- •Лекція 1 підприємництво в сучасному суспільстві
- •1.1 Місце і роль підприємництва в сучасному суспільстві
- •1.2. Культурні засади аналізу розвитку підприємництва
- •1.3. Розвиток підприємництва в умовах глобалізації
- •Лекція 2 державне регулювання бізнесу в умовах ринкової економіки
- •2.1. Приватна власність як загальноцивілізаційна основа ринкової економіки
- •2.2. Державне регулювання підприємництва в умовах ринкової економіки
- •2.3. Принципи організації підприємництва
- •Лекція 3 роль підприємництва в підприємницькій діяльності
- •3.1. Підприємство - основна ланка підприємництва
- •3.2 Види підприємств в Україні
- •3.3. Договірні відносини підприємства
- •3.4. Управління персоналом підприємства
- •Лекція 4 створення суб’єктів підприємницької діяльності
- •4.1. Рішення створити свою справу та чинники успіху
- •4.2. Створення підприємства, його засновницькі документи, статутний капітал
- •4.3. Порядок державної реєстрації суб'єкта підприємства
- •4.4. Ліцензування і патентування підприємницької діяльності
- •4.5. Ліквідація і реорганізація суб'єктів підприємницької діяльності
- •Лекція 5 фінансування підприємницької діяльності
- •5.1. Основні положення фінансів підприємств
- •5.2. Фінансування діяльності підприємств
- •5.3. Нетрадиційні види фінансування
- •5.4. Інвестування у розвиток підприємництва
- •Лекція 6 система оподаткування підприємницької діяльності в україні
- •6.1 Суть, види і функції податків
- •6.2. Система оподаткування в Україні
- •6.3. Податкова політика та її принципи
- •Лекція 7 менеджмент і маркетинг підприємства
- •7.1. Менеджмент підприємництва і його стратегічна направленість
- •7.2. Маркетинг підприємництва
- •Лекція 8 підприємництво у зовнішньо-економічній діяльності
- •8.1. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні
- •8.2. Види комерційних операцій при здійсненні зед
- •8.3. Державне регулювання зед
- •Лекція 9 розвиток малого підприємництва та його підтримка
- •9.1. Мале підприємництво та його економічна сутність
- •9.2. Функції малого підприємництва
- •9.3. Підтримка малого підприємництва
- •Література
3.2 Види підприємств в Україні
Для того, щоб успішно працювати в умовах конкуренції (координувати виробничу, наукову та іншу діяльність, вирішувати спільні економічні та соціальні завдання) підприємства можуть об'єднуватися, створюючи об'єднання підприємств.
Об'єднанням підприємств є господарська організація, яка визнається юридичною особо, і до складу якої входять два або більше господарюючих суб'єкти.
Залежно від порядку заснування, об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні об'єднання.
Господарські об'єднання - це об'єднання підприємств, утворених за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність.
Державне (комунальне) господарське об'єднання підприємств утворюється державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або у визначеному законодавством порядку, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання) або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.
Господарські об'єднання можуть мати різні організаційно-правові форми.
Організаційно-правові форми об'єднання підприємств.
Асоціація. Договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих і управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових і матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації.
Корпорація. Договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.
Консорціум. Тимчасове, статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Після досягнення мети створення консорціум припиняє свою діяльність.
Концерн. Статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічної, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності, виробничого розвитку. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.
Державні та комунальні господарські об'єднання утворюються переважно у формі корпорацій або концернів.
Також підприємства можуть бути учасниками промислово-фінансової групи (ПФГ).
Промислово-фінансова група - це об'єднання, яке створюється за рішення Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва та структурної перебудови економіки. Одна із ключових характеристик структури організацій чи об'єднань - це ступінь її централізації. Як один із варіантів, компанія може являти собою централізовану функціональну організацію, що включає в себе спеціалізовані групи (маркетингові, збутові, виробничі, інженерні, дослідницькі, кадрові та адміністративні). Централізація сприяє досягненню максимізації економіки за рахунок масштабів виробництва і створює синергію всередині організації. Такий варіант є найбільш ефективним тоді, коли компанія має обмежений набір тісно пов'язаних поміж собою продуктових ліній.
І, навпаки, децентралізована організація передбачає наявність самостійних бізнес-одиниць, згрупованих у відповідності з виробничим продуктом і здатних розробляти стратегії у відповідності з потребами ринків, які нас обслуговують. Децентралізація має ключове значення, оскільки вона дозволяє оцінювати результати різних напрямків діяльності, наближає до ринку, понижує бюрократичні бар'єри при упровадженні інновацій і сприяє розвитку субкультури. Недоліком децентралізованої організації є те, що всередині такої організації важко забезпечити економію за рахунок масштабів виробництва чи синергетичного ефекту. Також при такій системі часто мають місце неефективність і дублювання функцій. Наприклад, система комунікацій і зусилля, направлені на координацію стратегії брендів чи вивчення ринку, можуть створювати напругу і «збільшувати витрати, які втрачають смисл формату децентралізації
Як свідчить аналіз, мають місце різні варіанти цих двох моделей. Функціональні підрозділи, які займаються, наприклад, рекламною чи виробничою діяльністю, можуть бути винесені за межі однієї бізнес-одиниці та організовані у відповідності з товаром чи ринком. Декілька підрозділів компанії можуть сумісно використовувати персонал. Стратегічно визначити, чи нове підприємництво відповідає існуючій організацій структурі.