Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Махноносов Д.В.ПРАКТИКА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНО....doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
1.87 Mб
Скачать

2.3. Принципи організації підприємництва

Становлення і розвиток ринкової економіки супроводжується демонополізацій-ними й приватизаційними процесами, які викликають докорінні зміни в галузі ви­робничих і господарських відносин, утворення принципово нових організаційних структур, методів управління і функціонування взаємодії відповідно до власних цілей і задач, які стоять перед суспільством і підприємцями в сучасних умовах. Тому діяльність виробничих, господарських та інших структур пов'язана з таки­ми поняттями, як бізнес чи еквівалентне йому поняття підприємництво, під яки­ми розуміється економічна діяльність, котра має своєю метою отримання при­бутку. Загалом підприємництво це така діяльність, в якій організація виробницт­ва продукції і надання послуг здійснюється тими, кому належать фактори вироб­ництва. Іншими словами, підприємництво-це організація економічної діяльності на основі індивідуальної приватної чи акціонерної власності з метою отримання прибутку. В даній системі практично відсутнє централізоване планування і коор­динація економічної діяльності зі сторони державних структур, тому що аналогічні функції виконує ринок і система ціноутворення. В будь-яких формах власності підприємництво це основний шлях приватизації державної власності і водночас інструмент демонополізації економіки. Таким чином, підприємництво означає персональну відповідальність власника-підприємця за результати своєї діяльності. Підприємець є центральною фігурою підприємництва, покликаний відповідати за весь процес в цілому - від зародження ідеї, втілення її у процес виробництва - і до пошуку засобів перетворення її в життя, поєднання всіх факторів виробництва в єдиний господарський процес. Виходячи із сутності підприємництва, слід ви­значити основні умови його формування, без яких немислиме його втілення у прак­тичній діяльності.

До таких умов слід віднести:

  • наявність прав власності на засоби виробництва, його продукт і доход;

  • наявність певної сукупності свобод і прав (вибір виду господарської діяльності, ціанування джерел фінансування, доступ до ресурсів, організація і управління, збут товару тощо) ;

  • наявність певного економічного середовища, яке забезпечувало б реалізацію перших двох умов, формуючи ринково-конкурентний режим господарювання;

  • наявність сприятливого психологічного клімату серед населення;

  • правовий захист підприємництва;

  • державна підтримка підприємництва в сфері фінансового і матеріально - тех­нічного забезпечення.

Головним принципом підприємництва є принцип його саморегулювання, що означає що сам підприємець повинен сам знаходити в собі здорові сили і шляхи очищення своїх рядів від шахраїв, нечесних підприємців, недоброякісної продукції та знаходити оптимальні механізми самоорганізації в умовах певного економіч­ного простору. При цьому, як стверджують зарубіжні вчені і підприємці, ділова етика і культура підприємництва в цілому може забезпечити не тільки престиж і високу репутацію фірми, але й сприяти підвищенню ефективності виробництва, якості продукції і послуг, в кінцевому рахунку - збільшення прибутку.

Виходячи з основного принципу, що лежить в основі організації бізнесової діяльності, провідним його принципом є "диктат споживача" як головного ланцюга ринкової економіки. Він означає, що шляхом маркетингових досліджень спочатку слід знайти покупця продукції і лише потім приступити після необхідної підготовки виробництва (організації виробництва, забезпечення ресурсами, фор­мування відповідної структури управління) до її виготовлення. При цьому існу­ють дві моделі підприємницької поведінки:

Класична, яка орієнтується на максимізацію віддачі від ресурсів, якими розпо­ряджається фірма. Схема дії підприємця наступна: оцінка наявних ресурсів - вияв­лення можливостей досягнення цілі - використання такої можливості, яка забез­печить максимальну віддачу від наявних ресурсів.

