Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Махноносов Д.В.ПРАКТИКА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНО....doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
1.87 Mб
Скачать

9.2. Функції малого підприємництва

Функції малого підприємництва найповніше характеризують його роль в на­ціональній економіці. При систематизації функцій малого підприємництва фахівці виділяють два основних їх види - економічні і соціальні.

До економічних слід віднести такі функції, як формування конкурентного сере­довища і затвердження конкурентних відносин, внесення гнучкості в економіку, сприяння прискоренню реалізації інновацій, сприяння насиченню ринку, активі­зацію споживчого попиту.

Соціальні функції малого підприємництва, актуальні для України такі:

По-перше, українське підприємництво здатне внести вагомий внесок до виріення проблеми зайнятості, що актуально як для регіонів з крупними підприєм­ствами, що закриваються, як, наприклад, в Донбасі, де відповідно до концепції реструктуризації вугільної галузі закриваються чисельні шахти, так і для регіонів, де традиційно не було крупної промисловості, наприклад, ряд областей Західної України.

По-друге, мале підприємництво може багато в чому сприяти пом'якшенню соці­альної напруги і підвищенню демократизації ринкових відносин в Україні, бо саме малий бізнес є фундаментом формування середнього класу, оскільки він ослабляє властиву ринковій економіці соціальну диференціацію. Саме підприємницька ініціатива в системі малого і середнього бізнесу сприяє появі середнього класу — основи стабільності будь-якої країни.

По-третє, альтернативи малому підприємництву у формуванні численних суб'єктів ринкового господарства недержавного сектора економіки, в стимулю­ванні ділової активності населення і народженні нового соціального шару підприємців-власників, які складають соціальну базу економічних реформ і за­безпечують стабільність суспільства, в сучасній Україні просто немає.

По-четверте, широке залучення жінок в трудові ресурси, особливо в сферу послуг на тендерній основі. Як відомо, безробіття має "жіноче обличчя".

Суть малого підприємництва закладена в його внутрішніх потенційних мож­ливостях саморозвитку, самовдосконалення, що забезпечують вироблення та ре­алізацію ефективного механізму ринкового господарювання, використання різно­манітних форм реалізації приватної власності навіть за умов нестабільного рин­ку. Це особлива система економічних відносин, за яких головною рушійною си­лою, суб'єктом господарювання є підприємець, котрий поєднує особисті й матері­альні фактори відтворення на інноваційній основі, особистій ініціативі та еко­номічній відповідальності й зацікавленості, ризику з метою одержання підприєм­ницького доходу.

9.3. Підтримка малого підприємництва

Відносно низька життєздатність малих підприємств, з одного боку, і об'єктив­но висока соціально-економічна значимість їхніх функцій, з іншого боку, пород­жують основне протиріччя малого підприємництва.

Для того, щоб мале підприємництво могло виконувати свої соціально-еко­номічні завдання, необхідно підвищувати життєздатність, стійкість малих підприємств, для чого потрібний комплекс цілеспрямованих заходів для їх підтрим­ки. Отже, система підходів для підтримки малого підприємництва породжена ви­явленим протиріччям і є основною формою його розв'язку (рис. 9.1).

Рис. 9.1 - Форми розв’язання основної суперечності малого підприємництва

Державна підтримка малого підприємництва в Україні передбачена Госпо­дарським кодексом (ст. 48), Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва та низкою урядових документів, як один з головних напрямів економічної реформи.

Метою державної підтримки малого підприємництва є:

- створення умов для позитивних структурних змін в економіці України;

- сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення мало­го підприємництва як провідної сичи в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку суспільства;

- підтримка вітчизняних виробників;

- формування умов для забезпечення зайнятості населення України, запобіган­ня безробіттю, створення нових робочих місць.

Державна підтримка малого підприємництва здійснюється за такими напрямами:

- формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва, організація державної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва;

- встановлення системи пільг для суб'єктів малого підприємництва;

- запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності;

- фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва;

- залучення суб'єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставок продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб.

Механізм здійснення державної підтримки такий.

Державна підтримка малого підприємництва здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади з питань регуляторної політи­ки та підприємництва, іншими центральними органами виконавчої влади.

Підтримка малого підприємництва здійснюється відповідно до Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, регіональних та місцевих програм підтримки малого підприємництва, які затверджуються відпо­відно до законодавства.

Програми підтримки малого підприємництва включають положення про:

- фінансово-кредитну та інвестиційну підтримку суб'єктів малого підприємництва;

- забезпечення участі суб'єктів малого підприємництва у виконанні поставок для державних, регіональних та місцевих потреб;

- вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності;

- сприяння створенню інфраструктури розвитку малого підприємництва;

- пропозиції щодо встановлення системи пільг для суб'єктів малого підприємництва, у тому числі пом'якшення податкової політики;

- допомогу в матеріально-технічному та інформаційному забезпеченні.

