- •Лекція 1 підприємництво в сучасному суспільстві
- •1.1 Місце і роль підприємництва в сучасному суспільстві
- •1.2. Культурні засади аналізу розвитку підприємництва
- •1.3. Розвиток підприємництва в умовах глобалізації
- •Лекція 2 державне регулювання бізнесу в умовах ринкової економіки
- •2.1. Приватна власність як загальноцивілізаційна основа ринкової економіки
- •2.2. Державне регулювання підприємництва в умовах ринкової економіки
- •2.3. Принципи організації підприємництва
- •Лекція 3 роль підприємництва в підприємницькій діяльності
- •3.1. Підприємство - основна ланка підприємництва
- •3.2 Види підприємств в Україні
- •3.3. Договірні відносини підприємства
- •3.4. Управління персоналом підприємства
- •Лекція 4 створення суб’єктів підприємницької діяльності
- •4.1. Рішення створити свою справу та чинники успіху
- •4.2. Створення підприємства, його засновницькі документи, статутний капітал
- •4.3. Порядок державної реєстрації суб'єкта підприємства
- •4.4. Ліцензування і патентування підприємницької діяльності
- •4.5. Ліквідація і реорганізація суб'єктів підприємницької діяльності
- •Лекція 5 фінансування підприємницької діяльності
- •5.1. Основні положення фінансів підприємств
- •5.2. Фінансування діяльності підприємств
- •5.3. Нетрадиційні види фінансування
- •5.4. Інвестування у розвиток підприємництва
- •Лекція 6 система оподаткування підприємницької діяльності в україні
- •6.1 Суть, види і функції податків
- •6.2. Система оподаткування в Україні
- •6.3. Податкова політика та її принципи
- •Лекція 7 менеджмент і маркетинг підприємства
- •7.1. Менеджмент підприємництва і його стратегічна направленість
- •7.2. Маркетинг підприємництва
- •Лекція 8 підприємництво у зовнішньо-економічній діяльності
- •8.1. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні
- •8.2. Види комерційних операцій при здійсненні зед
- •8.3. Державне регулювання зед
- •Лекція 9 розвиток малого підприємництва та його підтримка
- •9.1. Мале підприємництво та його економічна сутність
- •9.2. Функції малого підприємництва
- •9.3. Підтримка малого підприємництва
- •Література
2.3. Принципи організації підприємництва
Становлення і розвиток ринкової економіки супроводжується демонополізацій-ними й приватизаційними процесами, які викликають докорінні зміни в галузі виробничих і господарських відносин, утворення принципово нових організаційних структур, методів управління і функціонування взаємодії відповідно до власних цілей і задач, які стоять перед суспільством і підприємцями в сучасних умовах. Тому діяльність виробничих, господарських та інших структур пов'язана з такими поняттями, як бізнес чи еквівалентне йому поняття підприємництво, під якими розуміється економічна діяльність, котра має своєю метою отримання прибутку. Загалом підприємництво це така діяльність, в якій організація виробництва продукції і надання послуг здійснюється тими, кому належать фактори виробництва. Іншими словами, підприємництво-це організація економічної діяльності на основі індивідуальної приватної чи акціонерної власності з метою отримання прибутку. В даній системі практично відсутнє централізоване планування і координація економічної діяльності зі сторони державних структур, тому що аналогічні функції виконує ринок і система ціноутворення. В будь-яких формах власності підприємництво це основний шлях приватизації державної власності і водночас інструмент демонополізації економіки. Таким чином, підприємництво означає персональну відповідальність власника-підприємця за результати своєї діяльності. Підприємець є центральною фігурою підприємництва, покликаний відповідати за весь процес в цілому - від зародження ідеї, втілення її у процес виробництва - і до пошуку засобів перетворення її в життя, поєднання всіх факторів виробництва в єдиний господарський процес. Виходячи із сутності підприємництва, слід визначити основні умови його формування, без яких немислиме його втілення у практичній діяльності.
До таких умов слід віднести:
-
наявність прав власності на засоби виробництва, його продукт і доход;
-
наявність певної сукупності свобод і прав (вибір виду господарської діяльності, ціанування джерел фінансування, доступ до ресурсів, організація і управління, збут товару тощо) ;
-
наявність певного економічного середовища, яке забезпечувало б реалізацію перших двох умов, формуючи ринково-конкурентний режим господарювання;
-
наявність сприятливого психологічного клімату серед населення;
-
правовий захист підприємництва;
-
державна підтримка підприємництва в сфері фінансового і матеріально - технічного забезпечення.
