- •51. Киевская Русь во время княжения Ярослава Мудрого. «Русская правда».
- •52. Взгляды (оценки) содержания украино-московского договора 1654г.
- •53 Кирилло-мефодиевское братсво:основные положения его программ
- •54.Варшавский договор
- •Вопрос 55.Диссидентское движение и его особенности на Украине.
- •56 Культура киевской Руси
- •57. Б. Хмельницкий – творец Украинского государстваства, военочальник, дипломат.
- •58. Причина отменения крепостного права
- •59. Украинско в советско-полесской войне 1920г.
- •60. Перестройка. Протеворичевость процессов перстройки в Украине.
- •62. «Руина», ее причины, признаки, последствия
- •63. Т.Г. Шевченко и его вклад в национально-освободительную войну на Украине
- •64. Рижский договор рсфср, усср с Польшей и его последствия
- •65. Чернобыльская катастрофа и ее последствия
- •66. Русь-Украина в период политической раздробленности : причины, последствия
- •67. Гетьманство Ивана Выговского. Гадяцкий трактат. Конотопская битва
- •68. Особенности и последствия сельской реформы 1861 г. В Украине
- •73. Главные положение реформы 1861 г.
- •74. Создание Союза сср и вхождение Украины в его состав.
- •75. Декларация про государственный суверинитет Украины
- •1. Содержание Декларации о государственном суверенитете Украины.
- •2. Историческое значение Декларации.
- •76. Причины поражения дружин удельных князей и последствия татаро-монгольского нашествия
- •78. Кримська війна і участь в ній укр. Народу
- •79. Ураїна в роки нової економічної політики
- •80. Входження Криму до складу України
- •81. Особливості розвитку Галицького та Волинського князівств у хі-хіі ст.
- •82. Гетьманування і.Брюховецького. «Московські статті»
- •83. Демократичні реформи 60-70 рр. Хіх ст. (земська, судова, народної освіти)
- •84. Політика коренізації (українізації ) на Україні та її наслідки
- •85. Создание многопартийности в Украине. Возникновение новых политических партий и движение
- •86. Возникновение Галицко-Волынского княжества. Князь Роман Мстиславович.
- •87. Гетьманство Ивана Мазепи
- •88. Демократические реформы 60-70х гг. 19 ст. (военная финансовая)
- •89. Осуществление индустриализации в 1930 года и ее последствия
- •90. Акт провозглашение независимости Украины. Его содержание
- •91. Галицко-Волынское княжество во времена Данилы Галицкого
- •92. Северная Война и Украина
- •93. Розвиток капіталізму на Україні після реформи 1861 р. І інших реформ
- •94.Утворення тоталітарного режиму і масової репресії в Україні у 1930-х роках
- •95. Всеукраїньский референдум 1 грудня 1991 р., його підсумки
- •96. Литовська експансія на укр.. Землі у 2 пол. XIV – середині XVII
- •97. Значення Запорізької Січі в історії українського народу
- •98. Громадівський рух на Україні.
- •99. Розстріляне відродження в Україні
- •100. Україна в період утвердження національної державності. Президент л.Кравчук.
- •101. Политика Литвы на захваченных украинских землях.
- •102 Деятельность первой малороссийской коллегии.
- •104. Насильственная коллективизация сельского хозяйства на Украине
- •105. Государственные процессы в Украине в 1994-2004 гг. Президент л. Кучма
- •106. Кревская уния и её последствия
- •107. Усиление наступления российского царизма на автономию Украины в Iй половине xviiIв.
- •108. Политическое движение на западно- украинских земях: мосвофилы, народовцы, революционные демократы.
- •109. Голодомор 1932-1933 гг. Его последствия
- •111. Польская експансия на украинские земли во 2й половине 14-17 ст.
- •112. Внутряння и внешняя политика Правобережья Петра Дорошенка
- •113. Культурно-просветительское общество «Просвита»
- •114. Украинские земли вод Властью Чехославакии. Провозглашение независимости Карпатской Украины.
- •115. Принцыпм внешней политики Украины. Основные ее направления
- •116. Люблинская уния в 1569 г. И ее фатальные последствия для украинцев
- •117. Гетьманство Кирила Розумовского
- •118 Вопроса нет вообще
- •119.Украина в гожы Росийской буржуазно-демократической революции 1905-1907 гг.
- •120. Содержания пакта «Рибентропа Молотова» и тайного соглашения Место Украины в документах
- •121 Украинская нац. Символика и ее происхождение
- •123. Берестейская уния, ее причины, содержание и ее происхождение
- •124. Антиукраинская политика правительства Екатерины 2.
- •125. Восстания в армии и на флоте в Укарине в годы буржуазно-демократической революции 1905-1907 гг.