Фінансове забезпечення виконання відповідних програм підтримки малого підприємництва провадиться за рахунок Державного бюджету України, бюдже­ту Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, позабюджетних коштів, у тому числі коштів, одержаних від приватизації державного і відчуження кому­нального майна, та інших джерел фінансування, не заборонених законом.

Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні є комплексом заходів, спрямованих на реалізацію державної політики щодо вирі­шення проблем розвитку малого підприємництва. Національна програма сприян­ня розвитку малого підприємництва в Україні затверджується Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного закону.

Заходи щодо реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні щорічно затверджуються Кабінетом Міністрів Украї­ни, а обсяги їх бюджетного фінансування затверджуються Верховною Радою Ук­раїни в Законі України про Державний бюджет України на черговий рік.

Програма підтримки малого підприємництва в Автономній Республіці Крим, регіональні та місцеві програми підтримки малого підприємництва затверджу­ються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Державна підтримка малого підприємництва щодо формування його інфраст­руктури здійснюється шляхом створення та забезпечення діяльності мережі бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо.

Основними завданнями таких організацій є:

- консультування з питань законодавства України;

- надання інформації щодо здійснення державної підтримки суб'єктів малого підприємництва;

- надання інформації щодо наявності в регіоні необхідності використання то­варів (послуг), що виготовляються суб'єктами малого підприємництва, які розта­шовані на території регіону;

- підвищення рівня кваліфікації управлінського персоналу. Для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодав­ством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку.

Фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері підтримки ма­лого підприємництва здійснюють відповідно до своєї компетенції на загально­державному рівні Український фонд підтримки підприємництва, на регіонально­му рівні - регіональні фонди підтримки підприємництва, на місцевому рівні - місцеві фонди підтримки підприємництва.

Кошти фондів підтримки підприємництва формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів, одержаних від приватизації державного та відчуження комуналь­ного майна, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, у тому числі інозем­них, та інших коштів.

Державна підтримка є результатом державної політики підтримки малого під­приємництва, що визначається як сукупність (комплекс) пріоритетних рішень, які визначають основні напрями і форми правового, економічного та організацій­ного сприяння розвитку малого підприємництва з урахуванням інтересів держа­ви та суб'єктів господарювання.

Під державною підтримкою слід розуміти, з одного боку, державне регулю­вання цього сектора економіки, що передбачає, насамперед, свідоме формування державними структурами правових, економічних та організаційних умов станов­лення і розвитку малого підприємництва, а, з іншого боку, — створення стимулів, використання матеріальних і фінансових ресурсів, які залучаються у сфері мало­го підприємництва на пільгових засадах або безоплатно.

Щодо підтримки малого підприємництва як важливої економічної функції дер­жави необхідно визначати два елементи: забезпечуючий і управлінський. Забез­печуючий елемент у даному разі означає створення сприятливих організаційних та економічних умов органами влади.

Згідно з Господарським кодексом України держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.

З метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом:

- надають підприємцям земельні ділянки, передають державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності:

- сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів;

- здійснюють первісне облаштування неосвоєних територій об'єктами вироб­ничої і соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх підприємцям у ви­значеному законом порядку;

- стимулюють модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння підприєм­цями нових видів продукції та послуг;

- подають підприємцям інші види допомоги.

Управлінський елемент державної підтримки малого підприємництва пов'яза­ний з розв'язанням організаційно-адміністративних питань, плануванням та конт­ролем і є провідним. Процес становлення і розвитку малого підприємництва не­можливий без відповідного організаційно-правового забезпечення і формування його правової бази.

Державна фінансова підтримка малого підприємництва включає, насамперед, податкові та кредитні методи впливу на підприємницький сектор економіки.

Одним із головних напрямів підтримки малого підприємництва є створення системи фінансово-кредитної підтримки. Найважливіші важелі державної фінан­сової підтримки малого підприємництва в Україні можна поділити на дві основні групи методів державної фінансової підтримки — прямі й непрямі.

Механізм прямих заходів включає такі основні форми державної фінансової підтримки малого підприємництва:

- надання субсидій;

- надання позик;

- формування державних фондів;

О створення спеціалізованих фінансових установ.

Заходам другої групи властивий непрямий характер, вони поступово витісня­ють важелі прямого адміністративного впливу. До основних форм такої держав­ної фінансової підтримки підприємництва передусім слід віднести:

- податкові знижки (або повне звільнення від інших податків);

- податкові пільги;

- знижки на науково-дослідні витрати, на витрати, пов'язані з підготовкою кадрів для підприємницької діяльності тощо.

Важливим питанням для підприємств малих форм є доступ до сталого фінан­сування за доступними процентами.

