюджетні фонди. Закон України «Про банкрутство» під банкрут­ством розуміє зв'язану з браком активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити в установ­лений для цього строк пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги та виконати зобов'язання перед бюджетом.

Причини банкрутства підприємств можна поділити на дві групи: 1) зовнішні, які практично дуже важко (іноді неможливо) вра­хувати; 2) внутрішні, що безпосередньо залежать від форм, методів та організації роботи на самому підприємстві. Результатом одночас­ного впливу всіх чинників є настання банкрутства.

Зовнішні фактори можуть бути міжнародними та національни­ми. Міжнародні фактори формуються під впливом динаміки за­гальноекономічних показників розвитку провідних країн, стану світової фінансової системи, стабільності міжнародної торгівлі, митної політики, рівня міжнародної конкуренції, руху міжнарод­ного капіталу та ін.

Банкрутство може виникнути на кожному з етапів життєвого циклу конкурентної переваги фірми (ЖЦКПФ).

Фактори, що сприяють банкрутству:

1. Пов’язані з факторами виробництва: неправильне визначення місії фірми та її виробничого профілю, низькі підприємницькі здібності власника (власників) фірми, низька кваліфікація управлінського персоналу фірми, неадекватний маркетинг, велика частка позикового капіталу, низька кваліфікація виконавців (робітників, інженерів і т. п.), неадекватність трансакційних витрат.

2. Пов’язані з параметрами попиту: різке зниження сукупного попиту.

3. Пов’язані з рівнем галузевої конкуренції. збільшення конкурентних переваг інших фірм галузі

4.Вплив державної політики.