- •Походження, сутність і ф-ції політики.
- •1.Класифікація політ. Партій України.
- •Становлення політології як науки, об’єкт, предмет, методи дослідження і ф-ції.
- •2. Особливості політ. Думки Стародавнього світу.
- •Політична думка Античності (Платон, Арістотель).
- •3. Основні шляхи демократизації України.
- •Політична думка середньовіччя (Фома Аквінський, Марсилій Подуанський).
- •4. Характерні риси політ. Культури в Укр.
- •Політ. Думка епохи просвітництва (Монтеск’є і Руссо).
- •5. Легітимність політ. Влади та її види за Вебером.
- •Політ. Думка Нового часу (Гоббс і Локк).
- •6. Особливості партійної сис-ми Укр.
- •Політична думка України.
- •7. Якості політика за Вебером.
- •Сутність влади, види та ресурси влади.
- •8. Форма правління і територіального устрою України.
- •Сучасні теоретичні трактовки політичної влади.
- •9. Типи лідерства за Вебером.
- •Сутність, структура, ознаки політ. Влади.
- •10. Правила поведінки для державця (Макіавеллі «Державець»).
- •Сутність, структура, типологія і ф-ції політ. Еліт.
- •11. Типи політ. Сис-м.
- •Моделі політ. Сис-м Істона, Алмонда і Дойча.
- •12. Проблеми становлення соц.. Держави в Україні.
- •13. Формування і розвиток елітарних уявлень. Теорії політ. Еліт.
- •13. Типи політиків за Вебером.
- •Сутність, ф-ції і типологія політ. Лідерства.
- •14. Погляди Платона в його праці «Держава»
- •Сутність, структура, ф-ції і типи політичних сис-м.
- •15. Типи політ. Процесів.
- •16. Поняття, принципи та форми демократії.
- •16. Політичні погляди Конфуція.
- •17. Характеристика тоталітарного політ. Режиму.
- •17. Типи політ. Еліт.
- •18. Характеристика авторитарного політ. Режиму.
- •18. Групи інтересів. Ознаки та функції громадсько-політ. Рухів
- •19. Сутність, походження, ознаки, ф-ції і типи держав.
- •19. Пріоритети зовнішньополіт. Діяльності Укр.
- •20. Характеристика монархічної форми правління.
- •20. Особливості політ. Еліти Укр.
- •21. Характеристика республіканської форми правління.
- •21. Політичні конфлікти.
- •22. Форми територіального устрою.
- •22. Поняття громадянської культури у праці Алмонда «Громадянська культура».
- •23. Походження, сутність, ознаки і ф-ції політ. Партій.
- •23. Поняття і ознаки соц. Держави.
- •24. Сутність, структура, ф-ції та типи політ. Культури.
- •24. Глобалізація.
- •25. Поняття, зміст, основні етапи політ. Соціалізації.
- •25. Форми держави за Арістотелем
- •26. Сутність, ф-ції та рівні політ. Ідеології.
- •26. Характеристика мажоритарної виборчої сис-ми.
- •27. Консерватизм і неоконсерватизм.
- •27. Характеристика пропорційної виборчої сис-ми.
- •28. Лібералізм і неолібералізм.
- •28. Характеристика змішаної виборчої сис-ми.
- •29. Соціал-демократія.
- •29. Правова держава.
- •30. Фашизм і неофашизм.
- •30. Порівняння поглядів Платона і Арістотеля.
- •31. Сутність і типи політ. Процесів, політична участь.
- •31. Види партійних систем.
- •32. Міжнародна політика.
- •32. Структура політики.
-
Сутність, структура, ф-ції і типи політичних сис-м.
Політ. сис-ма – інтегрована сукупність політ влади, суб’єктів, відносин, політ. організацій і політ. культури, яка забезпечує його соц. стабільність, соц. порядок і яка має певну соц.-політ. орієнтацію. Структура політ. сис-ми: 1) інституціональна підсистема (стабільні політ. організації і установи даного сус-ва, яка безпосередньо здійснюють політ владу – держава, політ. партії, соц.-економічні та інші організації); 2) нормативно-регулятивна підсистема(створення політ. норм, які визначають поведінку людей в політ. житті – право, політ. норми і традицій, деякі норми моралі); 3) інформаційно-комунікативна підсистема (встановлює зв'язок між інститутами політ. сис-ми – канали передачі інформації влади, ЗМІ). Ф-ції політ. сис-ми: 1. вироблення політ. курсу держави та визначення цілей та завдань розвитку сус-ва; 2. організація діяльності суспільства на виконання цілей, завдань політ. програми держави; 3. координація окремих елементів сус-ва; 4. легітимація (діяльність спрямована на узаконення політ. сис-ми); 5. політична соціалізація (включення людини в політичну діяльність); 6. артикуляція інтересів (пред'явлення вимог до осіб, що приймають політ. рішення); 7. агрегування інтересів (узгодження та впорядкування інтересів і потреб соц. верств населення).
Типи політ. сис-м виділяють за різними ознаками: 1) залежно від політ. режиму:
а) тоталітарна (жорстка регламентація всієї життєдіяльності в цілому, включно до життя, поведінку і способу мислення кожної людини; над централізація влади; нав’язування єдиної ідеології, однопартійність, ліквідація опозиції);
б) демократична (широке залучення в політику громадян, забезпеченням їм прав і свобод; участь у здійсненні влади широкого кола осіб та інститутів влади; багатопартійність; виборність органів влади);
в) авторитарна (концентрація всієї політ. влади в єдиному центрі прийняття рішень; максимальне розширення компетенції виконавчої влади; обмежена політ. участь неурядових партій і рухів; жорсткий контроль за поведінкою населення);
2) за характером взаємодії із зовнішнім середовищем: відкрита і закрита;
3) з позиції формаційного підходу: рабовласницька, феодальна, капіталістична, командна;
4) залежно від ступеня диференціації: а) примітивна („парафіяльна" культура, мінімум структурної диференціації); б) традиційна (слабка диференціація політ. структур і культура підпорядкування. Підкорюючись владі, людина чекає від неї благ, гарантій); в) сучасна (ще більше диференційовані в структурному плані, в них функціонує культура участі у політиці);
5) за характером цінностей: а) англо-американська (більшість громадян поділяють спільні базові цінності і норми – США, Англія, Канада); б) континентально-європейська (взаємодія політичних субкультур з модернізованими інститутами – Франція, Німеччина, Італія); в) до індустріальні та частково індустріальні (поєднання різних політичних культур і відсутність чіткого розподілу владних повноважень – країни Азії, Африки, Латинської Америки); г) тоталітарна (відсутність плюралізму і можливості реалізації власного інтересу – фашистська Італія, нацистська Німеччина).