Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Махноносов Д.В.ПРАКТИКА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНО....doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
1.87 Mб
Скачать

Лекція 3 роль підприємництва в підприємницькій діяльності

3.1. Підприємство - основна ланка підприємництва

Підприємство є основною ланкою підприємництва, оскільки саме воно здійснює виробництво матеріальних благ і надання послуг.

Підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений для задоволення суспільних і особистих потреб шляхом систематичного здійснення ви­робничої, науково-дослідницької, торгової та іншої господарської діяльності.

В Україні суб'єктами господарювання є фізичні та юридичні особи, а також філії, представництва, інші відособлені підрозділи господарських організацій, створені ними для здійснення господарської діяльності.

Юридичною особою називається будь-який господарський суб'єкт, якому властиві такі ознаки:

- наявність відособленого майна, яким володіє юридична особа;

- самостійність і цінність його організаційної структури, що закріплені в Статуті (виробнича структура, організаційна структура управління);

- можливість вступати у договірні відносини з тими та іншими господарчими суб'єктами;

- відповідальність по своїх зобов'язаннях;

- наявність печатки, рахунків у банку, самостійного балансу та ідентифіка­ційного коду.

Фізичною особою можуть бути громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства.

В процесі своєї господарської діяльності підприємство вступає у різноманітні відносини з іншими підприємствами, організаціями, фізичними особами (рис. 3.1). Воно є відкритою системою.

Підприємство здійснює підприємницьку діяльність на основі принципів:

  • вільний вибір підприємством видів підприємницької діяльності;

  • самостійне формування підприємством програм діяльності, вибір постачальників, покупців продукції, фінансових і інших ресурсів, встановлення цін на продукцію згідно з чинним законодавством;

  • вільне наймання працівників підприємства;

  • комерційний розрахунок і власний комерційний ризик;

  • вільне розпорядження прибутком, що залишається у підприємства після оплати податків, інших платежів, передбачених законодавством;

  • самостійне здійснення підприємницької діяльності.

Некомерційне господарювання - це господарська діяльність, направлена на отримання і досягнення економічних і соціальних результатів без мети отримання прибутку.

Властиво суб'єктам господарювання державних і комунальних секторів еко­номіки. Не можуть здійснювати господарську комерційну і некомерційну діяльність органи влади, місцевого самоврядування і їх посадові особи. Роль підприємства обумовлена функціями:

  • виробничо-технічною — полягає в тому, що підприємство займається вироб­ництвом продукції, товарів, робіт, послуг на які є попит на ринку;

  • соціальною - підприємство є основним місцем працевлаштування громадян і джерелом їх особистого доходу, а також підприємство забезпечує різні види соці­альної допомоги працівникам і членам їх сімей;

  • економічною - підприємство є одним з основних елементів економіки країни;

  • зовнішньоекономічною підприємства можуть представляти країну на міжна­родному ринку, реалізовуючи свою продукцію (товари, роботи, послуги) зарубіжним країнам

Підприємство повинно мати свою назву. Розрізняють наступні види назв підприємств:

  • особисті, які складаються з імен підприємців ( "Форд ", "Воронін і Ко ", "Мерседес-Бенц");

  • наочні, які відображають сферу діяльності підприємства ( "Запорізький м’ясокомбінат", "Металургбанк");

  • вигадані по розумінню власника ("Вкусняшка");

  • змішані - включають як особисті, так і наочні назви ( "Голіцинські вина").

При виборі назви підприємства слід дотримуватися принципів:

  • зрозумілість і відповідність назви;

  • винятковість назви, оригінальність;

  • стабільність назви;

  • гласність назви.

Таким чином, підприємство являє собою впробничогосподарську одиницю, що являє собою сукупність матеріальних і людських ресурсів, певним чином організованих для досягнення конкретно поставлених цілей. Внутрішня організація підприємства (компанії), включаючи її структури, системи, персонал і культуру, зумовлює її слабкі і сильні сторони діяльності. Гнучка, направлена на розвиток підприємницької активності, організаційна структура компанії, в якій постійно створюються нові бізнес-команди і підрозділи, є найважливішим фактором її росту. У деяких західних компаніях та інших мережах підприємств сильними сторонам и їх діяльності є їх системи. Ефективна, направлена на пониження витрат культура західних компаній дозволяє їй реалізувати відповідну стратегію. Внутрішня організація компанії може вплинути на вартість і навіть на можливість реалізувати деякі стратегічні рішення. Стратегія повинна відповідати елементам організаційної структури компанії. Без такої відповідності стратегія чи не буде "працювати", чи її реалізація потребує багато витрат. Організаційна структура визначає ієрархію і систему комунікацій між співробітниками, а також механізм виконання програм і задач, які стоять перед підприємством (фірмою, компанією, організацією).