14. Сутність, ф-ції і типологія політ. Лідерства.

Політ лідер – учасник політ процесу, що активно впливає на нього і стимулює соц. Групи чи сус-во в цілому на досягнення певної мети. Лідери виступають ключовими фігурами політ життя і реально впливають на сусп.-політ процеси. Особистість, яка претендує на лідерство, повинна мати певні соціально значущі риси, які формуються в процесі її взаємодії з іншими людьми. Вебер виокремлює 3 типи лідерства: 1) традиційне лідерство – це право на лідерство, належність до еліти, віра у святість традицій. Воно базується на вірі підлеглих у те, що влада законна, оскільки вона існувала завжди, і ця влада пов’язана з традиційними нормами, на які посилається правитель; 2) харизматичне лідерство хар-ся вірою підлеглих у надзвичайні здібності вождя та його винятковість. Широкі маси населення вірять у те, що такий лідер покликаний самим життям виконувати якусь виняткову місію, тому вони бувають навіть фанатично віддані такій людині; 3)раціонально-легальне лідерство означає появу в суспільному житті політ. лідера через демократичні процедури виборів, що відповідають вимогам закону. Обраному лідеру надаються широкі повноваження, за будь-які зловживання він нестиме відповідальність перед виборцями. Функції: аналітична або постановки діагнозу, розробки програми дій, мобілізації країни на виконання програми, інтегративна (всі верстви одне ціле), патронажна і арбітражна.

14. Погляди Платона в його праці «Держава»

Після того, як люди спробували і коїти несправедливість. І терпіти її, то визнали доцільним домовитися один з одним, аби і не коїти несправедливість, і не потерпати від неї. Звідси взяло свій початок законодавство і взаємний договір. Держава виникає, коли кожен з нас не може задовольнити свої потреби, але багато чого потребує. Так, кожна людина залучає то одного, то іншого для задоволення різних потреб. Відчуваючи потребу багато в чому, багато людей збираються разом, щоб спільно допомагати один одному і таке спільне населення є державою. Платон також вважав, що для того, щоб будь-яка діяльність була успішною, кожен повинен займатися лише своєю справою. В своїй роботі розробив концепцію ідеальної держави. Ідеальною вважав таку державу, яка є щасливою в цілому, де немає бідних і багатих, а всі є рівними. Чеснотами такої держави є мудрість, розсудливість, справедливість і мужність. Якщо серед правителів виділяється хтось один – це царська влада, якщо декілька – аристократія. Платон також виділяє такі форми правління: тимократія (зміни в державі зумовлені суперечками, які виникають всередині тієї частини, котра має владу); олігархія (при владі багаті, встановлено майновий ценз); демократія (коли бідняки, одержавши перемогу, деяких з противників знищують, інших виганяють, решту зрівнюють в правах і заміщенні державних посад); тиранія (ненаситне прагнення до одного і зневага до іншого спотворює демократичний устрій і підготовлює потребу в тиранії; виникає з крайньої свободи і стає величезним і найжорстокішим рабством).

БИЛЕТ 15