Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІДПОВІДІ білети ПУ.doc
Скачиваний:
52
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
795.14 Кб
Скачать

2. Розкрийте особливості використання факторів–мотиваторів.

Для практики управління важливе значення має знання факторів, що впливають на мотивацію до праці. їх обгрунтовану класифікацію здійснив Ф. Герцберг, виокремивши фактори — мотиватори (що викликають позитивний стрес) і фрустратори (що провокують негативний стрес). До мотиваторів належать:

- просування по службі; - переживання успіху й досягнень; - можливість творчого і ділового зростання;

- схвалення результатів роботи, заохочення; - високий ступінь відповідальності.

До фрустраторів належать:

- міжособові стосунки з колегами та керівництвом; - політика організації та адміністрації; - умови праці;

- безпосередній власний контроль за роботою.

Між першою і другою групами факторів перебуває грошова винагорода, яка за різних обставин може належати і до верхньої, і до нижньої частини. Застосовуючи фактори обох груп, керівники можуть досягати конкретних цілей в управлінні роботою працівників. При цьому зауважимо, що коли фрустратори не задовольняють працівника, це істотно знижує його мотивацію до праці.

Реальна позитивна мотивація, яка має ефект довготривалої дії, виникає при задіянні факторів першої групи — мотиваторів. Це підтверджується численними прикладами з практики багатьох нових українських організацій, керівники яких на початкових етапах своєї діяльності захоплювались створенням комфортних умов праці, оздобленням інтер'єру, але так і не спромоглися підвищити продуктивність праці, розраховуючи на творчу активність своїх підлеглих. Це підтверджує важливий висновок Ф. Герцберга про те, що мотивують людину до праці тільки фактори першої групи, оскільки лише вони здатні перетворюватись на внутрішні мотиви працівника у сфері трудової діяльності.

3. Визначіть сутність роботи з діловою документацією. Метод аналізу документів.

Робота з діловою документацією займає значну частину службового часу будь-якого керівника. Необхідність уніфікації службових документів вимагає особливої мови. На думку більшості, мова службових документів - це, як правило, набір кліше, штампів, стандартів, що дозволяє уніфікувати діловодство.

Частіше за все виділяють такі способи уніфікації службових документів:

трафарет(текст із пробілами, призначеними для змінної інформації);

анкета(це текст, у якому постійна інформація дана у вигляді переліку запитань, що передбачають жорсткий певний набір відповідей.);

текст-аналог (або типовий зразок).

Стиль роботи з документами:

1)«Супервиконавець». Керівник такого типу щоранку кидається до папок із вхідною документацією, як на ворога, і не розгинається доти, доки найуважнішим чином не вивчить усі листи, звіти, доповідні записки тощо і не переправить їх до папки з вихідною документацією.

2)«Розпасовщик». Керівник цього типу доводить до абсурду принцип делегування повноважень. Характерні резолюції такого керівника: «Прошу розібратись» або «Необхідно вирішити».

3) «Марудник». Керівник подібного типу відчуває щиру відразу до паперової роботи та проводить за столом мінімум часу, постійно відкладаючи перегляд кореспонденції.

4) «Антибюрократ». Він зображує із себе ідейного борця з папірцями й тому стверджує, що 99 % кореспонденції яка надходить до нього - сміття, придатне лише для смітника.

Метод вивчення документів. Джерелом інформації є протоколи зборів, плани роботи, кадрова документація та ін.

Методи вивчення документів поділяють на якісні (неформалізовані) і кількісні (формалізовані). В основі будь-якого з них лежать процеси розуміння тексту та інтерпретації дослідником інформації, яка в ньому міститься. На практиці використовують різні методи вивчення документів або їх сукупність. Найпоширенішими є контент-аналіз і біографічний метод.

Контент-аналіз (англ. content — зміст). Сутність його полягає у виокремленні в тексті документа певних одиниць змісту для їх статистичного оброблення (розрахунок частоти вживання цих одиниць: термінів, оцінок тощо). Контент-аналіз — спосіб переведення інтерпретованої текстової інформації у кількісні показники з математико-статистичним обробленням.

Біографічний метод. Він є ефективним під час вивчення особистих документів (листів, щоденників, автобіографій тощо). Аналізуючи, наприклад, анкетні дані претендента на керівну посаду, враховують певну залежність між стилем керівництва і стажем роботи керівника.

ВАРІАНТ № 19