- •Лекція 1 підприємництво в сучасному суспільстві
- •1.1 Місце і роль підприємництва в сучасному суспільстві
- •1.2. Культурні засади аналізу розвитку підприємництва
- •1.3. Розвиток підприємництва в умовах глобалізації
- •Лекція 2 державне регулювання бізнесу в умовах ринкової економіки
- •2.1. Приватна власність як загальноцивілізаційна основа ринкової економіки
- •2.2. Державне регулювання підприємництва в умовах ринкової економіки
- •2.3. Принципи організації підприємництва
- •Лекція 3 роль підприємництва в підприємницькій діяльності
- •3.1. Підприємство - основна ланка підприємництва
- •3.2 Види підприємств в Україні
- •3.3. Договірні відносини підприємства
- •3.4. Управління персоналом підприємства
- •Лекція 4 створення суб’єктів підприємницької діяльності
- •4.1. Рішення створити свою справу та чинники успіху
- •4.2. Створення підприємства, його засновницькі документи, статутний капітал
- •4.3. Порядок державної реєстрації суб'єкта підприємства
- •4.4. Ліцензування і патентування підприємницької діяльності
- •4.5. Ліквідація і реорганізація суб'єктів підприємницької діяльності
- •Лекція 5 фінансування підприємницької діяльності
- •5.1. Основні положення фінансів підприємств
- •5.2. Фінансування діяльності підприємств
- •5.3. Нетрадиційні види фінансування
- •5.4. Інвестування у розвиток підприємництва
- •Лекція 6 система оподаткування підприємницької діяльності в україні
- •6.1 Суть, види і функції податків
- •6.2. Система оподаткування в Україні
- •6.3. Податкова політика та її принципи
- •Лекція 7 менеджмент і маркетинг підприємства
- •7.1. Менеджмент підприємництва і його стратегічна направленість
- •7.2. Маркетинг підприємництва
- •Лекція 8 підприємництво у зовнішньо-економічній діяльності
- •8.1. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні
- •8.2. Види комерційних операцій при здійсненні зед
- •8.3. Державне регулювання зед
- •Лекція 9 розвиток малого підприємництва та його підтримка
- •9.1. Мале підприємництво та його економічна сутність
- •9.2. Функції малого підприємництва
- •9.3. Підтримка малого підприємництва
- •Література
Лекція 9 розвиток малого підприємництва та його підтримка
9.1. Мале підприємництво та його економічна сутність
В даний час в економіці України одночасно функціонують крупні, середні, малі підприємства, а також здійснюється діяльність, що базується на особистій і сімейній праці.
Для сучасної економіки характерна складна комбінація різних за масштабами виробництв - великих, з тенденцією до монопольних структур, що складаються під впливом інших чинників, середніх і малих.
З одного боку, стійкою тенденцією науково-технічного прогресу є концентрація виробництва. Саме крупні фірми мають в своєму розпорядженні великі фінансова, трудові ресурси, кваліфіковані кадри. Вони здатні вести великомасштабні науково-технічні розробки, які і визначають найважливіші технологічні зрушення.
З іншого боку, останнім часом виявилося небувале зростання малого і середнього підприємництва, особливо в сферах, де поки не вимагається великих капіталів, великої кількості устаткування і кооперації безлічі працівників. Малих і середніх підприємств особливо багато в наукоємких видах виробництва, в галузях, пов'язаних з виробництвом споживчих товарів, у сфері послуг.
Можливість ефективного функціонування малих форм виробництва визначається низкою їх переваг в порівнянні з крупним виробництвом: близькість до місцевих ринків і пристосування до запитів клієнтури, виробництво малими порціями, що невигідно крупним фірмам, виключення зайвих ланок управління тощо. Малому підприємництву сприяє диференціація попиту у сфері виробничого і особистого споживання.
Своєю чергою розвиток дрібного і середнього виробництва створює сприятливі умови для оздоровлення економіки: розвивається конкурентне середовище, створюються додаткові робочі місця, і знижується рівень безробіття, активніше йде структурна перебудова, розширюється споживчий сектор. Розвиток малих підприємств веде до насичення ринку товарами і послугами, підвищення економічного потенціалу, кращого використання місцевих сировинних ресурсів.
Малі підприємства у всьому світі грають важливу роль. У Західній Європі, США і Японії малий бізнес представлений сукупністю численних малих і середніх підприємств. Основна маса їх - це найдрібніші підприємства, в яких працює не більше 20 чоловік. Малі підприємства забезпечують 2/3 приросту нових робочих місць, що дозволило значно скоротити безробіття в цих країнах.
Малі підприємства ефективні не тільки в споживчій сфері, але і як виробники окремих вузлів і малих механізмів, напівфабрикатів і інших елементів, необхідних для виробництва кінцевої продукції, випуск яких невигідний крупним підприємствам.
Мале підприємництво стало невід'ємною складовою будь-якої ринкової господарської системи, без якої вона не може існувати. Крупний капітал, безперечно, визначає рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, але основа розвитку країн з ринковою економікою - це мале підприємництво як наймасовіша, динамічніша, гнучкіша форма ділового життя. Малий бізнес не тільки починає розвиватися і завойовувати позиції в економіці, але і перетворюється з придатка крупного бізнесу в його союзника, стаючи необхідним елементом розвитку крупного бізнесу і всієї економіки. Це пов'язано з тим, що змінилася парадигма розвитку економіки. Пріоритет з кількісних показників, що визначають значущість розміру підприємства, переходить до якісних показників, що характеризують сам продукт, послугу, нововведення. У цих умовах жорсткі структури індустріальних гігантів опиняються в програші в порівнянні з гнучкістю невеликих фірм, здатних швидко реагувати на щонайменші зміни кон'юнктури споживчого попиту, задовольняти знов виникаючі потреби і таким шляхом закріплювати за собою певні сегменти ринку і певне коло клієнтів.
