- •Лекція 1 підприємництво в сучасному суспільстві
- •1.1 Місце і роль підприємництва в сучасному суспільстві
- •1.2. Культурні засади аналізу розвитку підприємництва
- •1.3. Розвиток підприємництва в умовах глобалізації
- •Лекція 2 державне регулювання бізнесу в умовах ринкової економіки
- •2.1. Приватна власність як загальноцивілізаційна основа ринкової економіки
- •2.2. Державне регулювання підприємництва в умовах ринкової економіки
- •2.3. Принципи організації підприємництва
- •Лекція 3 роль підприємництва в підприємницькій діяльності
- •3.1. Підприємство - основна ланка підприємництва
- •3.2 Види підприємств в Україні
- •3.3. Договірні відносини підприємства
- •3.4. Управління персоналом підприємства
- •Лекція 4 створення суб’єктів підприємницької діяльності
- •4.1. Рішення створити свою справу та чинники успіху
- •4.2. Створення підприємства, його засновницькі документи, статутний капітал
- •4.3. Порядок державної реєстрації суб'єкта підприємства
- •4.4. Ліцензування і патентування підприємницької діяльності
- •4.5. Ліквідація і реорганізація суб'єктів підприємницької діяльності
- •Лекція 5 фінансування підприємницької діяльності
- •5.1. Основні положення фінансів підприємств
- •5.2. Фінансування діяльності підприємств
- •5.3. Нетрадиційні види фінансування
- •5.4. Інвестування у розвиток підприємництва
- •Лекція 6 система оподаткування підприємницької діяльності в україні
- •6.1 Суть, види і функції податків
- •6.2. Система оподаткування в Україні
- •6.3. Податкова політика та її принципи
- •Лекція 7 менеджмент і маркетинг підприємства
- •7.1. Менеджмент підприємництва і його стратегічна направленість
- •7.2. Маркетинг підприємництва
- •Лекція 8 підприємництво у зовнішньо-економічній діяльності
- •8.1. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні
- •8.2. Види комерційних операцій при здійсненні зед
- •8.3. Державне регулювання зед
- •Лекція 9 розвиток малого підприємництва та його підтримка
- •9.1. Мале підприємництво та його економічна сутність
- •9.2. Функції малого підприємництва
- •9.3. Підтримка малого підприємництва
- •Література
9.2. Функції малого підприємництва
Функції малого підприємництва найповніше характеризують його роль в національній економіці. При систематизації функцій малого підприємництва фахівці виділяють два основних їх види - економічні і соціальні.
До економічних слід віднести такі функції, як формування конкурентного середовища і затвердження конкурентних відносин, внесення гнучкості в економіку, сприяння прискоренню реалізації інновацій, сприяння насиченню ринку, активізацію споживчого попиту.
Соціальні функції малого підприємництва, актуальні для України такі:
По-перше, українське підприємництво здатне внести вагомий внесок до виріення проблеми зайнятості, що актуально як для регіонів з крупними підприємствами, що закриваються, як, наприклад, в Донбасі, де відповідно до концепції реструктуризації вугільної галузі закриваються чисельні шахти, так і для регіонів, де традиційно не було крупної промисловості, наприклад, ряд областей Західної України.
По-друге, мале підприємництво може багато в чому сприяти пом'якшенню соціальної напруги і підвищенню демократизації ринкових відносин в Україні, бо саме малий бізнес є фундаментом формування середнього класу, оскільки він ослабляє властиву ринковій економіці соціальну диференціацію. Саме підприємницька ініціатива в системі малого і середнього бізнесу сприяє появі середнього класу — основи стабільності будь-якої країни.
По-третє, альтернативи малому підприємництву у формуванні численних суб'єктів ринкового господарства недержавного сектора економіки, в стимулюванні ділової активності населення і народженні нового соціального шару підприємців-власників, які складають соціальну базу економічних реформ і забезпечують стабільність суспільства, в сучасній Україні просто немає.
