- •Походження, сутність і ф-ції політики.
- •1.Класифікація політ. Партій України.
- •Становлення політології як науки, об’єкт, предмет, методи дослідження і ф-ції.
- •2. Особливості політ. Думки Стародавнього світу.
- •Політична думка Античності (Платон, Арістотель).
- •3. Основні шляхи демократизації України.
- •Політична думка середньовіччя (Фома Аквінський, Марсилій Подуанський).
- •4. Характерні риси політ. Культури в Укр.
- •Політ. Думка епохи просвітництва (Монтеск’є і Руссо).
- •5. Легітимність політ. Влади та її види за Вебером.
- •Політ. Думка Нового часу (Гоббс і Локк).
- •6. Особливості партійної сис-ми Укр.
- •Політична думка України.
- •7. Якості політика за Вебером.
- •Сутність влади, види та ресурси влади.
- •8. Форма правління і територіального устрою України.
- •Сучасні теоретичні трактовки політичної влади.
- •9. Типи лідерства за Вебером.
- •Сутність, структура, ознаки політ. Влади.
- •10. Правила поведінки для державця (Макіавеллі «Державець»).
- •Сутність, структура, типологія і ф-ції політ. Еліт.
- •11. Типи політ. Сис-м.
- •Моделі політ. Сис-м Істона, Алмонда і Дойча.
- •12. Проблеми становлення соц.. Держави в Україні.
- •13. Формування і розвиток елітарних уявлень. Теорії політ. Еліт.
- •13. Типи політиків за Вебером.
- •Сутність, ф-ції і типологія політ. Лідерства.
- •14. Погляди Платона в його праці «Держава»
- •Сутність, структура, ф-ції і типи політичних сис-м.
- •15. Типи політ. Процесів.
- •16. Поняття, принципи та форми демократії.
- •16. Політичні погляди Конфуція.
- •17. Характеристика тоталітарного політ. Режиму.
- •17. Типи політ. Еліт.
- •18. Характеристика авторитарного політ. Режиму.
- •18. Групи інтересів. Ознаки та функції громадсько-політ. Рухів
- •19. Сутність, походження, ознаки, ф-ції і типи держав.
- •19. Пріоритети зовнішньополіт. Діяльності Укр.
- •20. Характеристика монархічної форми правління.
- •20. Особливості політ. Еліти Укр.
- •21. Характеристика республіканської форми правління.
- •21. Політичні конфлікти.
- •22. Форми територіального устрою.
- •22. Поняття громадянської культури у праці Алмонда «Громадянська культура».
- •23. Походження, сутність, ознаки і ф-ції політ. Партій.
- •23. Поняття і ознаки соц. Держави.
- •24. Сутність, структура, ф-ції та типи політ. Культури.
- •24. Глобалізація.
- •25. Поняття, зміст, основні етапи політ. Соціалізації.
- •25. Форми держави за Арістотелем
- •26. Сутність, ф-ції та рівні політ. Ідеології.
- •26. Характеристика мажоритарної виборчої сис-ми.
- •27. Консерватизм і неоконсерватизм.
- •27. Характеристика пропорційної виборчої сис-ми.
- •28. Лібералізм і неолібералізм.
- •28. Характеристика змішаної виборчої сис-ми.
- •29. Соціал-демократія.
- •29. Правова держава.
- •30. Фашизм і неофашизм.
- •30. Порівняння поглядів Платона і Арістотеля.
- •31. Сутність і типи політ. Процесів, політична участь.
- •31. Види партійних систем.
- •32. Міжнародна політика.
- •32. Структура політики.
БИЛЕТ 1
-
Походження, сутність і ф-ції політики.
В античну добу політику розглядали як одну з домінуючих сфер діяльності, що визначає статус індивіда, можливість утвердити свої сили та розум і ґрунтується переважно на двох принципах: волі та традиції. Політика визначалася як тотальний процес, жити в суспільстві означало жити обов'язково політично, оскільки політика виступала як всезагальна форма соціальних зв'язків. У середні віки політику трактували як вияв волі і дії Бога (Фома Аквінський, Августин). З початком епохи Відродження політику починають трактувати як категорію, що пов'язана з діями людини, боротьбу між силою і законом. Якщо недостатньо дії закону, їх може замінити або доповнити сила. Самі закони тільки тоді чогось варті, коли спираються на внутрішню силу підпорядкування їм і силу зовнішньої організації такого підпорядкування. В Новий час Томас Гоббс, Джон Локк, Шарль Луї де Монтеск'є визначають політику як стосунки з утвердження людської свободи за рахунок права, розуму, моралі. В 19 столітті політику визначають як мистецтво використання можливостей. Класик політичної науки німецький соціолог Макс Вебер підкреслював, що політика «означає прагнення до участі у владі або надання впливу на розподіл влади, чи то між державами, будь то всередині держави, між групами людей.
Політика – вид люд. діял; організаційна, регулятивна і контрольна сфера сус-ва, в межах якої здійснюється соц. діял. спрямована на досягнення, утримання і реалізацію влади індивідами і соц. групами заради здійснення власних запитів і потреб.
У політології виділяють такі функції політики:
-
керівництво та управління суспільством, збереження організованості й загального порядку;
-
забезпечення захисту основних прав людини;
-
управлінська (політичне керівництво суспільством);
-
інтегруюча, що забезпечує консолідацію суспільства, досягнення стабільності суспільства в цілому і складових його частин, систем;
-
регулятивна, що сприяє упорядкуванню, регламентації політичної поведінки та політичних відносин;
-
теоретико-прогностичну, мета якої — вироблення концепції, курсу розвитку суспільства;
-
сприяння виявленню інтересів різних груп суспільства;
-
нормативна, пов'язана з виробленням і затвердженням системи норм і цінностей у суспільстві;
-
соціалізації особистості — функція залучення, включення індивіда в суспільне життя, певну політичну середу;
-
забезпечення суспільства дієвим принципом розподільчої справедливості;
-
забезпечення наступності та інноваційності соціального розвитку як суспільства в цілому, так і окремої особи;
-
гарантування як усередині самої держави, так і поза її межами безпеки для всіх груп і верств суспільства.
1.Класифікація політ. Партій України.
За певними критеріями можна класифікувати політичні партії в Україні. Такими критеріями можуть бути: ставлення до державного суверенітету, соціально-економічні пріоритети, ідейно-політичні засади тощо. За ідейно-політичним спрямуванням в Україні можна вирізнити такі типи партій: національно-радикальні, національно-демократичні, загальнодемок-ратичні, соціалістичного спрямування, національних меншин.
Ще донедавна партійну систему України можна було б кваліфікувати як типово атомізовану. Політичних партій нараховувалось чотири десятки, але жодна з них не мала ані того рівня чисельності, ані того рівня популярності, ані того рівня впливовості.
Україна заступила на етап "партійної трансформації", що його визначає об'єднавчий процес малочисельних політичних партій у таких ідеологічних та політико-економічних концепціях: комуністичній та соціалістичній; соціал-демократичній; ліберальній; консер-вативній.
БИЛЕТ 2