- •2. Поняття про мотивацію та її роль у процесі управління.
- •2. Охарактеризуйте основні потреби працівників установи. Як вони співвідносяться з теорією потреб висунутою а. Маслоу
- •2. Поняття про психологічний клімат у колективі та його структуру.
- •2. Роль психологічного клімату в забезпеченні ефективного управління колективами організацій.
- •3. Особливості підготовки та проведення «Прес – конференції»
- •3. Особливості підготовки та проведення «Інтерв’ю»
- •2. Охарактеризуйте основні функції управлінської діяльності.
- •3. Підготовка до публічного виступу. Публічний виступ
- •1. Прояви психологічних властивостей особистості в управлінні.
- •2. Психологічні особливості різних видів комунікації в організації.
- •3. Особливості ведення ділових переговорів.
- •3. Стиль. Його значення у професійній діяльності керівника.
- •1)Особливості використання діагностичних методів в психології управління
- •2. Роль психологічної служби в оптимiзацiї управління.
- •3. Аналіз факторів, які впливають на вибір стилю керівництва.
- •2. Ортобіоз особистості керівника.
- •3. Темперамент і конфліктність. Методики дослідження темпераменту особистості.
- •1. Зміст та основні етапи прийняття управлінських рішень.
- •3. Ділове спілкування як засіб управлінського впливу.
- •1. Особливості здійснення основних етапів комунікації в організації. Охарактеризуйте причини виникнення комунікативних бар'єрів в організації.
- •2. Фактори, що впливають на прийняття управлінських рішень
- •3. Методики дослідження індивідуальних якостей особистості. Їх місце в психологічному дослідженні та прогнозування успішності керівника.
- •2. Знання, навички та умiння, необхiднi сучасному керiвниковi. Обґрунтуйте.
- •3. Охарактеризуйте психологічну структуру управлінської діяльності.
- •2. Охарактеризуйте особливості колегіальних форм прийняття управлінських рішень. Розкрийте основні форми прийняття колегіальних рішень.
- •3. Схарактеризувати методи психодіагностики конфліктів.
- •1. Поняття про соцiальнi позиції та ролі працiвникiв організацій.
- •2. Зміст управлінської діяльності. Складові та їх коротка характеристика. Поняття та загальні риси управлінської діяльності
- •3. Охарактеризуйте ділову бесіду як форму управлінської праці. Бесіда як метод пізнання.
- •1. Охарактеризуйте особливості регламентацiї професiйно–функцiональних ролей працiвникiв організацій.
- •2. Розкрийте особливості використання факторів–мотиваторів.
- •3. Визначіть сутність роботи з діловою документацією. Метод аналізу документів.
- •1. Персоніфікація діяльності: зміст та соціально–психологічні фактори, які на неї впливають.
- •2. Імідж керівника. Складові іміджу та їх значення у професійній діяльності керівника.
- •3. Планування роботи із засобами масової інформації. Написання статті.
- •1.Розкрити причини виникнення та умови попередження професiйної деформацiї особистостi.
- •2. Стрес в діяльності керівника: управління емоційними станами.
- •3. Методики діагностики соціально-психологічних явищ. Їх коротка характеристика.
- •1. Фактори психічного і фізичного здоров’я керівника. Їх значення у професійній діяльності.
- •2. Психологічні чинники управління груповими явищами і процесами в діяльності керівника.
- •3. Визначення стилю керівництва за допомогою різних діагностичних методів. Дати коротку характеристику.
- •1. Здоров’я керівника. Попередження і подолання стресів і життєвих криз.
- •2. Розкрити особливості використання факторі–демотиваторів.
- •3. Визначте розпорядження керівника як форму управлінської дії.
- •2. Складові удосконалення стилю керівництва.
- •1. Особливості факторів, якi впливають на управлінську діяльність навчальних закладів
- •2. Психофізіологічний аспект поведінки людини у конфліктній ситуації.
- •1.Визначте особливості мікроклімату колективів навчальних закладів (школи, коледжу і т.Д.)
- •2.Охарактеризуйте процес розвитку ділової кар’єри керівника: планування і реалізація.
- •1.Особистість підлеглого. Психологія управління його поведінкою і діяльністю.
- •2.Психологія вибору та побудови службової кар’єри в діяльності керівника.
- •3.Наведіть особливості підготовки і проведення службової наради.
- •3. Назвіть та охарактеризуйте методики дослідження лідерських якостей керівника.