По-друге, вирішальну роль в зміні пріоритетів зіграв новий етап НТР. Він не тільки підсилив спеціалізацію виробництва, понизив в багатьох галузях оптимальні розміри підприємств, привів до більшої індивідуалізації попиту, пропонуючи величезну номенклатуру виробів і послуг, але і найголовніше дав малому бізнесу техніку, адекватну його розмірам. Це мікропроцесори, міні-устаткування, МІНІ-ЕОМ і ін.
Нарешті, змінилася і психологія споживача. Він все більше відходить від стандарту, не хоче носити однаковий одяг, мати однакові машини, меблі і так далі. Відбувається диференціація попиту та індивідуалізація споживання. Такі основні передумови для успішного розвитку малого бізнесу в умовах, що змінилися.
Досвід ведучих індустріальних держав показує, що високоефективна економіка не можлива без розвинутої системи малого підприємництва. Малі господарства стали факторами економічного прогресу, соціальної стабільності і політичної консолідації. Малий бізнес став феноменом XX ст., він показав в умовах ринкової економіки свою стійку життєздатність і ефективність.
Розглядаючи соціально-економічну суть малого підприємництва, можна виділити її два аспекти.
По-перше, мале підприємництво - це особливий сектор економіки, утворений сукупністю малих підприємств і виступає у якості специфічної соціально-економічної форми дрібного виробництва в умовах ринку. Мале підприємництво існує об'єктивно і розвивається як сектор економіки національного і регіонального, місцевого масштабів. По-друге, мале підприємництво являє собою особливий тип діяльності, заснований на ініціативній, інноваційній, ризиковій основі з метою одержання підприємницького доходу.
Підхід до малого підприємництва як сектора економіки заснований на єдності двох сторін суспільного виробництва: організаційно-технічній і соціально-економічній. Друга представлена виробничими відносинами, що утворюють суспільну форму виробництва, а перша - продуктивними силами, тобто сукупністю матеріально-речовинних елементів виробництва, робочої сили і форм організації виробництва. При цьому форми організації виробництва відображають (відповідно із сформованими рівнями кооперування і поділу праці) способи і систему концентрації, централізації і спеціалізації виробництва.
Мале підприємництво — це самостійна, систематична, ініціативна господарська діяльність малих підприємств та громадян-підприємців (фізичних осіб), яка проводиться на власний ризик з метою отримання прибутку.
Суб'єкти малого підприємництва — це фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, та юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб, а обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. грн.
Малі підприємства — це організаційно-економічний вид підприємств, які кваліфікуються за показником чисельності зайнятих працівників з градацією за сферами діяльності, обсягом основного капіталу, річного обороту тощо. Відповідно до Господарського кодексу України малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
Соціально-економічна визначеність малого підприємства доповнюється наступною обставиною: воно (мале підприємство) може ґрунтуватися на: особистій праці власника і членів його родини; використанні найманої праці в поєднанні з виробничо-управлінською діяльністю хазяїна (його родини).
Мале підприємство є "клітинкою" малого підприємництва. Звідси випливає, що останнє - це особливий сектор економіки, утворений сукупністю малих підприємств і тому є специфічною суспільною формою дрібного виробництва в умовах ринку.
Мале підприємництво - це діяльність будь-яких малих підприємств та окремих громадян (фізичних осіб) з метою одержання прибутку.
Розвиток малого і середнього бізнесу відповідає загальносвітовим тенденціям до формування гнучкої змішаної економіки, поєднання різних форм власності і адекватної до них моделі господарства, в якій реалізується складний синтез конкурентного ринкового механізму і державного регулювання крупного, середнього і дрібного виробництва. І якщо крупний бізнес — це скелет, вісь сучасної економіки, то все різноманіття середнього і дрібного підприємництва — м'язи, жива тканина господарського організму. Це один з провідних секторів, що багато в чому визначає темпи економічного зростання, стан зайнятості населення, структуру і якість валового національного продукту.
В економіці західних країн, залежно від того, який вид діяльності і яку стратегію поведінки вибирає підприємство на ринку, виділяють наступні види малих підприємств:
Комутанти. Малі підприємства цієї групи, як правило, спеціалізуються на виготовленні окремих вузлів і деталей, іноді здійснюють проміжну збірку. Ці підприємства дуже тісно взаємодіють з крупними підприємствами через систему коопераційних зв'язків, систему субпідряду. Малі підприємства цієї групи знаходяться в сильній залежності від великих, і ведуть жорстку конкурентну боротьбу між собою.
Патієнти. Підприємства цієї групи спеціалізуються на випуску кінцевої (готовою) продукції, орієнтованої на локальні ринки збуту з обмеженим попитом, на місцеві джерела сировини і матеріалів. Це виробництво продуктів, одягу, взуття, легкі будівельні роботи. Вони достатньо незалежні від великих, і часто складають їм конкуренцію, завдяки високій якості продукту, що випускається.
Експлеренти. Підприємства цієї групи - так звані ризикові (венчурні) фірми або інноваційні підприємства займаються в основному науковими, конструкторськими розробками, комерційним освоєнням технічних відкриттів, виробництвом досвідчених партій товарів.
В умовах ринку основними формами інтеграції великого і малого бізнесу є: у виробництві - субпідряд, у виробництві і збуті - франчайзинг, в інновації - венчурне фінансування, у фінансуванні -лізинг.
Перераховані форми інтеграції здатні підстрахувати мале підприємництво від ринкових катаклізмів, крім того, забезпечити взаємовигідний рух інформаційних, технологічних, сировинних, кадрових і фінансових ресурсів в інтересах національного господарства.