2. Роль психологічного клімату в забезпеченні ефективного управління колективами організацій.

іжособистісна взаємодія в колективі установи (закладу) освіти, як і взагалі в будь-якій групі, породжує дуже важливий феномен—соціально-психологічний клімат колективу (групи).

Значущість соціально-психологічного клімату менеджменту в освіті ми розглядаємо з точки зору його впливу як на успішність управлінської діяльності менеджера освіти, так і на самопочуття кожного працівника в освітній організації, а також з точки зору впливу колективу установи освіти, як суб'єкта управління, на підвідомчі установи, і, нарешті, впливу педагогічного колективу на тих, кого виховують і навчають"[26].

Ефективність управління сучасними освітніми організаціями значною мірою залежить не лише від урахування їхніми керівниками психологічних особливостей індивідуальних об'єктів управління (соціальних позицій та ролей окремих працівників освітніх установ, особливостей мотивації їхньої діяльності та поведінки), а й від уміння управлінського персоналу діагностувати психологічні характеристики групових об'єктів управління (якими є колективи освітніх організацій), зокрема враховувати особливості психологічного клімату колективу та прогнозувати його розвиток.

Найважливіші ознаки сприятливого соціально-психологічного клімату:

1. Суб’єктивні:

довір’я та висока вимогливість членів групи один до одного;

сприятлива та ділова критика;

вільне висловлення своєї думки при обговоренні питань, які стосуються всього колективу;

відсутність тиску керівників на підлеглих і визнання за ними права приймати значимі для групи рішення;

достатня поінформованість членів колективу про його задачі і стан справ;

задоволеність приналежністю до колективу;

високий ступінь емоційної включеності і взаємодопомоги в ситуаціях, які викликають фрустрацію у когось з членів колективу;

взяття на себе відповідальності за стан справ в групі кожним з її членів, та ін.

2. Об’єктивні:

високі показники результатів діяльності;

низька плинність кадрів;

високий рівень трудової дисципліни;

відсутність напруженості й конфліктності в колективі тощо.

З метою формування та поліпшення соціально-психологічного клімату в колективі (фірмі) бажано проводити тренінги, з допомогою яких психологи навчали б членів колективу і керівників високій культурі взаємодії та спілкування. Найбільш ефективними є такі форми тренінгів, як тренінг поведінковий, тренінг чутливості, тренінг рольовий, відеотренінг та ін.

Соціально-психологічний клімат впливає не тільки на ефективність діяльності, поведінку, а й взагалі на психічне здоров'я особистості, Це особливо важливо для менеджера освіти, адже соціально-психологічний клімат закладу освіти (наприклад, районного відділу освіти) опосередковано, через відповідний психологічний стан її представників (завідувача, інспектора) впливає на соціально-психологічний клімат підвідомчих педагогічних колективів, а через них — на дитину, її психічне здоров'я. «Таким чином, психологічний клімат в учительській кімнаті і в класі — найважливіша умова психічного здоров'я і дітей, і дорослих», — пишуть відомі дослідники психофізіологічних проблем освіти В.С. Ротенберг і С. М. Бондаренко [21, с. 106-107].

Соціально-психологічний клімат є значущим чинником, що впливає на всю управлінську діяльність: вироблення та прийняття управлінських рішень, організацію їх виконання, облік і контроль.

Отже, соціально-психологічний клімат — це домінуючий у конкретному колективі (групі) відносно стійкий психічний настрій, який формується на основі психічного відображення умов життя і діяльності в міжособистісній взаємодії. У цьому визначенні відображено атрибутні ознаки соціально-психологічного клімату: його притаманність конкретному колективу (групі) як те, що характерне для цього колективу, "індивідуальне"; його відносна стабільність; його залежність від усього, що оточує людей, що є в них усередині, а це все підсвідомо або свідомо відображається у психіці кожного члена колективу (групи); його обов’язковий міжособистісний генезис (адже тільки у взаємодії людей може створюватися цей психічний настрій).

В. II. Казміренко [10] наполягає па тому, щоб не ототожнювати понять "соціально-психологічний клім