2. Складові удосконалення стилю керівництва.
Ефективність керівництва установою (організацією) великою мірою залежить від стилю работи керівника.
Стиль керівництва – це система управлінських впливів керівника на підлеглих, обумовлена специфікою поставленого перед колективом завдання, стосунками керівника з підлеглими і обсягом його посадових повноважень, особистісними особливостями всіх членів колективу.
Стиль керівництва – це послідовний і постійний підхід керівника у спілкуванні з працівниками, що виражає певні моральні переконання і структуру особистості керівника.
Стилі розрізняються за видами реалізації влади керівником і ступеню залучення співробітників до участі в процесі прийняття рішень: авторитарний (директивний); демократичний (колегіальний); ліберальний (стиль потурання).
Авторитарний стиль роботи полягає у тому, що керівник замикає всі зв´язки на собі, а підлеглим надає мінімум інформації. Він суворо контролює дії підлеглих, часто вмішується в їхню роботу, вимагаючи чітко виконувати його вказівки. Такий керівник догматичний, обов´язково вимагає підкорення людей своїй волі, не терпить
заперечень і не прислуховується до іншої думки. Критику не терпить і не визнає своїх помилок, але сам любить критикувати інших.
Демократичні керівники при прийнятті рішень орієнтуються на зворотний зв'язок з персоналом. Деякі практикують колективне прийняття рішень після ознайомлення з інформацією від персоналу і прислухаються до їхньої думки.До підлеглих такий керівник частіше звертається з проханням, за порадою, рекомендаціями, рідше — наказує. Вимогливий, але справедливий, намагається встановити добрі стосунки між людьми в колективі. У спілкуванні з підлеглими завжди ввічливий і доброзичливий, на критику звичайно не ображається, а прислухається до неї.
Ліберальний стиль управління характеризується тим, що керівник не бере активної участі в керуванні колективом. Для виконання будь-якої роботи керівнику нерідко доводиться умовляти своїх підлеглих, сам же він нечасто береться за виконання складної справи, а прагне уникати її. Контролює роботу від випадку до випадку, відрізняється низькою вимогливістю до підлеглих. Недостатньо товариський. В управлінській роботі недостатньо зацікавлений і підходить до справи формально.
3. Розкрити шляхи подолання конфліктів в організації.У науковій літературі є різні підходи до розуміння терміна "конфлікт". Конфлікт — це зіткнення протилежних інтересів, поглядів; крайнє загострення суперечностей, яке призводить до ускладнень або гострої боротьби. Вибір способів і методів подолання конфліктів залежить як від об'єктивної ситуації, психічного стану опонентів, так і від спрямованості конфлікту, тобто чи сприятиме він глибшому розумінню проблеми, а отже й розвитку елементів кооперативної взаємодії всередині конфлікту, чи, навпаки, призведе до розхитування й неузгодженості взаємодії.
При вирішенні конфліктів найбільш ефективними є такі засоби: 1) попередження розвитку і накопичення відмінностей у оцінках, поглядах, цілях членів колективу — доцільне на ранніх стадіях розвитку конфлікту, коли протиборство виявляється ще не відкрито, а в непрямій, потайній формі; 2) досягнення взаєморозуміння — передбачає в основному вплив на розум учасників, коли протиборство вже є очевидним, а кожна сторона прагне навести аргументи на свій захист, вибірково трактуючи ті чи інші факти. Учасників слід спонукати до «стратегії переговорів»: розкласти конфлікт на складові, що дозволить знайти елементи збігу оцінок чи перспективної мети. 3) переведення конфлікту з емоційного на інтелектуальний рівень — виявляється у забороні нетактовних нападок, образ, погроз із метою подолання надмірного збудження сторін та регулювання їх взаємовідносин. здійснюється спокійним голосом, без упередженості: підкреслюється незначність приводу, через який виник конфлікт, та необхідність його вирішення; 4) трансформація мотивів конфронтації (протиборства) у мотиви пошуку згоди — здійснюється за допомогою роз'яснення небажаних наслідків конфлікту для його учасників.
Конкретними засобами вирішення конфлікту вчені (Андрєєва) називає: вирішення проблеми, що стала причиною його виникнення; компроміс, що базується на взаємних розумних поступках;поступове згладжування протиріч;відсторонення конфліктуючих від безпосереднього спілкування на певний час, повне припинення стосунків між ними
ВАРІАНТ 24