23. Поняття і ознаки соц. Держави.

Соціальна держава – держава, яка прагне до створення кожному громадянину гідних умов існування, соціальної захищеності, співучасті в управлінні виробництвом, можливостей самореалізації особистостей. Хар-ні ознаки соц. держави:

Забезпечує:

1. рух до соц. справедливості.

2. ослаблення соц. нерівності

3. надання кожному громадянину роб. місця чи інш. джерела існування.

4. мир та злагоду в сус-ві.

5. формує для людей. життєве середовища

Базується на:

1. досить високому рівні економічного розвитку

2. демократизм політ. сис-ми

3. на компромісі осносних політ. сил відносно цілей та шляхів розвитку Сус-ва.

4. розвитку сис-ми соц. партнерства та захисту громадян

5. підвищення ролі держави в сис-мі панування і регулювання соц.-економ.

БИЛЕТ 24

24. Сутність, структура, ф-ції та типи політ. Культури.

Політ культура – сукупність стійких форм політ свідомості і поведінки, а також х-ру і способів функ-ня політ інститутів в межах певної політ сис-ми.

Політична культура знаходить свій вияв у діяльності держави, політичних партій, політичних рухів, суспільних організацій, трудових колективів, окремих громадян, у демократії, конституції, в системі правових норм, у ставленні до них громадян держави.

Політична культура — або система знань та переконань людини, її принципів та політичних норм, або рівень політичної свідомості та активності людини, характер її політичної діяльності. Структура політ культури: 1) політ. досвід (фіксує історію розвитку політичних відносин у різних формах: історичних, літературних, наукових пам’ятках, політичних традиціях, звичаях); 2) політ. свідомість (система політичних знань, цінностей та ідейно-політичних переконань, на основі яких виробляються стійкі і значимі політичні орієнтації і установки людей по відношенню до політичної системи та їх місця в даній системі; В політичній свідомості можна виділити два компоненти: ідеологічний та емоційно-психологічний. Перший включає в себе політичні знання, політичні цінності та політичні переконання. Політичні знання – це знання людей про політику, про політичну систему, про різні ідеології, а також про ті інститути і процеси, з допомогою яких забезпечується участь громадян в політичному житті суспільства. Політичні цінності – це етичні і нормативні судження про політичне життя, про політичні цілі, на реалізаціяю яких спрямована політична діяльність. Політичними цінностями є законність і порядок, стабільність системи, соціальна справедливість тощо. Політичні переконання виникають на основі політичних знань і цінностей як сукупність уявлень, характеризуючих політичний ідеал особистості); 3) політ. поведінка (практична взаємодія людини з політичним середовищем, яке виражається в тій чи іншій формі політичної участі. Вона обумовлена, з одного боку, політичною свідомістю, а з другого – рівнем політичного розвитку суспільства в цілому. Політична поведінка людей проявляється в їхній політичній діяльності і в остаточному підсумку виявляє рівень їх політичної культури на практиці).

Функції: Пізнавальна функція політичної культури озброює людей знаннями, необхідними для успішної діяльності у сфері політики, для формування кожною людиною власної думки.Регулююча функція політичної культури виявляється в прямому або опосередкованому впливові на поведінку людей та організацій щодо сприйняття ними політичних подій, оцінки існуючих політичних систем та їх окремих елементів, політичних діячів, посадових осіб апарату управління, а також впливу на процес підготовки і прийняття політико-управлінських рішень і т.п. Виховна функція полягає в тому, що політична культура сприяє інтелектуальному розвитку особистості, розширенню його кругозору завдяки набутим політичним знанням. Комунікативна функція полягає в тому, що через політичні традиції стереотипи політичної свідомості і поведінки передаються новим поколінням. Інтегративна функція полягає в тому, що політична культура стає опорою існуючої політичної системи, сприяє згуртованості всіх верств населення, створюючи таким чином широку соціальну базу системи влади правлячого класу, забезпечуючи підтримку функціонуючої політичної системи більшістю населення.Прогностична – знання стану політ культури суб’єктів, притаманних їм ціннісних орієнтацій та оцінок політ життя – дає змогу передбачити можливі варіанти їхніх реакцій і практичних дій у конкретних соціально-політ ситуаціях.

Американські політологи Г.Алмонд і С.Верба виділили три базових типи політичної культури: патріархальна культура характеризується повною відсутністю у населення цікавості до політики, сліпим підпорядкуванням владі, злиттям політичних орієнтацій з релігійними і соціальними; підданська культура передбачає слабку індивідуальну участь у політичному житті визнання особливого авторитету влади, поважне або негативне ставлення до неї; активістська культура (культура участі) відрізняється від усіх інших типів активною участю громадян у політиці незалежно від позитивного чи негативного ставлення до політичної системи.