- •Походження, сутність і ф-ції політики.
- •1.Класифікація політ. Партій України.
- •Становлення політології як науки, об’єкт, предмет, методи дослідження і ф-ції.
- •2. Особливості політ. Думки Стародавнього світу.
- •Політична думка Античності (Платон, Арістотель).
- •3. Основні шляхи демократизації України.
- •Політична думка середньовіччя (Фома Аквінський, Марсилій Подуанський).
- •4. Характерні риси політ. Культури в Укр.
- •Політ. Думка епохи просвітництва (Монтеск’є і Руссо).
- •5. Легітимність політ. Влади та її види за Вебером.
- •Політ. Думка Нового часу (Гоббс і Локк).
- •6. Особливості партійної сис-ми Укр.
- •Політична думка України.
- •7. Якості політика за Вебером.
- •Сутність влади, види та ресурси влади.
- •8. Форма правління і територіального устрою України.
- •Сучасні теоретичні трактовки політичної влади.
- •9. Типи лідерства за Вебером.
- •Сутність, структура, ознаки політ. Влади.
- •10. Правила поведінки для державця (Макіавеллі «Державець»).
- •Сутність, структура, типологія і ф-ції політ. Еліт.
- •11. Типи політ. Сис-м.
- •Моделі політ. Сис-м Істона, Алмонда і Дойча.
- •12. Проблеми становлення соц.. Держави в Україні.
- •13. Формування і розвиток елітарних уявлень. Теорії політ. Еліт.
- •13. Типи політиків за Вебером.
- •Сутність, ф-ції і типологія політ. Лідерства.
- •14. Погляди Платона в його праці «Держава»
- •Сутність, структура, ф-ції і типи політичних сис-м.
- •15. Типи політ. Процесів.
- •16. Поняття, принципи та форми демократії.
- •16. Політичні погляди Конфуція.
- •17. Характеристика тоталітарного політ. Режиму.
- •17. Типи політ. Еліт.
- •18. Характеристика авторитарного політ. Режиму.
- •18. Групи інтересів. Ознаки та функції громадсько-політ. Рухів
- •19. Сутність, походження, ознаки, ф-ції і типи держав.
- •19. Пріоритети зовнішньополіт. Діяльності Укр.
- •20. Характеристика монархічної форми правління.
- •20. Особливості політ. Еліти Укр.
- •21. Характеристика республіканської форми правління.
- •21. Політичні конфлікти.
- •22. Форми територіального устрою.
- •22. Поняття громадянської культури у праці Алмонда «Громадянська культура».
- •23. Походження, сутність, ознаки і ф-ції політ. Партій.
- •23. Поняття і ознаки соц. Держави.
- •24. Сутність, структура, ф-ції та типи політ. Культури.
- •24. Глобалізація.
- •25. Поняття, зміст, основні етапи політ. Соціалізації.
- •25. Форми держави за Арістотелем
- •26. Сутність, ф-ції та рівні політ. Ідеології.
- •26. Характеристика мажоритарної виборчої сис-ми.
- •27. Консерватизм і неоконсерватизм.
- •27. Характеристика пропорційної виборчої сис-ми.
- •28. Лібералізм і неолібералізм.
- •28. Характеристика змішаної виборчої сис-ми.
- •29. Соціал-демократія.
- •29. Правова держава.
- •30. Фашизм і неофашизм.
- •30. Порівняння поглядів Платона і Арістотеля.
- •31. Сутність і типи політ. Процесів, політична участь.
- •31. Види партійних систем.
- •32. Міжнародна політика.
- •32. Структура політики.
2. Особливості політ. Думки Стародавнього світу.
Витоками політичної думки можна вважати міфи і легенди народів страрод. світу – єгиптян, індусів, китайців,вавилонян, персів, греків, римлян, та ін.
Однією з найцінніших пам’яток в старод світі є Закони Хамураппі, які складаються з 282 статей, в яких зафіксовано прагнення до втілення вічної справедливості, до подолання зла і беззаконня.
Політична думка в Ст. Китаї представлена декількома течіями. Однією з них є Конфуціанство. ЇЇ представник розробив патріархально - патерналістську теорію.(держава - сімя )Головним для нього була турбота про підданих.
Моїзм ( Мо Цзи) Представники цього напрямку обґрунтували договірну концепцію виникнення держави.
Легізм ( Шан Ян) Легісти відстоювали ідею необхідності дотримання законів в управлінні державою.
Даосизм. ( Лао Цзи). Даосисти виходили з того що людина це частина природи, тому знаходили своє щастя лише в природі.
Єгепет. Суспільство уявлялося як піраміда. В верхівці Боги та фараони, середина – знать, чиновництво, жреці. І підніжжя – народ, та раби.
В давній Індії ще з 2 тис до н.е. формувалися уявлення про управління державою, форми і методи здійснення державної влади. До тепер збереглася одна з праць Артхашастра , у ній узагальнено попередні вчення про мистецтво держ. управління і політики.
БИЛЕТ 3
-
Політична думка Античності (Платон, Арістотель).
Різні соціально-політичні вчення, що виникли тут, містять у собі, як у зародку, майже всі пізніші теорії. В історії старогрецької політ. думки виокремлюють 3 періоди: 1) ранній (ІХ-VI ст. до н. е.) – Гомер, Солон, Піфагор, Гераклід; 2) період розквіту (V-1 пол. IV ст. до н. е.) – Демокріт, Сократ, Платон, Арістотель; 3) еллінізм (2 пол. IV-ІІ ст. до н. е.) – Епікур, Полібій. Риси давньогрецької і давньоримської політ. парадигми: 1) відбулася велика духовна революція, яка вивільнила людину; 2) апробувалися всі форми політ. режимів і були викладені міркування про ідеальну державу (політія); 3) вперше розроблені ідеї про поділ влади, правову державу і громадянське сус-во; 4) мораль вважалася основою політики; 5) розвиток сис-ми рабовласницького права Давнього Риму; 6) уявлення про те, що державність виникла в ході історичного процесу і є продуктом «суспільного договору». Платон – розробив концепцію ідеальної справедливої держави, принципи політ. солідарності. Обґрунтував теорії політики, політ. знання, політ. мистецтва, дав визначення поняттям політ. ідеологія, держ. устрій, форми держ. правління політ. свобода, справедливий закон. Вважав, що держава – результат договору між людьми. Найкраща форма правління - ристократичний демократичний устрій, «влада кращих». Вважав, що кожен громадянин повинен займатися лише своєю справою. Населення поділяв на правління, воїнів та виробників. Виділяв такі форми правління: аристократія, тимократія, олігархія, демократія, тиранія.
Арістотель – першим назвав людину «політичною твариною». Започаткував емпірико-теоретичний підхід до визначення політ. проблем, досліджував політ. сис-му. Був засновником патріархальної теорії держави. Трактував державу як об’єднання вільних громадян для здійснення управління справами сус-ва. Найкращою формою правління вважав політію.Форми державного устрою поділяв на правильні (монархія, аристократія, політія) та неправильні (тиранія, олігархія, демократія).