Інноваційна, яка передбачає використання будь-яких можливостей для роз­витку виробництва, навіть якщо власних ресурсів недостатньо. Схема дії підпри­ємця наступна: формування цілі - вивчення зовнішнього середовища в пошуках аль­тернативних можливостей — оцінка своїх ресурсів відповідно до можливостей - пошуки у зовнішньому середовищі додаткових джерел (у випадку нестачі власних ресурсів) - діяльність з урахуванням відповідно найбільш корисної альтернативи із залученням як власних, так і зовнішніх ресурсів.

Важливим принципом в підприємницькій діяльності є принцип контактності в господарських взаємовідносинах. Це означає, що практично кожна купівля-продажа між споживачами і виробниками перевіряється контрактом, що має юри­дичну силу. Така форма господарських відносин принципово змінює самі рин­кові відносини, перетворює їх все більше на сферу прямих зв'язків між виробниками і споживачами. У зв'язку з цим практично зникає ризик у підприємницькій діяльності.

Одним із принципів бізнесової діяльності і розвитку підприємництва в нашій країні є принцип внутрішньофірмового планування. Контрактна форма на замов­лення споживача дозволяє підприємцю складати попередні плани виробництва, забезпечення його сировиною, обладнанням, робочою силою, фінансами, а та­кож планами проведення наукових досліджень і використання результатів на ви­робництві. Процес виробництва виводиться за межі дії ринкових відносин і на рівні фірми стає планомірним, разом з тим дія ринкових сил на виробництво за­лишається у формі конкуренції, яка здійснює істотний вплив на рівень ціни і якості продукції, а також на міру завантаження виробничої потужності. Зарубіжна прак­тика підприємницької діяльності свідчить, що втрати при контрактній формі гос­подарювання, які поєднують в собі елементи ринку і плану, менші ніж в чисто ринковій чи плановій економіці.

До найважливіших принципів розвитку підприємництва відноситься принцип прогнозування. Інформатизація суспільства і виробництва, розробка і викори­стання нових технічних і теоретичних методів обробки і швидкої передачі інфор­мації дозволяє складати надійні прогнози споживацького попиту і конкретні види товарів і послуг. Такі прогнози, доповнені надійною системою зворотного зв'яз­ку між споживачем і підприємцем, слугують основою для планування безпосеред­нього виробництва у фірмі. При цьому ризик перевиробництва і збуту зводиться до мінімуму. В основі підприємницької діяльності лежить також принцип конкурентності, який означає, що підприємницька діяльність немислима без конкуренції і потребує збереження, в свою чергу, двох умов:

  • зниження витрат на виробниц­тво і, відповідно, цін;

  • підвищення якості продукції.

Конкурентоспроможність - це здатність діяти в умовах конкуренції, отримувати при цьому прибуток, дос­татній для науково-технічного відновлення виробництва, стимулювання праців­ників і підтримки продукції на високому якісному рівні, зводиться до конкурен­тоспроможності продукції, яка визначається якісними і вартісними характери­стиками, що забезпечують максимальне задоволення потреби споживача, най­більший для нього корисний ефект. Виходячи із останнього, витікає і наступний, інноваційний принцип. Для ефективної діяльності в конкурентній боротьбі підпри­ємництво повинно знаходитися у тісній взаємодії з інноваціями. Іншими слова­ми, використання нової техніки і технологій є однією з вимог підприємницької діяльності. Водночас, їх втілення передбачає необхідність ефективної організації виробництва; пошук своєї "ринкової ніші"; адміністративної і фінансової діяль­ності; високого рівня спеціальної підготовки підприємців і володіння відповідни­ми навиками інтуїції, фантазії, витримки, рішучості, ініціативності. Таким чином, сучасне підприємництво, по-перше, безпосередньо пов'язане з НТП, по-друге, ви­ступає важливим фактором, що забезпечує динамізм, миттєву реакцію на струк­турні зміни, гнучкість, постійну самообновлюваність економічної системи і, по-третє, слугує формою реалізації творчих і організаційних здібностей порядних, цивілізованих підприємців.

