- •Лекція 1 підприємництво в сучасному суспільстві
- •1.1 Місце і роль підприємництва в сучасному суспільстві
- •1.2. Культурні засади аналізу розвитку підприємництва
- •1.3. Розвиток підприємництва в умовах глобалізації
- •Лекція 2 державне регулювання бізнесу в умовах ринкової економіки
- •2.1. Приватна власність як загальноцивілізаційна основа ринкової економіки
- •2.2. Державне регулювання підприємництва в умовах ринкової економіки
- •2.3. Принципи організації підприємництва
- •Лекція 3 роль підприємництва в підприємницькій діяльності
- •3.1. Підприємство - основна ланка підприємництва
- •3.2 Види підприємств в Україні
- •3.3. Договірні відносини підприємства
- •3.4. Управління персоналом підприємства
- •Лекція 4 створення суб’єктів підприємницької діяльності
- •4.1. Рішення створити свою справу та чинники успіху
- •4.2. Створення підприємства, його засновницькі документи, статутний капітал
- •4.3. Порядок державної реєстрації суб'єкта підприємства
- •4.4. Ліцензування і патентування підприємницької діяльності
- •4.5. Ліквідація і реорганізація суб'єктів підприємницької діяльності
- •Лекція 5 фінансування підприємницької діяльності
- •5.1. Основні положення фінансів підприємств
- •5.2. Фінансування діяльності підприємств
- •5.3. Нетрадиційні види фінансування
- •5.4. Інвестування у розвиток підприємництва
- •Лекція 6 система оподаткування підприємницької діяльності в україні
- •6.1 Суть, види і функції податків
- •6.2. Система оподаткування в Україні
- •6.3. Податкова політика та її принципи
- •Лекція 7 менеджмент і маркетинг підприємства
- •7.1. Менеджмент підприємництва і його стратегічна направленість
- •7.2. Маркетинг підприємництва
- •Лекція 8 підприємництво у зовнішньо-економічній діяльності
- •8.1. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні
- •8.2. Види комерційних операцій при здійсненні зед
- •8.3. Державне регулювання зед
- •Лекція 9 розвиток малого підприємництва та його підтримка
- •9.1. Мале підприємництво та його економічна сутність
- •9.2. Функції малого підприємництва
- •9.3. Підтримка малого підприємництва
- •Література
1.3. Розвиток підприємництва в умовах глобалізації
Основні параметри становлення планетарної людської спільноти розташовані в межах становлення глобальних промислових, фінансових та інформаційних мереж, здатних забезпечити достатній рівень життя громадянам цивілізованих демократично й соціально орієнтованих держав. Сучасна форма глобалізації являє собою процес злиття національних економік в єдину загальносвітову господарську систему. Згідно з одним із її визначень, домінуюча єдина загальносвітова система, яка виникла в результаті інтеграції національних економік, заснована на безперешкодному переміщенні капіталів, на інформаційній відкритості світу, на швидкому технологічному обновленні, на зниженні тарифних бар'єрів і на лібералізації руху товарів і капіталу, на комунікаційному зближенні, планетарній науковій революції, міжнаціональних соціальних рухах, нових видах транспорту, реалізації телекомунікаційних технологій, інтернаціональній освіті. На думку багатьох дослідників, цей процес визначається ринковими, а не державними силами. Він генерує трансконтинентальні і міжрегіональні потоки, взаємозалежність глобального масштабу. Головним у цьому процесі є те, що глобалізована економіка - це нове явище у вигляді цілісної єдиної міжнародної системи, що об'єктивно потребує відповідної політичної волі та інтеграції. Весь ареал сучасної цивілізації знаходиться у процесі переходу до постіндустріального суспільства. Як уже зазначалося, його основні параметри розташовані в межах становлення планетарних промислових, фінансових та інформаційних мереж, здатних забезпечити достатній рівень життя громадянам цивілізаційних демократичних соціально орієнтованих держав. Головними суперечностями формування нової системи суспільних відносин виступають: суперечність між зростаючим суспільним характером праці і формами монополістично асоційованих транснаціональних, державних і приватних корпорацій; суперечність між зростанням трудової активності капіталу і процесами капіталізації індивідуальних і спеціалізованих форм трудової діяльності; суперечність між світовими фінансово-промисловими і промислово-фінансовими транснаціональними корпораціями; суперечність між соціально орієнтованим населенням і асоційованими формами життєдіяльності, такими, як організована, в тому числі економічна, злочинність, корупція тощо. Суперечності внутрішнього рівня посилюються кумулятивним ефектом зовнішнього впливу. Саме з цієї сторони особливо наочно вимальовуються як позитивні, так і негативні соціально значущі наслідки глобалізації як форми, що охопила світовий простір соціальної трансформації. Це відноситься і до об'єктивних процесів, пов'язаних з потенціалом зародження в сучасних умовах якісно нової соціальної системи на рівні самого людства як виду, і на рівні свідомо регульованих в інтересах корпоративної організованої меншості дійсних власників ресурсів економіки, влади і організації, що почали боротьбу за новий переділ світової власності і природних ресурсів через посередництво здійснення і таких економічних і політичних проектів, як різні форми "демократичного транзиту" і "модернізації''.
