- •Лекція 1 підприємництво в сучасному суспільстві
- •1.1 Місце і роль підприємництва в сучасному суспільстві
- •1.2. Культурні засади аналізу розвитку підприємництва
- •1.3. Розвиток підприємництва в умовах глобалізації
- •Лекція 2 державне регулювання бізнесу в умовах ринкової економіки
- •2.1. Приватна власність як загальноцивілізаційна основа ринкової економіки
- •2.2. Державне регулювання підприємництва в умовах ринкової економіки
- •2.3. Принципи організації підприємництва
- •Лекція 3 роль підприємництва в підприємницькій діяльності
- •3.1. Підприємство - основна ланка підприємництва
- •3.2 Види підприємств в Україні
- •3.3. Договірні відносини підприємства
- •3.4. Управління персоналом підприємства
- •Лекція 4 створення суб’єктів підприємницької діяльності
- •4.1. Рішення створити свою справу та чинники успіху
- •4.2. Створення підприємства, його засновницькі документи, статутний капітал
- •4.3. Порядок державної реєстрації суб'єкта підприємства
- •4.4. Ліцензування і патентування підприємницької діяльності
- •4.5. Ліквідація і реорганізація суб'єктів підприємницької діяльності
- •Лекція 5 фінансування підприємницької діяльності
- •5.1. Основні положення фінансів підприємств
- •5.2. Фінансування діяльності підприємств
- •5.3. Нетрадиційні види фінансування
- •5.4. Інвестування у розвиток підприємництва
- •Лекція 6 система оподаткування підприємницької діяльності в україні
- •6.1 Суть, види і функції податків
- •6.2. Система оподаткування в Україні
- •6.3. Податкова політика та її принципи
- •Лекція 7 менеджмент і маркетинг підприємства
- •7.1. Менеджмент підприємництва і його стратегічна направленість
- •7.2. Маркетинг підприємництва
- •Лекція 8 підприємництво у зовнішньо-економічній діяльності
- •8.1. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні
- •8.2. Види комерційних операцій при здійсненні зед
- •8.3. Державне регулювання зед
- •Лекція 9 розвиток малого підприємництва та його підтримка
- •9.1. Мале підприємництво та його економічна сутність
- •9.2. Функції малого підприємництва
- •9.3. Підтримка малого підприємництва
- •Література
Лекція 4 створення суб’єктів підприємницької діяльності
4.1. Рішення створити свою справу та чинники успіху
Для забезпечення кар'єри в підприємництві необхідно зробити аналіз своїх здібностей, можливостей, виявити слабкі сторони, необхідна завзятість та цілеспрямованість.
Відкриття власної справи - це завжди великий ризик. Відправною точкою, з якої починається власна справа, є ідея, закладена в основу справи. Це може бути ідея створення нового продукту, підприємства, надання послуги. Ідея може бути власною і позиковою.
Рішення зайнятися бізнесом включає такі принципові моменти:
-
бажання створити власну справу, щоб стати господарем;
-
небажання працювати на когось;
-
готовність змінити спосіб життя;
-
переконання в тому, що власна справа - зайняття престижне і гідне;
-
можливість створення власної справи (наявність грошей, знань, умов);
-
упевненість в реальності створення такої справи.
Але однієї ідеї мало. Необхідно визначити, яким видом діяльності займатиметься підприємство. Природно, вибирається та сфера бізнесу, діяльність в якій може принести швидкий і максимальний прибуток. Серед таких видів діяльності: торгівля, надання послуг, виробництво продукції технічного призначення, товарів народного споживання, продуктів харчування; сфера інтелектуального виробництва (технології, комп'ютерні програми, літературні і художні твори); сфера зовнішньоекономічної діяльності тощо.
Принципово вибрати організаційно-правову форму підприємства. Так, почати власну справу можна:
- ставши приватним підприємцем або створити приватне підприємство;
- ставши засновником (учасником) господарського товариства.