- •126 Возз'єднання західно-українських земель з урур і їх радянизація
- •127 Розпад срср.Причини
- •128. Введение украинского козачества: причины и суть
- •129. Уничтожение Гетьманата царизмом
- •130. Деятельность украинцев в I и II гос думах
- •131. Начало Великой Отечественной войны. Причины временных неудач Красной армии.
- •132.Содружество Независимых Государств и участие в нем Украины.
- •133. Военное искусство козаков
- •134. Вторая малороссийская коллегия, ее политика в Украине
- •135. Формирование политических партий в Укарине в годы 1-буржуазно-демократической революции (1905-1907)
- •136. Главные события Великой Отечественной войны на территории Укарины в первый период войны
- •143. Реестровое казачество, цели и условия его создания
- •145 Столыпинская аграрная реформа ,её последствия.
- •146 Оборона Киева,Одессы,Севастополя в годы 2 Мировой войны.
- •147. Независимая Украина в международных отношениях.
- •148. Украинское козачество в борьбе с турецко-татарским нашествием
- •149.Правобережная Украина в составе Российской империи.
- •150. Валуевский и Эмский указы. Их последствия на Украине
- •151.Установление нацистского оккупационного режима на Украине.
- •Вопрос 152. Украина во времена политики гласности и усиление общественно-политической активности народа.
- •155. Падение самодержавия в России. 1 и 2 универсалы
- •157. Минское соглашения про создания Содружества Незавимисых Государств (снг) и участие в этом процессе Украины
- •158. Народные выступления против Речи Посполитой под руководством к. Косинского та с. Наливайка
- •159 Входження Північного Причорномор'я до складу Росії
- •160. Союз освобождения Украині и его деятельность в годі Первой мировой войні
- •162 Конституция Украины о Верховной Раде как о высшем законодательном органе
- •163. Казацко –сельские восстания против Речи Посполитой в 1 половине 17 ст.
- •164 Присоединение Крыма к России и суть этого события
- •165. Украина в Первой Мировой войне
- •166. Вклад украинского народа в победу над немецкими захватчиками.
- •167. Деятельность законодательной и исполнительной власти Украины в период международного кризиса
- •168. «Ординация Войска Запорожского реестрового, находящегося на службе Речи Посполитой». 1638г. И ее основные положения.
- •169. Росийско-туркецкие войны 2 половины 18 ст. И их последствия для Украины.
- •170. Деятельность Украинской Центральной Рады 1 и 2 универсалы.
- •I Универсал
- •II Универсал
- •171. Освобождение Украины от немецко-фашистких захватчиков
- •172. Президент Украины, его полномочия согл. Конституции
- •173. Причины поражения и последствия козацко-сельских восстаний против Речи Посполитой в конце 16 ст. В 30х годах 17 ст.
89. Осуществление индустриализации в 1930 года и ее последствия
До 1926 р. економіка СРСР і України в основному була відбудована. Логічним стало питання про перспективи її подальшого розвитку. Ця проблема ускладнювалась для керівництва країни тим, що очікуваної більшовиками світової революції не відбулося, країни Заходу оговталися після повоєнної кризи і стабілізували свою економіку. У цих умовах навіть значна кількість керівних діячів Комуністичної партії не вважала можливим будувати нове суспільство без революції на Заході при техніко – економічній відсталості країни. Але Сталін думав інакше. В упертій внутріпартійній боротьбі його точка зору перемогла, і вся почала на практиці здійснювати теорію будівництва соціалізму в одній країні – величезний за масштабами багаторічний соціальний експеримент. Вербалізм сталінського варіанта цієї теорії виявлявся в тому, що він базувався на ігноруванні особистої зацікавленості людини, настроях зрівнялівки, не враховував фактори техніко – економічної відсталості країни, її певну міжнародну ізоляцію.
