2. Становлення політології як науки, об’єкт, предмет, методи дослідження і ф-ції.

З самої назви випливає, що політологія - це наука про політику. Виникнення політології пов'язують з рубежем ХІХ-ХХ ст., коли вона стала на шлях активного теоретичного і методологічного розмежування з історією, юриспруденцією, соціологією та філософією. В історії розвитку політичного знання виділяють три великих етапи: перший етап сягає корінням в історію стародавнього світу, античності і продовжується до Нового часу; це період панування міфологічних, а пізніше - філософсько-етичних та теологічних пояснень політичних явищ і поступової їх заміни раціональними трактуваннями; при цьому політичні ідеї розвиваються в загальному потоці гуманітарних знань; другий етап починається з Нового часу і продовжується приблизно до середини XIX ст.: політичні теорії звільняються від релігійного впливу, набувають світського характеру і найголовніше - стають більш прив'язаними до конкретних потреб історичного розвитку; центральними питаннями політичної думки стають проблема прав людини, ідея поділу влади, правової держави і демократії; у цей період відбувається становлення перших політичних ідеологій, політика усвідомлюється як особлива сфера життєдіяльності людей; третій етап - це період становлення політології як самостійної наукової і освітньої дисципліни; процес оформлення політології починається приблизно у другій половині XIX ст., потім знадобиться майже сто років для кінцевого оформлення та професіоналізації політичної науки. На рубежі ХІХ-ХХ ст. у політології формуються принципово нові методологічні підходи до дослідження політичних явищ, що призводить до появи різнобічних шкіл і напрямів, які відіграли значну роль у становленні сучасної політологічної науки. З другої половини XIX ст. політологія стає на шлях активного організаційного оформлення. У 70-90 pp. XX ст. відбувається кінцева інституціоналізація політичної науки. З допоміжної дисципліни, яку нерідко розглядали як доповнення до юриспруденції і соціології, політологія перетворилася в загальновизнану, організаційно оформлену академічну дисципліну з широко розгалуженою системою освітніх та дослідницьких закладів.

Об’єктом політології є політична сфера сусп. життя : політика і влада; політична система суспільства;сис-ма політ управління сус-ва. Предметом є особливості формування, встановлення та реалізації влади. Методи : 1) Історичний. Полягає у вивченні політичних процесів, явищ, політичних систем в історичному плані з точки зору їх історичного взаємозв 'язку та розвитку; 2) Соціальний. Сприяє з'ясуванню соціальної зумовленості політичних явищ і процесів, зокрема, впливу на політичну систему економічних відносин, соціальної структури, моралі, культури, релігії; 3) Системний. Забезпечує цілісне сприйняття об'єкта дослідження і всебічний аналіз зв'язків між окремими його елементами в межах цілого; 4) Порівняльний. Зіставлення однотипних політичних явищ (політичних режимів, державного устрою тощо), різних способів реалізації одних і тих самих політичних функцій, політичних рішень і т. д; 5) Структурно-функціональний. Передбачає розчленування політичного явища на складові частини з подальшим аналізом вивчення їх ролі для суспільства, соціальних змін індивідів. Ф-ції політології: 1) пізнавальна – вивчення, систематизація, пояснення, аналіз, узагальнення і оцінка політичних явищ; 2) методологічна – способи, методи і принципи теорем. Дослідження політ. сфери і практичної реалізації здобутих знань; 3) аналітична – накопичення, вивчення, систематизація фактів і явищ політичного життя ; 4) прогностична – передбачення шляхів розвитку політ. процесів, різних варіантів політ. поведінки; 5) світоглядна – затвердження цінностей, ідеалів, норм цивілізованої політ. сис-ми, політ. культури соц. суб’єктів, що сприяє досягненню консенсусу в сус-ві; 6) Функція політичної соціалізації. Забезпечує процес включення людини в політичну сферу життя суспільства і формування певного типу політичної культури; 7) Нормативна. Проявляється в регламентації відносин між суб'єктами політичного життя.