- •Походження, сутність і ф-ції політики.
- •1.Класифікація політ. Партій України.
- •Становлення політології як науки, об’єкт, предмет, методи дослідження і ф-ції.
- •2. Особливості політ. Думки Стародавнього світу.
- •Політична думка Античності (Платон, Арістотель).
- •3. Основні шляхи демократизації України.
- •Політична думка середньовіччя (Фома Аквінський, Марсилій Подуанський).
- •4. Характерні риси політ. Культури в Укр.
- •Політ. Думка епохи просвітництва (Монтеск’є і Руссо).
- •5. Легітимність політ. Влади та її види за Вебером.
- •Політ. Думка Нового часу (Гоббс і Локк).
- •6. Особливості партійної сис-ми Укр.
- •Політична думка України.
- •7. Якості політика за Вебером.
- •Сутність влади, види та ресурси влади.
- •8. Форма правління і територіального устрою України.
- •Сучасні теоретичні трактовки політичної влади.
- •9. Типи лідерства за Вебером.
- •Сутність, структура, ознаки політ. Влади.
- •10. Правила поведінки для державця (Макіавеллі «Державець»).
- •Сутність, структура, типологія і ф-ції політ. Еліт.
- •11. Типи політ. Сис-м.
- •Моделі політ. Сис-м Істона, Алмонда і Дойча.
- •12. Проблеми становлення соц.. Держави в Україні.
- •13. Формування і розвиток елітарних уявлень. Теорії політ. Еліт.
- •13. Типи політиків за Вебером.
- •Сутність, ф-ції і типологія політ. Лідерства.
- •14. Погляди Платона в його праці «Держава»
- •Сутність, структура, ф-ції і типи політичних сис-м.
- •15. Типи політ. Процесів.
- •16. Поняття, принципи та форми демократії.
- •16. Політичні погляди Конфуція.
- •17. Характеристика тоталітарного політ. Режиму.
- •17. Типи політ. Еліт.
- •18. Характеристика авторитарного політ. Режиму.
- •18. Групи інтересів. Ознаки та функції громадсько-політ. Рухів
- •19. Сутність, походження, ознаки, ф-ції і типи держав.
- •19. Пріоритети зовнішньополіт. Діяльності Укр.
- •20. Характеристика монархічної форми правління.
- •20. Особливості політ. Еліти Укр.
- •21. Характеристика республіканської форми правління.
- •21. Політичні конфлікти.
- •22. Форми територіального устрою.
- •22. Поняття громадянської культури у праці Алмонда «Громадянська культура».
- •23. Походження, сутність, ознаки і ф-ції політ. Партій.
- •23. Поняття і ознаки соц. Держави.
- •24. Сутність, структура, ф-ції та типи політ. Культури.
- •24. Глобалізація.
- •25. Поняття, зміст, основні етапи політ. Соціалізації.
- •25. Форми держави за Арістотелем
- •26. Сутність, ф-ції та рівні політ. Ідеології.
- •26. Характеристика мажоритарної виборчої сис-ми.
- •27. Консерватизм і неоконсерватизм.
- •27. Характеристика пропорційної виборчої сис-ми.
- •28. Лібералізм і неолібералізм.
- •28. Характеристика змішаної виборчої сис-ми.
- •29. Соціал-демократія.
- •29. Правова держава.
- •30. Фашизм і неофашизм.
- •30. Порівняння поглядів Платона і Арістотеля.
- •31. Сутність і типи політ. Процесів, політична участь.
- •31. Види партійних систем.
- •32. Міжнародна політика.
- •32. Структура політики.
19. Сутність, походження, ознаки, ф-ції і типи держав.
Держава- орг. політ.влади, головний інститут політ сис-ми сус-ва, який спрямовує і організовує за допомогою норм права спільну діяльність людей і соц.груп, захищає права та інтереси громадян.Основними елементами держави є: територія, населення(людська спільнота, яка живе на території держави і підкоряється її законам), політична влада.Основні ознаки держави: наявність системи суверенної влади;територія на яку поширюється її влада; монополія на легальне застосування сили; наявність держ. Мови і чітко виражених держ символів; апарат держави, наявність системи органів і установ, які зд. Функції держ влади; наявність нац. Правової системи; населення;наявн. Громадянства;наявн. Податкової системи.Функції держави: Зовнішні:участь у розв’язанні глобальних проблем людства; забезпеч.нац.безпеки; розвиток взаємовигідного співробітництва;відстоювання держ. Інтересів в міжн. Відносинах;миро творчість;участь у боротьбі за дотриманням міжн.правопорядку. Внутрішні: економ.;соц..;забезпечення народовладдя;захист конституційного ладу;забезпеч правопорядку і законності;консолідація сус-ва, соц..арбітраж;еколог.;культурно-освітня;науково-організаторська. Причини виникнення держави: 1.розвиток вир-ва і сусп.поділу праці,ускладнення сусп..організації,як наслідок виокремлення управлінської діяльності в самостійний вид праці;поява особливої групи людей. 2.майнова диференціація населення,виникн. Приватної власності, утв класів, становлення способу вир-ва заснованого на позаекономічному примусі до праці. 3.воєнно-територіальна експансія, завоювання одних народів іншими.4. демографічні причини:держава виникла як перший великий політ.комплекс. Основні теорії походження держави: . I. Теологічна теорія, за якою держава вічна та існує завдяки божественній волі, через що кожний громадянин зобов’язаний упокорюватися їй та бути смиренним.(ідеологи ст. сходу,католицької церкви, ісламу)ІІ. Патріархальна теорія, за якою держава уподібнюється до великої сім’ї, яку, як батько (латинською - pater), очолює правитель.(Конфуцій Арістотель)ІІІ. Договірна теорія, за якою держава виникла в результаті угоди між людьми, також сягає глибини століть. Ще у Древній Греції софісти вважали, що держава виникла в результаті договірного об’єднання людей з метою забезпечення справедливості.(Грацій, Гоббс,Руссо,Спіноза)IV. Теорія насильства, прихильники якої стверджують, що держава виникла в результаті завоювання слабких і беззахисних племен сильнішими та організованішими.(Дбюрінг,Гумплович)V. Психологічна теорія, за якою виникнення держави пояснюється властивостями людської психіки, потребою індивіда жити в колективі, його прагненням до пошуку авторитету, вказівками якого можна було б керуватися у повсякденному житті, природним бажанням людини владарювати і підкорятися(фрезер,Петражицький) VI. Марксистська теорія, вказує на те, що держава є результатом зміни соціально-економічних відносин, держава виникає одночасно з з поділом сус-ва на класи(Маркс,Енгельс)
Економічною основою типології держав є певний тип виробничих відносин, які виражають їхню соціальну сутність і призначення. Однак дотепер інсують розбіжності у поглядах як щодо критеріїв типізації, так і щодо типології держав. Марксисти з класових, формаційних позицій виділяють історично-формаційні типи держав: рабовласницький, феодальний, капіталістичний, соціалістичний. Виокремлюють також перехідний тип держави від одного історичного типу до іншого. Поширеною на Заході і в нас є типологія держав за політичними режимами, відповідно до якої прийнято виокремлювати тоталітарний, авторитарний та демократичний типи держав. Політологи виокремлюють ще національний тип держави.