Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Махноносов Д.В.ПРАКТИКА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНО....doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
1.87 Mб
Скачать

1.3. Розвиток підприємництва в умовах глобалізації

Основні параметри становлення планетарної людської спільноти розташовані в межах становлення глобальних промислових, фінансових та інформаційних мереж, здатних забезпечити достатній рівень життя громадянам цивілізованих демократично й соціально орієнтованих держав. Сучасна форма глобалізації являє собою процес злиття національних економік в єдину загальносвітову господарську систему. Згідно з одним із її визначень, домінуюча єдина загальносвітова систе­ма, яка виникла в результаті інтеграції національних економік, заснована на без­перешкодному переміщенні капіталів, на інформаційній відкритості світу, на швидкому технологічному обновленні, на зниженні тарифних бар'єрів і на лібе­ралізації руху товарів і капіталу, на комунікаційному зближенні, планетарній науковій революції, міжнаціональних соціальних рухах, нових видах транспор­ту, реалізації телекомунікаційних технологій, інтернаціональній освіті. На думку багатьох дослідників, цей процес визначається ринковими, а не державними си­лами. Він генерує трансконтинентальні і міжрегіональні потоки, взаємозалежність глобального масштабу. Головним у цьому процесі є те, що глобалізована еконо­міка - це нове явище у вигляді цілісної єдиної міжнародної системи, що об'єктив­но потребує відповідної політичної волі та інтеграції. Весь ареал сучасної цивілі­зації знаходиться у процесі переходу до постіндустріального суспільства. Як уже зазначалося, його основні параметри розташовані в межах становлення плане­тарних промислових, фінансових та інформаційних мереж, здатних забезпечити достатній рівень життя громадянам цивілізаційних демократичних соціально ор­ієнтованих держав. Головними суперечностями формування нової системи сусп­ільних відносин виступають: суперечність між зростаючим суспільним характе­ром праці і формами монополістично асоційованих транснаціональних, держав­них і приватних корпорацій; суперечність між зростанням трудової активності капіталу і процесами капіталізації індивідуальних і спеціалізованих форм трудо­вої діяльності; суперечність між світовими фінансово-промисловими і промисло­во-фінансовими транснаціональними корпораціями; суперечність між соціально орієнтованим населенням і асоційованими формами життєдіяльності, такими, як організована, в тому числі економічна, злочинність, корупція тощо. Суперечності внутрішнього рівня посилюються кумулятивним ефектом зовнішнього впливу. Саме з цієї сторони особливо наочно вимальовуються як позитивні, так і нега­тивні соціально значущі наслідки глобалізації як форми, що охопила світовий простір соціальної трансформації. Це відноситься і до об'єктивних процесів, по­в'язаних з потенціалом зародження в сучасних умовах якісно нової соціальної системи на рівні самого людства як виду, і на рівні свідомо регульованих в інте­ресах корпоративної організованої меншості дійсних власників ресурсів економі­ки, влади і організації, що почали боротьбу за новий переділ світової власності і природних ресурсів через посередництво здійснення і таких економічних і полі­тичних проектів, як різні форми "демократичного транзиту" і "модернізації''.