Вирішальною ланкою будівництва соціалізму повинна була стати індустріалізація, тобто процес створення великої машинної індустрії усіх галузях економіки. Індустріалізація була Об’єктивно необхідною – не можна було базуватись на досягнутому рівні розвитку промисловості. Це було потрібно і для підвищення рівня життя людей, зміцнення обороноздатності, покращання стану культури, загального рівня цивілізованості, тобто сама по собі ідея індустріалізації була вірною. Здійснення індустріалізації мало свої особливості. По-перше, індустріалізація почалася з розвитку важкої промисловості і цій галузі весь час надавалась перевага. Це пояснювалось партійно-радянським керівництвом перш за все необхідністю зміцнення обороноздатності держави. Легкій промисловості, яка зразу ж давала більшу віддачу, кращий обіг грошей, підвищення рівня життя, надавали другорядного значення. По-друге, індустріалізація здійснювалась форсованим темпом. Висувалося завдання за 10-15 років збудувати соціалізм і наздогнати західні країни за рівнем промислового розвитку. Усе це досягалося за рахунок величезного напруження сил усього народу, збереження низького рівня його життя (особливо селянства). По-третє, індустріалізація проводилась у рамках жорсткого плану, часто нереального і необґрунтованого,і цим відрізнялась від індустріалізації на Заході, де цей процес керувався доцільністю, потребами суспільства, хоч і проходив без суворої регламентації. По-четверте, радянська індустріалізація здійснювалась за рахунок лише власних джерел фінансування, і пошук цих джерел був одним з головних завдань політики і предметом внутріпартійної боротьби. Гострота ідейно – політичної боротьби з цих питань обумовлювалась недостачею коштів для одночасного розвитку всіх галузей народного господарства. Результатом дискусій стало рішення, пов’язане з перекачуванням коштів з села в місто для фінансування промисловості. Перша п’ятирічка почалася з жовтня 1928 р ., а підготовка плану у двох варіантах (відправному та оптимальному) завершилася тільки навесні 1929 р. У травні ХІ Всеукраїнський з’їзд Рад схвалив п’ятирічний план для України, який був частиною всесоюзного п’ятирічного плану. Проте зразу ж плани було піддано волюнтаристському «корегуванню» з боку Сталіна. Його мета була в різкому форсуванні індустріалізації та колгоспного будівництва. Установлювались завищені й нереальні плани розвитку економіки: 32% у рік для всієї промисловості й 46% для важкої індустрії. Жодних об’єктивних підстав для таких темпів не було. У 1931-1933 рр. темпи розвитку індустрії швидко впали з 23,7% в 1928-1929 рр. до 5% в 1933 р. Плани першої п’ятирічки, всупереч заяві Сталіна в січні 1933р. про їх дострокове (за 4 роки і 3 місяці) виконання реалізувати не вдалося, хоча на шляху індустріалізації були досягнуті й значні успіхи. У жовтні 1932 р. було введено до ладу Дніпровську гідроелектростанцію – тоді найбільшу в Європі. У жовтні 1931 р. випустив перший трактор Харківський тракторний завод, а вже наступного року він дав країні 16,8 тис. машин.
Проте слід урахувати, що зростання промисловості й економіки в цілому було нерівномірним і характеризувалося посиленням диспропорцій. Однією з причин цього стали масові репресії технічних кадрів. Не відповідав дійсності висновок про дострокове виконання другого п’ятирічного плану. Його результати були знову викривлені. Якщо взяти повний обсяг показників, то рівень їх виконання складає приблизно 70-77%. Виконання третьої п’ятирічки йшло з великими труднощами. В умовах світової війни, що в той час розпочалася, коли довелося значно збільшити асигнування на оборону, особливо давалися взнаки руйнівні результати сталінського механізму керівництва господарством. Досягнення в промисловості багато в чому були забезпечені перекачуванням коштів, ресурсів з села, його нещадною експлуатацією в лабетах колективізації. Фактично саме село забезпечило індустріалізацію.
Напружені плани вимагали інтенсифікації праці робітників. Це досягалось двома шляхами: соціалістичне змагання («стаханівський рух») за перевиконання завдань, заснований на ентузіазмі, моральному заохоченні (нагородження орденами тощо) і адміністративний примус. Брак у роботі, запізнення на неї кваліфікувались як шкідництво і переслідувались у кримінальному порядку.
Наслідки індустріалізації були дуже суттєвими. У 1940р. промисловий потенціал України всемеро перевищував рівень 1913р. З аграрної країни республіка перетворилась в індустріальну, Україна посіла друге місце в Європі за виплавкою чавуну, четверте за видобутком вугілля. Частка України в союзному виробництві залізної руди сягала 68%, паровозів – 74%. Однак Правобережжя та Полісся залишалися нерозвиненими у промисловому відношенні. Прискорився процес урбанізації: до 33% населення у 1938 р. мешкало в містах проти 20% за десять років до цього. Зменшилось відставання від розвинених країн з виробництва продукції на душу населення: якщо в 20-ті роки різниця була в 5-10 разів, то в кінці 30-х рр. – у 1,5-4 рази. Важливим результатом стало подолання якісного, стадіального відставання промисловості. У 30-ті роки країна стала однією з трьох-чотирьох, які були здатні виробляти будь-який вид промислової продукції, знаний у той час людством.
Проте стрибок у розвитку важкої індустрії був куплений тяжкою ціною відставання легкої і харчової промисловості, стагнації аграрного сектора, повільним зростанням добробуту населення, над централізацією економічного життя, репресіями та загибеллю мільйонів людей. На шляхах модернізації непу можна було досягти й значніших результатів, але без таких величезних жертв, які Україна заплатила за сталінський «великий стрибок» і «всеосяжну» колективізацію.