Успіх гарантують різні чинники, основні з них такі:
-
Володіння якимись унікальними ресурсами, наприклад, сировиною, ідеєю, розробкою, виробничим і організаційним досвідом. Немає нічого ціннішого і гарантованого, чим досвід і його носії— фахівці.
-
Ретельний розрахунок при оновленні діяльності. Оновлення діяльності вимагає перерозподілу наявних ресурсів, розриву старих і встановлення нових зв'язків. Часто корисно об'єднатися з іншими підприємцями, що мають в новій області досвід, знання або необхідні ресурси. При цьому може бути використана будь-яка форма кооперації. Великого поширення в цивілізованій господарській практиці набула система франчайзингу, коли підприємство (франшизоотримувач) використовує торгову марку, технологію, стандарти, рекламу, методи управління, які розробленні і застосовуються іншою фірмою (франшизодавцем).
-
Вивчення ринку товарів. Перш за все використовується аналіз попиту. Попит - це платоспроможна потреба. Розмір реального попиту залежить від реальної купівельної спроможності і ціни товару. Чим вище ціна, тим нижче попит, і навпаки. Необхідно виявити і оцінити попит, адекватно реагувати на нього і в теперішньому моменті і на перспективу.
Оцінка попиту на товар повинна супроводжуватися і оцінкою пропозицій товару, інакше неможливо знайти своє місце у вибраній сфері діяльності. Головне питання в попередньому вивченні пропозиції - вивчення міри насичення господарської сфери підприємницькою ініціативою і діяльністю. Якщо ця міра не дуже висока, то можна сподіватися на виявлення відповідної для себе виробничої і ринкової ніші.
При вивченні ринку і аналізі попиту і пропозиції застосовується ряд методів, складається ряд прогнозів і передбачаються різні програми практичних дій. Треба мати можливість вибору і маневрів.
Крім цього потрібна твереза оцінка своєї конкурентоспроможності. Можна випускати традиційні або нові продукти (надавати послуги), але у будь-якому випадку споживач чекає товар (послуги) хорошої якості високого технічного рівня, надійний, міцний і безпечний в експлуатації із сприятливим співвідношенням ціни і корисного ефекту його використання. Необхідно порівняти свій товар (послуги) з продукцією найближчих конкурентів. Таке порівняння може бути проведено на основі показників технічних (габаритів, надійності, довговічності, відповідності екологічним нормам і економічних витрат на придбання і використання, транспортування, продажу). Необхідно оцінити, чи може підприємство проводити товар з меншими витратами, чим у провідних конкурентів? Якщо при порівнянні отримані негативні відповіді, необхідне дослідження інших ринків і вирішення проблем виробництва. Якщо відповіді позитивні - підприємницька кон'юнктура сприятлива.
Для коленого з планованих до випуску продуктів (або їх модифікацій) необхідно знайти свій ринок споживачів. У господарській діяльності це називається "здійснити сегментацію ринку". Така сегментація ринку може проводитись за різними ознаками (демографічними, територіальними, функціональними і тому подібне) залежно від основних характеристик і споживчих властивостей товару. Не слід прагнути відразу охопити всі сегменти ринку. Спроба відразу задовольняти всі запити, всі смаки, всі гаманці - може виявиться згубною.
Встановивши цільовий сегмент ринку підприємець повинен вибрати позицію для свого товару, тобто визначити положення товару по відношенню до інших товарів того ж сегменту ринку.
Останнє, що слід зробити при пошуку і виборі ринкової ніші, це виконати розрахунки економічної ефективності передбачуваного проекту — співвідношення витрат і доходів, отриманих в результаті здійснення цих витрат. Доходи розраховуються, виходячи з передбачуваного рівня цін. Витрати підсумовують по різних групах (витрати на сировину, устаткування, заробітну плату, рекламу, збут). Мова йде про розмір прибутку, представленого до оподаткування в певний рік, розміру чистого прибутку (прибуток за вирахуванням податків), рентабельності підприємства (відношення прибутку до понесених витрат), термінах окупності інвестицій. Сенс складання таблиць і розрахунків у виборі оптимального варіанту здійснення підприємницької діяльності.
