- •Походження, сутність і ф-ції політики.
- •1.Класифікація політ. Партій України.
- •Становлення політології як науки, об’єкт, предмет, методи дослідження і ф-ції.
- •2. Особливості політ. Думки Стародавнього світу.
- •Політична думка Античності (Платон, Арістотель).
- •3. Основні шляхи демократизації України.
- •Політична думка середньовіччя (Фома Аквінський, Марсилій Подуанський).
- •4. Характерні риси політ. Культури в Укр.
- •Політ. Думка епохи просвітництва (Монтеск’є і Руссо).
- •5. Легітимність політ. Влади та її види за Вебером.
- •Політ. Думка Нового часу (Гоббс і Локк).
- •6. Особливості партійної сис-ми Укр.
- •Політична думка України.
- •7. Якості політика за Вебером.
- •Сутність влади, види та ресурси влади.
- •8. Форма правління і територіального устрою України.
- •Сучасні теоретичні трактовки політичної влади.
- •9. Типи лідерства за Вебером.
- •Сутність, структура, ознаки політ. Влади.
- •10. Правила поведінки для державця (Макіавеллі «Державець»).
- •Сутність, структура, типологія і ф-ції політ. Еліт.
- •11. Типи політ. Сис-м.
- •Моделі політ. Сис-м Істона, Алмонда і Дойча.
- •12. Проблеми становлення соц.. Держави в Україні.
- •13. Формування і розвиток елітарних уявлень. Теорії політ. Еліт.
- •13. Типи політиків за Вебером.
- •Сутність, ф-ції і типологія політ. Лідерства.
- •14. Погляди Платона в його праці «Держава»
- •Сутність, структура, ф-ції і типи політичних сис-м.
- •15. Типи політ. Процесів.
- •16. Поняття, принципи та форми демократії.
- •16. Політичні погляди Конфуція.
- •17. Характеристика тоталітарного політ. Режиму.
- •17. Типи політ. Еліт.
- •18. Характеристика авторитарного політ. Режиму.
- •18. Групи інтересів. Ознаки та функції громадсько-політ. Рухів
- •19. Сутність, походження, ознаки, ф-ції і типи держав.
- •19. Пріоритети зовнішньополіт. Діяльності Укр.
- •20. Характеристика монархічної форми правління.
- •20. Особливості політ. Еліти Укр.
- •21. Характеристика республіканської форми правління.
- •21. Політичні конфлікти.
- •22. Форми територіального устрою.
- •22. Поняття громадянської культури у праці Алмонда «Громадянська культура».
- •23. Походження, сутність, ознаки і ф-ції політ. Партій.
- •23. Поняття і ознаки соц. Держави.
- •24. Сутність, структура, ф-ції та типи політ. Культури.
- •24. Глобалізація.
- •25. Поняття, зміст, основні етапи політ. Соціалізації.
- •25. Форми держави за Арістотелем
- •26. Сутність, ф-ції та рівні політ. Ідеології.
- •26. Характеристика мажоритарної виборчої сис-ми.
- •27. Консерватизм і неоконсерватизм.
- •27. Характеристика пропорційної виборчої сис-ми.
- •28. Лібералізм і неолібералізм.
- •28. Характеристика змішаної виборчої сис-ми.
- •29. Соціал-демократія.
- •29. Правова держава.
- •30. Фашизм і неофашизм.
- •30. Порівняння поглядів Платона і Арістотеля.
- •31. Сутність і типи політ. Процесів, політична участь.
- •31. Види партійних систем.
- •32. Міжнародна політика.
- •32. Структура політики.
28. Характеристика змішаної виборчої сис-ми.
Змішана виборча система це система за якою частина депутатів обираються за мажоритарною виборчою системою а друга за пропорційною або ж вибори відбуваються за одною системою а переможці визначаються за іншою. Використовується в двох випадках:1. коли існує двопалатний парламент, верхня мажоритарна, нижня пропорційна. 2. за наявністю однопалатного парламенту, одна част. Де пут. Обирається за мажори., друга за пропорційною. Іноді змішані системи запроваджуються в модифікованому вигляді з перевагою тієї чи іншої виборчої системи. Виборчими системами, що надають перевагу мажоритарному методові голосування при застосуванні і пропорційного голосування виступають наступні змішані системи: 1) система з єдиним голосом, що не допускає передачі. Зміст її полягає в тому, що в багатомандатному виборчому окрузі виборець голосує за одного кандидата, а не за список кандидатів від партії. 2) обмежене голосування, яке передбачає, що виборці можуть обрати кількох кандидатів з одного бюлетеня, але їх має бути менше, ніж кількість місць для заповнення;
3) кумулятивне голосування передбачає, що виборець має стільки голосів, скільки мандатів у окрузі, і може її розподілити між всіма кандидатами, а може й віддати всі свої голоси за тільки одного з кандидатів. Існує й змішана система, що використовує переважно модифіковану пропорційну систему представництва. Система з єдиним голосом, який передається, передбачає, що виборці голосують за одного кандидата незалежно від числа мандатів у виборчому окрузі, але при цьому виражають перевагу і щодо інших кандидатів. Найпростішим варіантом змішаної виборчої системи є паралельне комбінування: певна частина представницького органу обирається за мажоритарним, інша — за пропорційним принципом.
БИЛЕТ 29
29. Соціал-демократія.
Соціал-демократія як політичний рух зародилася в Німеччині у минулому столітті. Спочатку ідеологія соціал-демократії збігалася з ідеологією комунізму. Соціал-демократія і комунізм до 20-х років XX ст. фактично були тотожними. Соціал-демократична концепція соціалізму визначає його як суспільний лад, що досягається не революційною ліквідацією, а реформуванням капіталізму зі збереженням приватної власності, забезпеченням зростання середнього класу і соціального партнерства, досягненням значно вищого рівня соціальної рівності й справедливості.
Соціал-демократія — ідеологічна й політична течія, яка виступає за здійснення ідей соціалізму в усіх сферах суспільного життя; важлива складова політики лівих сил сучасності, передусім Західної Європи
З розвитком соціал-демократичного руху відбувалися зміни у соціалістичній ідеології, в системі ідей, які він прагнув втілювати у життя.Під терміном "соціалізм" протягом останніх півтора століть розуміли в одному випадку соціалістичну ідею як одну з можливих концепцій соціальної справедливості, а в іншому — як особливу організацію виробництва та розподілу продуктів і благ, альтернативну ринковій системі. Інколи суспільствознавці, політики та ідеологи помилково ототожнюють ці два поняття.
В основу соціалістичної ідеї покладено концепцію само-цінності людини незалежно від її соціального та економічного статусу. Головним змістом соціалізму, його світоглядною цінністю є те, що суспільство повинно не тільки проголошувати, а й гарантувати кожному можливість існування і духовного розвитку. Суспільство мусить взяти на себе відповідальність за самореалізацію людини.