9. Типи лідерства за Вебером.

Вебер виокремлює 3 типи лідерства: 1) традиційне лідерство – це право на лідерство, належність до еліти, віра у святість традицій. Воно базується на вірі підлеглих у те, що влада законна, оскільки вона існувала завжди, і ця влада пов’язана з традиційними нормами, на які посилається правитель; 2) харизматичне лідерство хар-ся вірою підлеглих у надзвичайні здібності вождя та його винятковість. Широкі маси населення вірять у те, що такий лідер покликаний самим життям виконувати якусь виняткову місію, тому вони бувають навіть фанатично віддані такій людині; 3)раціонально-легальне лідерство означає появу в суспільному житті політ. лідера через демократичні процедури виборів, що відповідають вимогам закону. Обраному лідеру надаються широкі повноваження, за будь-які зловживання він нестиме відповідальність перед виборцями.

БИЛЕТ 10

10. Сутність, структура, ознаки політ. Влади.

Політична влада – це здатність і можливість здійснювати визначальний вплив на політичну діяльність і політичну поведінку людей та інших об’єднань за допомогою будь-яких засобів.

Структура політичної влади – суб’єкти та об’єкти, ресурси, види, джерела (харизма, авторитет, багатство, знання, сила,закон.), функції, механізм влади(система організацій та норм облаштування їх діяльності).

Найважливішою формою політичної влади є влада держави, політичних партій, громадських організацій, органів місцевого самоврядування.

Риси державної влади ( обов’язковість її рішень, звернення до всіх громадян, наявність єдиного центру прийняття рішень, наявність особливого апарату правління та примусу, організація та діяльність щодо здійснення цілей)

Основні особливості політичної влади (верховенство, публічність, моноцентричність, легальність, різноманітність ресурсів, вплив влади, всезагальність)

Функції політичної влади ( 1. Вироблення стратегії управління суспільством. 2. Розробка та прийняття докладних рішень з основних напрямків розвитку суспільства. 3. Оперативне управління та регулювання суспільними процесами. 4. Контроль за найважнішими параметрами стабільності та спрямованості розвитку суспільства. ). Форми політ. влади – влада держави, політ. партій, громадських організацій, органів місц. самоврядування.

10. Правила поведінки для державця (Макіавеллі «Державець»).

Люди вірять, що новий правитель буде кращим, охоче повстають проти старого, але на досвіді швидко переконуються, що обманулися; через це новий керівник завжди виявляється гіршим за попереднього. Державець, якщо він хоче зберегти владу, повинен набути вміння відступатися від добра і користуватися цим вмінням при нагоді. Державцю слід уникати тих вад, які можуть позбавити його державної влади, від решти ж – утримуватися в міру сил, але не більше. Державець уподібнюється двом звірам – леву і лисиці. Лев боїться капканів, а лисиця – вовків, отже, потрібно бути подібному д лисиці, щоб уміти обійти капкани, й до лева – щоб залякати вовків. Розумний керівник не може, і не повинен залишатися вірним своїм обіцянкам, якщо це заважає його інтересам, і якщо відомі причини, які примусили його дати обіцянки. Потрібно показати себе в очах людей співчуваючим, вірним слову, милостивим, відвертим і бути таким дійсно, але всередині потрібно зберігати готовність проявити і протилежні якості, якщо це буде потрібно. Державцю слід уникати таких рис, як непостійність, легковажність, малодушність та нерішучість, тобто тих, що викликають презирство з боку людей. Рішення відносно особистих справ підданих повинні бути безповоротні і думка про нього повинна бути така, щоб нікому не могло б прийти в голову, що можна обдурити або перехитрити його. Найважливіше для державця намагатися своїми вчинками створити собі славу великої людини, яка наділена видатним розумом. Державець повинен відкрито виступати за одного і проти іншого, адже це краще, ніж стояти осторонь.

БИЛЕТ 11