11. Сутність, структура, типологія і ф-ції політ. Еліт.

У перекладі з фр.слово еліта означає краще, відбірне, вибране у рисах політичних носіїв. - це певна група, прошарок суспільства, яка концентрує у своїх руках держ владу і займає владні посади, керуючи суспільством. Терміном політична еліта наділяються люди, що оволоділи найбільшою кількістю позитивних якостей, цінностей і пріоритетів, займають панівні або найбільш впливові позиції в суспільній ієрархії. Сенс політичної еліти полягає у здійсненні авторитетного керівництва у сфері політики. Еліта це не сукупність індивідів, що діють самі по собі. Це люди близькі за походженням, що діють між собою, пов’язані спільними цінностями, цілями. Типи політичних еліт: 1. За способом формування( відкрита – формується завдяки виборам, приналежність до неї визначається професіоналізмом, політ статусом, екон впливом; закрита –відбір з «кола собі подібних»;непроникна для суспільної думки, що неминуче відбивається на її здатності керувати сусп. процесами). 2.за ідеологічними цінностями (авторитарні, тоталітарні, демократичні, ліберальні). 3. За видами політ діяльності (державна, муніципальна, партійна, громадських організацій).4.за обсягом своїх повноважень (вища – провідні політ керівники(президент, глава уряду, парламенту, керівники найбільших партій), їх найближче оточення; середня – люди, що займають виробничі посади (парламентарії, сенатори), регіональні лідери (губернатори, голови великих міст); місцева (субеліта) – провідні політ фігури місцевого рівня; адміністративна – вищий прошарок держ службовців: чиновники міністерств, департаментів та інших держ органів) 5. За ступенем інтеграції у політ систему(правляча – реальне володіння важелями і механізмами здійснення владних рішень; опозиційна – виражає погляди, що відрізняються від поглядів домінуючої групи; контреліта – виключена з системи владних відносин і еліта, яка заперечує існуючу політ систему, це так звана, нелояльна, непримиренна еліта). 6. За характером впливу на маси (спадкова – має вплив через фактор «крові»; ціннісна – базує свій вплив на інтелектуальному авторитеті; функціональна – джерелом впливу є наявність проф. знань і здібностей, необхідних для виконання управлінських функцій. Функції політ еліт:функція соц. моніторингу (постійне вивчення інтересів різних соц. груп), стратегічна (ініціювання соц. Змін і вироблення політ ідеологічних доктрин, конституцій, законів, програм, реформ), інтегративна (об’єднання сус-ва на основі сформульованих елітою цінностей, подолання між групових непорозумінь і конфліктів), організаційна ( створення дієвого механізму втілення у життя політ задумів, створення і корекція інститутів політ системи, призначення кадрового апарату органів управління), рекрутування (висунення із свого середовища політ лідерів).

11. Типи політ. Сис-м.

Типи політ. сис-м виділяють за різними ознаками: 1) залежно від політ. режиму:

а) тоталітарна (жорстка регламентація всієї життєдіяльності в цілому, включно до життя, поведінку і способу мислення кожної людини; над централізація влади; нав’язування єдиної ідеології, однопартійність, ліквідація опозиції);

б) демократична (широке залучення в політику громадян, забезпеченням їм прав і свобод; участь у здійсненні влади широкого кола осіб та інститутів влади; багатопартійність; виборність органів влади);

в) авторитарна (концентрація всієї політ. влади в єдиному центрі прийняття рішень; максимальне розширення компетенції виконавчої влади; обмежена політ. участь неурядових партій і рухів; жорсткий контроль за поведінкою населення);

2) за характером взаємодії із зовнішнім середовищем: відкрита і закрита;

3) з позиції формаційного підходу: рабовласницька, феодальна, капіталістична, командна;

4) залежно від ступеня диференціації: а) примітивна („парафіяльна" культура, мінімум структурної диференціації); б) традиційна (слабка диференціація політ. структур і культура підпорядкування. Підкорюючись владі, людина чекає від неї благ, гарантій); в) сучасна (ще більше диференційовані в структурному плані, в них функціонує культура участі у політиці);

5) за характером цінностей: а) англо-американська (більшість громадян поділяють спільні базові цінності і норми – США, Англія, Канада); б) континентально-європейська (взаємодія політичних субкультур з модернізованими інститутами – Франція, Німеччина, Італія); в) до індустріальні та частково індустріальні (поєднання різних політичних культур і відсутність чіткого розподілу владних повноважень – країни Азії, Африки, Латинської Америки); г) тоталітарна (відсутність плюралізму і можливості реалізації власного інтересу – фашистська Італія, нацистська Німеччина).

БИЛЕТ 12