4. Характерні риси політ. Культури в Укр.

Політ. культура – сукупність стійких форм політ. свідомості і поведінки, а також х-ру і способів функціонування політ. інститутів в межах певної політ. сис-ми. Україна сьогодні здійснює важкий перехід до демократії і труднощі її становлення чи то на структурному, чи функціональному, владному чи виконавчому, державному чи регіональному рівнях – багато в чому зумовлені саме відсутністю політ. культури демократичного змісту. Наші політики, пересічні громадяни, самі того не помічаючи, мислять і діють відповідно до імперативів і стереотипів політ. культури, яка склалася в радянському сус-ві. Незважаючи на те, що як цілісна парадигма ця культура більше не існує, процес її розпаду і трансформації може затягтися надовго. Це буде залежати від здатності укр. сус-ва до консолідації і єдності для розбудови своєї націон. держави, темпів становлення нових економічних і політ. відносин, динаміки зміни поколінь та х-ру політ. соціалізації молодіжних груп.

БИЛЕТ 5

5. Політ. Думка епохи просвітництва (Монтеск’є і Руссо).

Характерні риси політ. думки епохи Просвітництва: 1) вороже ставлення до феодального права; 2) захист свободи і самоврядування; 3) відстоювання інтересів мас; 4) рівність всіх перед законом; 5) боротьба за визволення людини; 6) позбавлення від релігійних забобонів. Монтеск’є – обґрунтував ідею розподілу влади як умову рівноваги суспіл. сил; сформулював базові положення доктрини поділу влади.1. законодавча влада приймає закони, обов’язкові для всіх громадян; виконавча влада відповідальна за практичне втілення законів; судова влада відповідає за безпеку громадян. 2.Взаємоконтроль гілок влади, що дозволяє досягти балансу сил. Розробив теорію народного представництва, обґрунтувавши право кожного громадянина вибирати своїх представників в органи влади. Головне завд. держ. – забезпечення людині політ. свободи. Форми правління – республіка, монархія, деспотизм. Кожній формі держави відповідає певний розмір: деспотизм – велика, монархія – середня, республіка – найменша.

Руссо – автор концепції суспіл. договору. Створивши державу, люди не віддають себе під владу суверена, а є носіями верховної влади. Вважаючи суверенітет народу неподільним, він виступав проти поділу верховної влади між будь-якими органами. Законодавча влада не може бути передана парламенту, а повинна здійснюватися безпосередньо народом. Всі закони створюються спільною волею народу. Спільна воля народу, що формується при укладенні договору, виключає ті інтереси, які не можна узагальнити. Індивід перетворюється в неподільну частину 3оллективного цілого. Ніхто з громадян не може висловити своєї приватної цікавості. Він декларує, що тих громадян, які не усвідомили свого права на свободу і відмовляються підкорятися спільній волі, можна заставити бути вільними. Ідеал – республіка.

5. Легітимність політ. Влади та її види за Вебером.

Політ. влада – здатність і можливість здійснювати вплив на політ. діял. і політ. поведінку людей і їх об’єднань за допомогою різних засобів. Легітимність означає підтримку з боку населення, саме вона в першу чергу забезпечує стабільність і стійкість влади. Легітимність це виправдання законності влади. Вебер відзначав, що легітимність може бути гарантована лише внутрішньо, а саме емоційною відданістю, вірою в абсолютну значимість порядку. У поняття легітимності входить довіра з боку народу до існуючої влади. Носій законної легітимної влади може правити безбоязно, спираючись на згоду народу. Володар що не спирається на законність відчуває страх перед народом. Насильництво що здійснюється ним, породжує насильництво інших, через страх він змушений вдаватися до всезростаючого терору, а це призводить до того що страх переважає над іншими почуттями у суспільстві. Тому щоб влада не перетворилася у всемогутність, необхідна легітимність. Тільки при наявності якої існує воля, оскільки легітимність сковує владу. Типи легітимності за Вебером: традиційний тип – базується на вірі в священний характер звичаїв, традицій, норм які на протязі століть регулювали життя людей та їхню поведінку. Харизматичний – оснований на вірі у виняткові якості, природний дар, тобто харизму керівника, якого інколи обожнюють, створюють культ особистості. Раціонально-правовий – заснований на вірі в силу права, закону, на визнанні добровільно прийнятих загальних правил, встановлених юридичних норм, які спрямовані на регулювання відносин планування і підкорення.

БИЛЕТ 6