По-четверте, широке залучення жінок в трудові ресурси, особливо в сферу послуг на тендерній основі. Як відомо, безробіття має "жіноче обличчя".
Суть малого підприємництва закладена в його внутрішніх потенційних можливостях саморозвитку, самовдосконалення, що забезпечують вироблення та реалізацію ефективного механізму ринкового господарювання, використання різноманітних форм реалізації приватної власності навіть за умов нестабільного ринку. Це особлива система економічних відносин, за яких головною рушійною силою, суб'єктом господарювання є підприємець, котрий поєднує особисті й матеріальні фактори відтворення на інноваційній основі, особистій ініціативі та економічній відповідальності й зацікавленості, ризику з метою одержання підприємницького доходу.
9.3. Підтримка малого підприємництва
Відносно низька життєздатність малих підприємств, з одного боку, і об'єктивно висока соціально-економічна значимість їхніх функцій, з іншого боку, породжують основне протиріччя малого підприємництва.
Для того, щоб мале підприємництво могло виконувати свої соціально-економічні завдання, необхідно підвищувати життєздатність, стійкість малих підприємств, для чого потрібний комплекс цілеспрямованих заходів для їх підтримки. Отже, система підходів для підтримки малого підприємництва породжена виявленим протиріччям і є основною формою його розв'язку (рис. 9.1).
Рис. 9.1 - Форми розв’язання основної суперечності малого підприємництва
Державна підтримка малого підприємництва в Україні передбачена Господарським кодексом (ст. 48), Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва та низкою урядових документів, як один з головних напрямів економічної реформи.
Метою державної підтримки малого підприємництва є:
- створення умов для позитивних структурних змін в економіці України;
- сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення малого підприємництва як провідної сичи в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку суспільства;
- підтримка вітчизняних виробників;
- формування умов для забезпечення зайнятості населення України, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць.
Державна підтримка малого підприємництва здійснюється за такими напрямами:
- формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва, організація державної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва;
- встановлення системи пільг для суб'єктів малого підприємництва;
- запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності;
- фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва;
- залучення суб'єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставок продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб.
Механізм здійснення державної підтримки такий.
Державна підтримка малого підприємництва здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва, іншими центральними органами виконавчої влади.
Підтримка малого підприємництва здійснюється відповідно до Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, регіональних та місцевих програм підтримки малого підприємництва, які затверджуються відповідно до законодавства.
Програми підтримки малого підприємництва включають положення про:
- фінансово-кредитну та інвестиційну підтримку суб'єктів малого підприємництва;
- забезпечення участі суб'єктів малого підприємництва у виконанні поставок для державних, регіональних та місцевих потреб;
- вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності;
- сприяння створенню інфраструктури розвитку малого підприємництва;
- пропозиції щодо встановлення системи пільг для суб'єктів малого підприємництва, у тому числі пом'якшення податкової політики;
- допомогу в матеріально-технічному та інформаційному забезпеченні.
Фінансове забезпечення виконання відповідних програм підтримки малого підприємництва провадиться за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, позабюджетних коштів, у тому числі коштів, одержаних від приватизації державного і відчуження комунального майна, та інших джерел фінансування, не заборонених законом.
Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні є комплексом заходів, спрямованих на реалізацію державної політики щодо вирішення проблем розвитку малого підприємництва. Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні затверджується Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного закону.
Заходи щодо реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні щорічно затверджуються Кабінетом Міністрів України, а обсяги їх бюджетного фінансування затверджуються Верховною Радою України в Законі України про Державний бюджет України на черговий рік.
Програма підтримки малого підприємництва в Автономній Республіці Крим, регіональні та місцеві програми підтримки малого підприємництва затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Державна підтримка малого підприємництва щодо формування його інфраструктури здійснюється шляхом створення та забезпечення діяльності мережі бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо.