Визначення ринкової стратегії підприємства. Ринкова стратегія підприємства визначається, виходячи з вибраного товару і ринку, для якого він призначений. Стратегія включає визначення основних цілей підприємства і основні шляхи реалізації вибраних цілей.
Стратегія вимагає усесторонньої розробки, не виключаючи застосування формалізованих методів.
Одним з інструментів побудови ринкової стратегії є матриця "продукт-ринок". Користуючись такою матрицею, легко узгодити стратегію підприємства, що розробляється, з особливостями виробництва і збуту, з процесом сегментації споживчого ринку. Проста чотириклітинна матриця дає наочне уявлення про чотири можливі варіанти стратегії підприємства (табл. 4.1).
Табл. 4.1 - Чотириклітинна матриця
На осях матриці викладено два класи продуктів: традиційні і нові і два типи ринків - основні і нові. їх модифікація утворює чотири стратегічні поля, кожен з яких є одним з можливих варіантів стратегії.
Поле 1 - підприємство працює з існуючими товарами на існуючому ринку. Це найменш надійний варіант стратегії, оскільки неминуче зіткнення з конкурентами і можливе падіння попиту на товар. На довготривалий приток прибутку розрахувати не можна.
Поле 2 - розширення ринку при збереженні існуючих товарів - екстенсивна стратегія. Така стратегія пов'язана із значними витратами на рекламу товару і самого підприємства. Вона доцільна лише на початкових стадіях циклу попиту і життєвого циклу товару, коли можуть бути гарантовані відшкодування витрат на рекламу і просування товару на ринку.
Поле 3 - стратегії розробки нового товару (продукту) на вже відомих ринках - інноваційна стратегія.
Поле 4 -розробка нових продуктів на нових ринках - стратегія диверсифікації. Це найбільш ефективна стратегія на довгострокову перспективу, проте вона вимагає значних витрат на розробку нових продуктів, рекламу і просування товарів на нові ринки.
Вибір потрібної стратегії здійснюється на основі оцінок шансів і ризиків, відповідних кожній стратегії.
При роботі на ринку виникає проблема взаємозв'язку між продуктом, ринками і регіонами, потенціалом підприємства і запитами покупців. Фактично число варіантів стратегії підприємства може бути великим, оскільки продуктовий ринок або регіони можуть бути сегментовані. З цього великого числа можливостей стратегій належить вибрати декілька найбільш важливих і на основі аналізу визначити оптимальний варіант ринкової стратегії.
Всі матриці подібного роду є орієнтованими рамками для вибору життєво важливих для підприємства можливостей поведінки. Основною метою підприємця, який проводить розробку стратегії є формування пропозиції продукції на ринок, яке забезпечувало б комерційний успіх на тривалу перспективу.
Декілька порад:
1. Ринок вимагає серйозної уваги, постійно і всесторонньо вивчайте його.
2. Шукайте свого споживача або створюйте його. Покупець ще не знає, чи потрібний йому цей продукт, але підприємець це вже знає. Не чекайте, що споживач заздалегідь попередить про зміну своїх смаків і переваг. Підприємець першим повинен оперативно оцінити зрушення в смаках споживачів.
3. Врахуйте, що якщо існує можливість виходу на ринок, то нею обов'язково скористається будь-хто інший.
4. Уважно стежте за навколишнім середовищем і швидко реагуйте на його зміни.
5. Інтуїція - це добре, але розрахунки надійніші.
Утримання конкурентної переваги. Комерційний успіх, у тому числі і тривалий - це реальність. Запорукою його успіху є власне обличчя підприємства, його імідж, технічний рівень і унікальність виробленої продукції. Мало дізнатися запити споживача. Треба їх задовольнити так, щоб цього не могли повторити конкуренти.