Головним принципом підприємництва є принцип його саморегулювання, що означає що сам підприємець повинен сам знаходити в собі здорові сили і шляхи очищення своїх рядів від шахраїв, нечесних підприємців, недоброякісної продукції та знаходити оптимальні механізми самоорганізації в умовах певного економічного простору. При цьому, як стверджують зарубіжні вчені і підприємці, ділова етика і культура підприємництва в цілому може забезпечити не тільки престиж і високу репутацію фірми, але й сприяти підвищенню ефективності виробництва, якості продукції і послуг, в кінцевому рахунку - збільшення прибутку.
Виходячи з основного принципу, що лежить в основі організації бізнесової діяльності, провідним його принципом є "диктат споживача" як головного ланцюга ринкової економіки. Він означає, що шляхом маркетингових досліджень спочатку слід знайти покупця продукції і лише потім приступити після необхідної підготовки виробництва (організації виробництва, забезпечення ресурсами, формування відповідної структури управління) до її виготовлення. При цьому існують дві моделі підприємницької поведінки:
Класична, яка орієнтується на максимізацію віддачі від ресурсів, якими розпоряджається фірма. Схема дії підприємця наступна: оцінка наявних ресурсів - виявлення можливостей досягнення цілі - використання такої можливості, яка забезпечить максимальну віддачу від наявних ресурсів.
Інноваційна, яка передбачає використання будь-яких можливостей для розвитку виробництва, навіть якщо власних ресурсів недостатньо. Схема дії підприємця наступна: формування цілі - вивчення зовнішнього середовища в пошуках альтернативних можливостей — оцінка своїх ресурсів відповідно до можливостей - пошуки у зовнішньому середовищі додаткових джерел (у випадку нестачі власних ресурсів) - діяльність з урахуванням відповідно найбільш корисної альтернативи із залученням як власних, так і зовнішніх ресурсів.
Важливим принципом в підприємницькій діяльності є принцип контактності в господарських взаємовідносинах. Це означає, що практично кожна купівля-продажа між споживачами і виробниками перевіряється контрактом, що має юридичну силу. Така форма господарських відносин принципово змінює самі ринкові відносини, перетворює їх все більше на сферу прямих зв'язків між виробниками і споживачами. У зв'язку з цим практично зникає ризик у підприємницькій діяльності.
Одним із принципів бізнесової діяльності і розвитку підприємництва в нашій країні є принцип внутрішньофірмового планування. Контрактна форма на замовлення споживача дозволяє підприємцю складати попередні плани виробництва, забезпечення його сировиною, обладнанням, робочою силою, фінансами, а також планами проведення наукових досліджень і використання результатів на виробництві. Процес виробництва виводиться за межі дії ринкових відносин і на рівні фірми стає планомірним, разом з тим дія ринкових сил на виробництво залишається у формі конкуренції, яка здійснює істотний вплив на рівень ціни і якості продукції, а також на міру завантаження виробничої потужності. Зарубіжна практика підприємницької діяльності свідчить, що втрати при контрактній формі господарювання, які поєднують в собі елементи ринку і плану, менші ніж в чисто ринковій чи плановій економіці.
До найважливіших принципів розвитку підприємництва відноситься принцип прогнозування. Інформатизація суспільства і виробництва, розробка і використання нових технічних і теоретичних методів обробки і швидкої передачі інформації дозволяє складати надійні прогнози споживацького попиту і конкретні види товарів і послуг. Такі прогнози, доповнені надійною системою зворотного зв'язку між споживачем і підприємцем, слугують основою для планування безпосереднього виробництва у фірмі. При цьому ризик перевиробництва і збуту зводиться до мінімуму. В основі підприємницької діяльності лежить також принцип конкурентності, який означає, що підприємницька діяльність немислима без конкуренції і потребує збереження, в свою чергу, двох умов:
-
зниження витрат на виробництво і, відповідно, цін;
-
підвищення якості продукції.
Конкурентоспроможність - це здатність діяти в умовах конкуренції, отримувати при цьому прибуток, достатній для науково-технічного відновлення виробництва, стимулювання працівників і підтримки продукції на високому якісному рівні, зводиться до конкурентоспроможності продукції, яка визначається якісними і вартісними характеристиками, що забезпечують максимальне задоволення потреби споживача, найбільший для нього корисний ефект. Виходячи із останнього, витікає і наступний, інноваційний принцип. Для ефективної діяльності в конкурентній боротьбі підприємництво повинно знаходитися у тісній взаємодії з інноваціями. Іншими словами, використання нової техніки і технологій є однією з вимог підприємницької діяльності. Водночас, їх втілення передбачає необхідність ефективної організації виробництва; пошук своєї "ринкової ніші"; адміністративної і фінансової діяльності; високого рівня спеціальної підготовки підприємців і володіння відповідними навиками інтуїції, фантазії, витримки, рішучості, ініціативності. Таким чином, сучасне підприємництво, по-перше, безпосередньо пов'язане з НТП, по-друге, виступає важливим фактором, що забезпечує динамізм, миттєву реакцію на структурні зміни, гнучкість, постійну самообновлюваність економічної системи і, по-третє, слугує формою реалізації творчих і організаційних здібностей порядних, цивілізованих підприємців.