Таким чином, капіталізація, що вийшла за межі національно-державної організації, стала субстанційною основою цілої гами суперечностей власного росту, духовних суперечностей, по мірі реалізації кожної зі сторін, формується і реактивна віддача конкретної соціальної системи, її підсистем чи міжнародної спільноти в цілому. При співпадінні національних і глобальних інтересів створюються організаційні структури і правові інститути їх підтримки; в іншому випадку, коли глобалізація, об'єктивно індиферентно чи свідомо регульована, націлена на використання ресурсів при ігноруванні національно-державних інтересів чи на витіснення, в то й на знищення систем національних духовних і культурних, в тому числі релігійних й ідеологічних цінностей, реактивна поведінка приймає форму соціально відхиленої. До числа негативних соціальних наслідків сучасної форми глобалізації слід віднести, по-перше, посилення процесу диференціації світової економіки на супербагаті і дуже бідні країни, оскільки основний вектор глобалізації, направлений на подальше зростання збагачення і без того багатих; по-друге, розширення зони взаємної уразливості національних фінансових систем, при яких найбільш багаті країни виходять із виникаючих кризових ситуацій за рахунок інших; по-третє, той факт, що національні держави все більше втрачають власний суверенітет на користь транснаціональних корпорацій, в результаті чого починають руйнуватися. Національно-державні інтереси все в більшій мірі нейтралізуються економічною міцністю транснаціональних корпорацій. При цьому потік товарів і капіталу має зростаючу тенденцію до всезагальності, а регулювання і контроль залишаються в національно-державній компетенції. З'явилися величезні можливості віртуалізації грошей за допомогою гри на глобальних фінансових ринках. Вже біля 4 тис. приватних фінансових структур спеціалізуються на такого роду спекулятивних операціях, в їхніх руках зосереджено від 400 до 500 млрд. дол. Кримінальний вектор глобалізації бізнесу проявляється опосередковано, через породження загальносвітових соціальних проблем, деформацій, гострих суперечностей, які, в свою чергу, породжують злочинність, в тому числі транснаціональну і організовану. Так, в світі зростає глобальна соціальна нерівність. За останні 15 років доход на душу населення понизився більше ніж в 100 країнах. Більше 1,3 млрд. людей сьогодні проживає менше чим на 1 долар в день.
Розвиток підприємництва в сучасних умовах глобалізації мас ряд негативних характеристик: ні про яке повернення до цивілізованого ринку не може йти мова: державна монополія радянського зразка трансформувалася в таку ж державну монополію, проте вже у формі політичної олігархії; в економічній сфері боротьба двох олігархічних кланів - фінансово-спекулятивного і сировинного - визначає форму всіх сутнісних змін; формула постіндустріального суспільства визначається як - І-І, яка свідчить про те, що формується суспільство абсолютної влади фінансового товару - грошей; відбувається політизація організованої злочинності, тобто злочинного середовища власне політичних інтересів; формується корупція як сукупність складу злочинів, за допомогою яких відбувається перерозподіл власності і капіталів, в тому числі і кримінальних.
Наслідки, до яких приводить корупційна діяльність. Економічні наслідки містять в себе наступні моменти: розширення тіньової економіки; порушення конкурентних ринкових механізмів; уповільнення формування страти ефективних приватних власників; бюджетні злочини; розширення масштабів корупційної діяльності в недержавних організаціях; загальне зниження ефективності економічної системи. Соціальні наслідки: зниження соціальної діяльності держави; різке зростання економічної і соціальної нерівності; дискредитація права як основного інструменту регулювання життя суспільства і держави; зростання корумпованості правоохоронної системи та її зрощення з організованою злочинністю, так і з великим капіталом; збільшення соціальної напруги. Політичні наслідки: джерелом політичного цілепокладання стає не суспільний, в приватний чи корпоративний, корисливий, часто протизаконний інтерес; зменшення довіри до влади; падіння престижу держави як всередині країни, так і в міждержавних відносинах; занепад демократичних інститутів і політичної моралі. Перешкоди на шляху розвитку малого бізнесу: високі податки; велика кількість часті зміни податкових звітів; часті зміни в законодавстві; велика кількість постанов щодо розвитку малого бізнесу; перешкоди на шляху отримання ліцензії; перешкоди на шляху отримання кредитів; тиск з боку місцевої влади; недостатня підготовка в сфері управління; тиск з боку кримінальних авторитетів; недостатня інформація з проблем бізнесу; погано розвинуті ринки нерухомого майна. Причини, які заважають розвитку малого підприємництва: відсутність стартового капіталу; непомірні податки; корупція в адміністративних структурах; бюрократичні перепони; невизначеність політичної ситуації; відсутність підтримки зі сторони місцевої влади; труднощі в реалізації продукції; кримінальні структури.