Міцні переваги в конкурентній боротьбі дає технологія. Технологія - це сукупність способів, методів і прийомів перетворення початкового продукту в корисну річ, послугу, інформацію. Але технологія - це і метод вирішення завдань підприємства, спосіб ведення підприємницької діяльності. Це складова частина культури підприємства, основа цієї культури. Підприємцеві необхідно мати технологію, яка найбільшою мірою відповідатиме цілям підприємства, сфері його діяльності, накопиченому досвіду і відрізнятиме дане підприємство від всіх інших підприємств. Краще, якщо у розпорядженні підприємця є власна технологія, розробки, самостійні удосконалення. Якщо немає, то необхідно звернутися до ринку технологій. Можна придбати технологію "є зв'язаному вигляді" - разом з новими машинами, устаткуванням і тому подібне. Як правило, постачальники машин, устаткування або торгові посередники здійснюють післяпродажне технічне обслуговування (забезпечення технічною документацією, запчастинами, забезпечення ремонту і тому подібне), надають допомогу в монтажі, наладці, в підготовці технічного персоналу на підприємстві замовника.
Технологію можна придбати і "в чистому вигляді" - коли купуються винаходи, удосконалення, торгові марки, моделі. Це нормальний шлях. Але всі елементи науково-технічного знання зазвичай запатентовані. Власник патенту має монопольні (виняткові) права на використання винаходу або технологічного процесу. Протягом терміну дії патенту тільки його власник має право на виготовлення, застосування і продаж товарів, в яких втілений винахід, на використання певних способів і методів виробництва, зафіксованих в патенті. Термін володіння патентом визначається законом кожної країни і складає від 15 до 20 років. Проте реальний термін дії патенту в сучасних умовах менший - він складає 5-9 років, бо за цей час встигають з'явитися нові технічні ідеї, а запатентований винахід застаріває. Патент невигідно зберігати тривалий час, оскільки власник патенту впродовж його дії платить прогресивно наростаюче мито.
Патент може бути проданий повністю - всі права на використання винаходу за певну плату переходить до покупця патенту. Але можливо і збереження патенту у власності власника при передачі знань, що охороняються патентом, іншій особі за допомогою його продажу. В цьому випадку відбувається купівля-продаж ліцензії.
Між власником патенту (ліцензіаром) і особою, що набуває ліцензії (ліцензіатом) укладається ліцензійна угода. Ліцензійна угода може укладатися з приводу продажу запатентованого винаходу, технологічного процесу, товарного знаку. Може вона укладатися і з приводу технологічного знання, навиків, прийомів, тобто всього того, що називається "ноу-хау" ("знаю як робити").
Існують різні види ліцензій: прості, виняткові повні.
Прості ліцензії припускають, що ліцензіат може використовувати винахід або секрет виробництва, але і ліцензіар може використовувати їх в своїй підприємницькій діяльності і продавати будь-яким зацікавленим підприємцям.
Придбання виняткової ліцензії означає придбання виняткового права використання технології або винаходу на певній території і протягом певного часу.
При покупці повної ліцензії покупець отримує право одноосібно використовувати винахід.
Можливий і інший варіант - ціна ліцензії фіксована заздалегідь, що називається паушальним платежем.
Завдання підприємця - вибрати технологію і спосіб її придбання, виходячи із спеціалізації підприємства, наявних ресурсів, осмисленого досвіду. Вибирати треба те, що унікально для підприємства, що не може бути легко (швидко і дешево) скопійоване конкурентами, що забезпечить комерційний успіх.
Декілька порад:
1. Не замикайтесь на даному технологічному процесі.
2. Вибрана одного разу технологія не може удосконалюватись до нескінченності. Рано чи пізно наступає момент, коли віддача від поліпшення і модифікації починає падати, приріст прибутку не покриває додаткових витрат на удосконалення.
3. Не чекайте, коли нові технологічні рішення опиняться у конкурентів. Стелете за перспективними технологіями, вкладайте гроші в наукові дослідження і розробки.
4. Заохочуйте власні наукові дослідження. Надайте дослідникам максимальну свободу.