Найважливішим принципом підприємницької діяльності являється формування такої культури, яка представляє собою комплекс взаємодіючих факторів, які включають структурні перебудови, інноваційні сучасні погляди керівників, правила і норми господарської поведінки конкретної фірми. Це означає, що кожна фірма повинна розробляти і вводити кодекс ділової культури організації, в якій повинні бути сформовані відносини законності, якості продукції, яка випускається, цивілізованих фінансових і виробничих обов'язків, розповсюдження ділової інформації тощо.
Загалом слід відмітити, що передова інноваційна підприємницька діяльність має вплив на прогресивний характер розвитку суспільства і підвищення матеріального добробуту, яка проявляється в: особистій зацікавленості підприємця у своїй справі, викликаною необхідністю застосування своїх знань і вмінь для справи, за яку він взявся, що дає йому шанси отримати найкращі результати; більш швидкому задоволенні потреб суспільства і його окремих елементів у зв'язку з необхідним намаганням підприємця розпізнати народжувані потреби для отримання відповідної користі раніше своїх конкурентів; в менших витратах суспільства на задоволення його потреб та у зв'язку із спеціалізацією підприємців, що приводить до більш повного використання ресурсів суспільства.
Максимального розвитку підприємницька діяльність отримала у період становлення сучасного цивілізованого ринку, який не тільки визначає напрямки розвитку підприємницької діяльності, але й змістовний характер та якісний рівень розвитку суспільства. Таким чином, ринок, виступаючи в якості зв'язуючої ланки між суб'єктом - виробником і суб'єктом - споживачем продукції (послуг), що є необхідною умовою розвитку підприємницької діяльності. Разом з тим розвиток підприємницької діяльності можливий лише в умовах належного розвитку та ефективного функціонування ринку, що, в свою чергу, передбачає необхідність формування внутрішнього розвитку його інфраструктури, включаючи в себе: організацію системи бірж, юридичних контор, банків тощо, покликаних допомогти виробникам і споживачам продукції (послуг) знайти один одного, оформити контракти і забезпечити правовий захист прав та інтересів суб'єктів ринку. Всі учасники ділових відносин, виступаючи в ролі продавця і виробника, так і в ролі покупця (споживача), переслідують одну мету - отримати максимальний ефект від участі у ринкових операціях. Відсутність регламентації ринкового господарства дозволяє учасникам ринкових операцій використати ще один суб'єктивний мотив у своїй поведінці - принцип раціональності при виборі контрагента. Раціоналізм підприємця полягає в тому, що він ніколи не буде виробляти товар (здійснювати послугу), якщо на нього немає попиту на ринку чи якщо його виробництво не забезпечить йому прибуток, тобто перевищення сумарного прибутку над сумарними витратами виробництва. В той же час раціоналізм споживача визначається тим, що він не буде споживати товари, які йому не потрібні. Специфіка ринкового механізму господарства в тому, що кожний учасник переслідує суб'єктивну мету, але в цілому єдність всіх суб'єктивних устремлінь направлена на максимальне задоволення інтересів суспільства.
Будь-яка форма підприємницької діяльності постійно ставить перед собою три питання:
-
що виробляти,
-
для кого виробляти
-
як виробляти.
Відповідь на них організація намагається знайти, координуючи свої дії із законом попиту і пропозиції. Основним ринковим індикатором для підприємця є ціна, а взаємодія попиту і пропозиції створює ринковий механізм, який взаємопов'язує інтереси всіх суб'єктів ринкових відносин. Для поступового розвитку механізму підприємницької діяльності повинні бути створені певні передумови: багатоманітність форм власності; свобода підприємництва; конкуренція і антимонопольні заходи; вільні ціни і договірні відносини; рівні умови господарювання для різних типів організацій і підприємств; ринок матеріально-технічних засобів виробництва; цивілізована фінансово-банківська система, гарантії іноземним інвесторам і "правила гри" у зовнішньоторгових операціях.