Таким чином, капіталізація, що вийшла за межі національно-державної органі­зації, стала субстанційною основою цілої гами суперечностей власного росту, духовних суперечностей, по мірі реалізації кожної зі сторін, формується і реак­тивна віддача конкретної соціальної системи, її підсистем чи міжнародної спільно­ти в цілому. При співпадінні національних і глобальних інтересів створюються організаційні структури і правові інститути їх підтримки; в іншому випадку, коли глобалізація, об'єктивно індиферентно чи свідомо регульована, націлена на ви­користання ресурсів при ігноруванні національно-державних інтересів чи на ви­тіснення, в то й на знищення систем національних духовних і культурних, в тому числі релігійних й ідеологічних цінностей, реактивна поведінка приймає форму соціально відхиленої. До числа негативних соціальних наслідків сучасної форми глобалізації слід віднести, по-перше, посилення процесу диференціації світової економіки на супербагаті і дуже бідні країни, оскільки основний вектор глобалі­зації, направлений на подальше зростання збагачення і без того багатих; по-дру­ге, розширення зони взаємної уразливості національних фінансових систем, при яких найбільш багаті країни виходять із виникаючих кризових ситуацій за раху­нок інших; по-третє, той факт, що національні держави все більше втрачають власний суверенітет на користь транснаціональних корпорацій, в результаті чого починають руйнуватися. Національно-державні інтереси все в більшій мірі нейтра­лізуються економічною міцністю транснаціональних корпорацій. При цьому потік товарів і капіталу має зростаючу тенденцію до всезагальності, а регулювання і контроль залишаються в національно-державній компетенції. З'явилися величезні можливості віртуалізації грошей за допомогою гри на глобальних фінансових ринках. Вже біля 4 тис. приватних фінансових структур спеціалізуються на тако­го роду спекулятивних операціях, в їхніх руках зосереджено від 400 до 500 млрд. дол. Кримінальний вектор глобалізації бізнесу проявляється опосередковано, через породження загальносвітових соціальних проблем, деформацій, гострих суперечностей, які, в свою чергу, породжують злочинність, в тому числі трансна­ціональну і організовану. Так, в світі зростає глобальна соціальна нерівність. За останні 15 років доход на душу населення понизився більше ніж в 100 країнах. Більше 1,3 млрд. людей сьогодні проживає менше чим на 1 долар в день.

Розвиток підприємництва в сучасних умовах глобалізації мас ряд негативних характеристик: ні про яке повернення до цивілізованого ринку не може йти мова: державна монополія радянського зразка трансформувалася в таку ж державну монополію, проте вже у формі політичної олігархії; в економічній сфері бороть­ба двох олігархічних кланів - фінансово-спекулятивного і сировинного - визна­чає форму всіх сутнісних змін; формула постіндустріального суспільства визна­чається як - І-І, яка свідчить про те, що формується суспільство абсолютної вла­ди фінансового товару - грошей; відбувається політизація організованої злочин­ності, тобто злочинного середовища власне політичних інтересів; формується корупція як сукупність складу злочинів, за допомогою яких відбувається пере­розподіл власності і капіталів, в тому числі і кримінальних.

Наслідки, до яких приводить корупційна діяльність. Економічні наслідки мі­стять в себе наступні моменти: розширення тіньової економіки; порушення конкурентних ринкових механізмів; уповільнення формування страти ефективних приватних власників; бюджетні злочини; розширення масштабів корупційної діяльності в недержавних організаціях; загальне зниження ефективності економічної системи. Соціальні наслідки: зниження соціальної діяльності держави; різке зростання економічної і соціальної нерівності; дискредитація права як основно­го інструменту регулювання життя суспільства і держави; зростання корумпованості правоохоронної системи та її зрощення з організованою злочинністю, так і з великим капіталом; збільшення соціальної напруги. Політичні наслідки: джере­лом політичного цілепокладання стає не суспільний, в приватний чи корпора­тивний, корисливий, часто протизаконний інтерес; зменшення довіри до влади; падіння престижу держави як всередині країни, так і в міждержавних відносинах; занепад демократичних інститутів і політичної моралі. Перешкоди на шляху розвитку малого бізнесу: високі податки; велика кількість часті зміни податкових звітів; часті зміни в законодавстві; велика кількість по­станов щодо розвитку малого бізнесу; перешкоди на шляху отримання ліцензії; перешкоди на шляху отримання кредитів; тиск з боку місцевої влади; недостатня підготовка в сфері управління; тиск з боку кримінальних авторитетів; недостат­ня інформація з проблем бізнесу; погано розвинуті ринки нерухомого майна. Причини, які заважають розвитку малого підприємництва: відсутність стартово­го капіталу; непомірні податки; корупція в адміністративних структурах; бюро­кратичні перепони; невизначеність політичної ситуації; відсутність підтримки зі сторони місцевої влади; труднощі в реалізації продукції; кримінальні структури.