Найважливішим принципом підприємницької діяльності являється формуван­ня такої культури, яка представляє собою комплекс взаємодіючих факторів, які включають структурні перебудови, інноваційні сучасні погляди керівників, пра­вила і норми господарської поведінки конкретної фірми. Це означає, що кожна фірма повинна розробляти і вводити кодекс ділової культури організації, в якій повинні бути сформовані відносини законності, якості продукції, яка випускаєть­ся, цивілізованих фінансових і виробничих обов'язків, розповсюдження ділової інформації тощо.

Загалом слід відмітити, що передова інноваційна підприємницька діяльність має вплив на прогресивний характер розвитку суспільства і підвищення матері­ального добробуту, яка проявляється в: особистій зацікавленості підприємця у своїй справі, викликаною необхідністю застосування своїх знань і вмінь для спра­ви, за яку він взявся, що дає йому шанси отримати найкращі результати; більш швидкому задоволенні потреб суспільства і його окремих елементів у зв'язку з необхідним намаганням підприємця розпізнати народжувані потреби для отри­мання відповідної користі раніше своїх конкурентів; в менших витратах суспіль­ства на задоволення його потреб та у зв'язку із спеціалізацією підприємців, що приводить до більш повного використання ресурсів суспільства.

Максимального розвитку підприємницька діяльність отримала у період ста­новлення сучасного цивілізованого ринку, який не тільки визначає напрямки роз­витку підприємницької діяльності, але й змістовний характер та якісний рівень розвитку суспільства. Таким чином, ринок, виступаючи в якості зв'язуючої ланки між суб'єктом - виробником і суб'єктом - споживачем продукції (послуг), що є необхідною умовою розвитку підприємницької діяльності. Разом з тим розвиток підприємницької діяльності можливий лише в умовах належного розвитку та ефек­тивного функціонування ринку, що, в свою чергу, передбачає необхідність формування внутрішнього розвитку його інфраструктури, включаючи в себе: органі­зацію системи бірж, юридичних контор, банків тощо, покликаних допомогти ви­робникам і споживачам продукції (послуг) знайти один одного, оформити кон­тракти і забезпечити правовий захист прав та інтересів суб'єктів ринку. Всі учас­ники ділових відносин, виступаючи в ролі продавця і виробника, так і в ролі по­купця (споживача), переслідують одну мету - отримати максимальний ефект від участі у ринкових операціях. Відсутність регламентації ринкового господарства дозволяє учасникам ринкових операцій використати ще один суб'єктивний мо­тив у своїй поведінці - принцип раціональності при виборі контрагента. Раціо­налізм підприємця полягає в тому, що він ніколи не буде виробляти товар (здійснювати послугу), якщо на нього немає попиту на ринку чи якщо його ви­робництво не забезпечить йому прибуток, тобто перевищення сумарного при­бутку над сумарними витратами виробництва. В той же час раціоналізм спожи­вача визначається тим, що він не буде споживати товари, які йому не потрібні. Специфіка ринкового механізму господарства в тому, що кожний учасник пере­слідує суб'єктивну мету, але в цілому єдність всіх суб'єктивних устремлінь направ­лена на максимальне задоволення інтересів суспільства.

Будь-яка форма підприємницької діяльності постійно ставить перед собою три питання:

  • що виробляти,

  • для кого виробляти

  • як виробляти.

Відповідь на них організація намагається знайти, координуючи свої дії із законом попиту і пропо­зиції. Основним ринковим індикатором для підприємця є ціна, а взаємодія попи­ту і пропозиції створює ринковий механізм, який взаємопов'язує інтереси всіх суб'єктів ринкових відносин. Для поступового розвитку механізму підприємниць­кої діяльності повинні бути створені певні передумови: багатоманітність форм власності; свобода підприємництва; конкуренція і антимонопольні заходи; вільні ціни і договірні відносини; рівні умови господарювання для різних типів органі­зацій і підприємств; ринок матеріально-технічних засобів виробництва; цивілізо­вана фінансово-банківська система, гарантії іноземним інвесторам і "правила гри" у зовнішньоторгових операціях.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.