Основними завданнями таких організацій є:
- консультування з питань законодавства України;
- надання інформації щодо здійснення державної підтримки суб'єктів малого підприємництва;
- надання інформації щодо наявності в регіоні необхідності використання товарів (послуг), що виготовляються суб'єктами малого підприємництва, які розташовані на території регіону;
- підвищення рівня кваліфікації управлінського персоналу. Для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку.
Фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері підтримки малого підприємництва здійснюють відповідно до своєї компетенції на загальнодержавному рівні Український фонд підтримки підприємництва, на регіональному рівні - регіональні фонди підтримки підприємництва, на місцевому рівні - місцеві фонди підтримки підприємництва.
Кошти фондів підтримки підприємництва формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів, одержаних від приватизації державного та відчуження комунального майна, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних, та інших коштів.
Державна підтримка є результатом державної політики підтримки малого підприємництва, що визначається як сукупність (комплекс) пріоритетних рішень, які визначають основні напрями і форми правового, економічного та організаційного сприяння розвитку малого підприємництва з урахуванням інтересів держави та суб'єктів господарювання.
Під державною підтримкою слід розуміти, з одного боку, державне регулювання цього сектора економіки, що передбачає, насамперед, свідоме формування державними структурами правових, економічних та організаційних умов становлення і розвитку малого підприємництва, а, з іншого боку, — створення стимулів, використання матеріальних і фінансових ресурсів, які залучаються у сфері малого підприємництва на пільгових засадах або безоплатно.
Щодо підтримки малого підприємництва як важливої економічної функції держави необхідно визначати два елементи: забезпечуючий і управлінський. Забезпечуючий елемент у даному разі означає створення сприятливих організаційних та економічних умов органами влади.
Згідно з Господарським кодексом України держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.
З метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом:
- надають підприємцям земельні ділянки, передають державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності:
- сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів;
- здійснюють первісне облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх підприємцям у визначеному законом порядку;
- стимулюють модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг;
- подають підприємцям інші види допомоги.
Управлінський елемент державної підтримки малого підприємництва пов'язаний з розв'язанням організаційно-адміністративних питань, плануванням та контролем і є провідним. Процес становлення і розвитку малого підприємництва неможливий без відповідного організаційно-правового забезпечення і формування його правової бази.
Державна фінансова підтримка малого підприємництва включає, насамперед, податкові та кредитні методи впливу на підприємницький сектор економіки.
Одним із головних напрямів підтримки малого підприємництва є створення системи фінансово-кредитної підтримки. Найважливіші важелі державної фінансової підтримки малого підприємництва в Україні можна поділити на дві основні групи методів державної фінансової підтримки — прямі й непрямі.
Механізм прямих заходів включає такі основні форми державної фінансової підтримки малого підприємництва:
- надання субсидій;
- надання позик;
- формування державних фондів;
О створення спеціалізованих фінансових установ.
Заходам другої групи властивий непрямий характер, вони поступово витісняють важелі прямого адміністративного впливу. До основних форм такої державної фінансової підтримки підприємництва передусім слід віднести:
- податкові знижки (або повне звільнення від інших податків);
- податкові пільги;
- знижки на науково-дослідні витрати, на витрати, пов'язані з підготовкою кадрів для підприємницької діяльності тощо.
Важливим питанням для підприємств малих форм є доступ до сталого фінансування за доступними процентами.
Доцільні такі заходи держави в галузі фінансування малих підприємств:
- розширення участі комерційних банків у наданні позик малим підприємствам;
- нагляд і регулювання за наданням банками позик малим підприємствам;
- забезпечення збільшення капіталу, який може бути використано шляхом розвитку конкуренції на ринку надання позик малим підприємствам;
- зміщення акцентів і раціоналізація державних програм допомоги малим та середнім підприємствам;
- сприяння наданню акціонерного капітану малим підприємствам.
В Україні існує три потенційно доступних джерела одержання фінансів для малого підприємництва:
- Український фонд підтримки підприємництва;
- Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств;
- Державний інноваційний фонд України.