Доцільні такі заходи держави в галузі фінансування малих підприємств:

- розширення участі комерційних банків у наданні позик малим підприємствам;

- нагляд і регулювання за наданням банками позик малим підприємствам;

- забезпечення збільшення капіталу, який може бути використано шляхом роз­витку конкуренції на ринку надання позик малим підприємствам;

- зміщення акцентів і раціоналізація державних програм допомоги малим та середнім підприємствам;

- сприяння наданню акціонерного капітану малим підприємствам.

В Україні існує три потенційно доступних джерела одержання фінансів для малого підприємництва:

- Український фонд підтримки підприємництва;

- Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) госпо­дарств;

- Державний інноваційний фонд України.

Основними формами інтеграції великих та малих господарських структур в умовах ринкових відносин є: субпідряд, франчайзинг, лізинг та венчурне фінан­сування.

Формою виробничих функціональних інтеграційних зв'язків є субпідряд, фор­мою виробничо-збутових — франчайзинг, формою виробничо-фінансових — лізинг, а формою інноваційних функціональних інтеграційних зв'язків є венчурне фінансування.

Субпідрядна система являє собою довгострокові відносини у сфері постачан­ня між великою (головною) компанією, яка виробляє значні обсяги масової про­дукції, та багатьма малими підприємствами, які працюють на основі подетальної, технологічної, модельної спеціалізації виробництва продукції, що виробляєть­ся відносно невеликими обсягами або за вузької номенклатури.

Суб'єктам малого підприємництва така форма кооперації дуже вигідна, ос­кільки шансів залишитися на самостійних ринках у них майже немає. Особливо це стосується технологічно складної продукції, організація виробництва й збуту якої потребує великих управлінських, фінансових і технічних можливостей, яких малі фірми не мають. Використовуючи виробничий потенціал малих фірм, великі головні компанії надають їм певні пільги: гарантують закупівлю значної частки виробленої продукції, доставляють або дають в оренду засоби виробництва, виз­начають пільгові умови придбання сировини та матеріалів тощо.

Субпідрядна система особливо розвинена в галузях масового складального виробництва, наприклад, в автомобільній, електротехнічній, електронній промис­ловості.

Франчайзинг є комбінацією великого та малого підприємництва. Франчайзинг — це така організація підприємництва, при використанні якої компанія (франчайзор) передає незалежній особі або підприємству (франчайзі) право на продаж продуктів та послуг компанії.

Натомість франчайзі зобов'язується продавати цей продукт чи послуги на умо­вах, попередньо визначених франчайзером. В обмін на ці обов'язки франчайзі отримує право використовувати товарний знак компанії, її репутацію, продукт чи послуги, маркетингові технології та механізм підтримки. Франчайзі повинен сплатити франчайзеру вступний внесок та в подальшому вносити періодичні пла­тежі як плату за використання системи ведення бізнесу. Адже система розглядається як своєрідна оренда, оскільки франчайзі ніколи не буде повним власником товар­ного знака.

Основою франчайзингових взаємовідносин є франчайзинговий договір, який є угодою про встановлення, припинення чи зміну правових зв'язків (прав та обо­в'язків) між франчайзером та франчайзі. Франчайзер підписує договір із багать­ма франчайзі на тривалий період, як правило 10 - 15 років.

Франчайзинговий договір включає визначення інтелектуальної власності франчайзера, права та обов'язки франчайзера та франчайзі, інші юридичні деталі, на­приклад, в сфері громадського харчування великого досвіду розвитку та значно­го зростання бізнесу на засадах франчайзингу набула компанія "Мак-Дональдс" із новою стратегією швидкого обслуговування клієнтів як у США, так і в інших країнах, у тому числі й в Україні (Київ, Запоріжжя тощо).

До основних переваг франчайзингу для малого підприємництва відносять:

- доступ до капіталу з більш низьким ступенем ризику;

- гарантію малому підприємству миттєвого визначення на ринку у зв'язку з високим іміджем франчайзора;

- надання франчайзером консультацій в сфері маркетингу, менеджменту, бух­обліку;

- надання франчайзером плану з чіткими інструкціями щодо організації підприємства, управління фінансами, контролю за доходами;

- змогу оперативно реагувати на вимоги ринку на базі єдиної системи обміну інформації, в якій знаходяться усі підприємства франчайзі.

До основних недоліків франчайзингу для малого підприємництва відносять:

- постійніш контроль з боку франчайзера за всіма діями франчайзі;

У можливість виникнення скрутного фінансового становища у франчайзі у зв'яз­ку з регулярною сервісною платою;

- наявність права у франчайзера перевіряти фінансову документацію, обов'язковість дотримування стилю бізнесу, що може гальмувати ініціативу і обмежу­вати можливість маневру тощо.