Основними формами інтеграції великих та малих господарських структур в умовах ринкових відносин є: субпідряд, франчайзинг, лізинг та венчурне фінансування.
Формою виробничих функціональних інтеграційних зв'язків є субпідряд, формою виробничо-збутових — франчайзинг, формою виробничо-фінансових — лізинг, а формою інноваційних функціональних інтеграційних зв'язків є венчурне фінансування.
Субпідрядна система являє собою довгострокові відносини у сфері постачання між великою (головною) компанією, яка виробляє значні обсяги масової продукції, та багатьма малими підприємствами, які працюють на основі подетальної, технологічної, модельної спеціалізації виробництва продукції, що виробляється відносно невеликими обсягами або за вузької номенклатури.
Суб'єктам малого підприємництва така форма кооперації дуже вигідна, оскільки шансів залишитися на самостійних ринках у них майже немає. Особливо це стосується технологічно складної продукції, організація виробництва й збуту якої потребує великих управлінських, фінансових і технічних можливостей, яких малі фірми не мають. Використовуючи виробничий потенціал малих фірм, великі головні компанії надають їм певні пільги: гарантують закупівлю значної частки виробленої продукції, доставляють або дають в оренду засоби виробництва, визначають пільгові умови придбання сировини та матеріалів тощо.
Субпідрядна система особливо розвинена в галузях масового складального виробництва, наприклад, в автомобільній, електротехнічній, електронній промисловості.
Франчайзинг є комбінацією великого та малого підприємництва. Франчайзинг — це така організація підприємництва, при використанні якої компанія (франчайзор) передає незалежній особі або підприємству (франчайзі) право на продаж продуктів та послуг компанії.
Натомість франчайзі зобов'язується продавати цей продукт чи послуги на умовах, попередньо визначених франчайзером. В обмін на ці обов'язки франчайзі отримує право використовувати товарний знак компанії, її репутацію, продукт чи послуги, маркетингові технології та механізм підтримки. Франчайзі повинен сплатити франчайзеру вступний внесок та в подальшому вносити періодичні платежі як плату за використання системи ведення бізнесу. Адже система розглядається як своєрідна оренда, оскільки франчайзі ніколи не буде повним власником товарного знака.
Основою франчайзингових взаємовідносин є франчайзинговий договір, який є угодою про встановлення, припинення чи зміну правових зв'язків (прав та обов'язків) між франчайзером та франчайзі. Франчайзер підписує договір із багатьма франчайзі на тривалий період, як правило 10 - 15 років.
Франчайзинговий договір включає визначення інтелектуальної власності франчайзера, права та обов'язки франчайзера та франчайзі, інші юридичні деталі, наприклад, в сфері громадського харчування великого досвіду розвитку та значного зростання бізнесу на засадах франчайзингу набула компанія "Мак-Дональдс" із новою стратегією швидкого обслуговування клієнтів як у США, так і в інших країнах, у тому числі й в Україні (Київ, Запоріжжя тощо).
До основних переваг франчайзингу для малого підприємництва відносять:
- доступ до капіталу з більш низьким ступенем ризику;
- гарантію малому підприємству миттєвого визначення на ринку у зв'язку з високим іміджем франчайзора;
- надання франчайзером консультацій в сфері маркетингу, менеджменту, бухобліку;
- надання франчайзером плану з чіткими інструкціями щодо організації підприємства, управління фінансами, контролю за доходами;
- змогу оперативно реагувати на вимоги ринку на базі єдиної системи обміну інформації, в якій знаходяться усі підприємства франчайзі.
До основних недоліків франчайзингу для малого підприємництва відносять:
- постійніш контроль з боку франчайзера за всіма діями франчайзі;
У можливість виникнення скрутного фінансового становища у франчайзі у зв'язку з регулярною сервісною платою;
- наявність права у франчайзера перевіряти фінансову документацію, обов'язковість дотримування стилю бізнесу, що може гальмувати ініціативу і обмежувати можливість маневру тощо.